Правила відкриття літнього кафе

Повною мірою оцінивши тягу городян до літніх майданчиків, ресторатори стали активно використовувати зовнішній міський простір для потреб свого бізнесу. Адже за деякими даними, такі відкриті майданчики допомагають збільшити сезонний прибуток до 30%!
Тому не дивно, що ресторатори намагаються використовувати кожен квадратний метр площі, іноді на шкоду міському ландшафту й естетичному зовнішньому вигляду — адже «город городять» в основному в центрі міста, у найбільш відвідуваних місцях, і часто з підручних засобів.
Наскільки складно отримати дозвіл на відкриття літнього кафе, чи є якісь правила, що змушують рестораторів «триматися в рамках», чи має якісь дивіденди від відкриття літніх майданчиків міська скарбниця і хто повинен контролювати їх діяльність? Ми спробували знайти відповіді на ці питання.

Хочете відкрити літнє кафе? Вам до Артема Стаха

— У своїй роботі щодо відкриття об’єктів весняно-літньої торгівлі підприємство керується рішенням виконкому міської ради «Положення про порядок розміщення тимчасових об’єктів на об’єктах благоустрою міста». Для того, щоб отримати дозвіл на відкриття літнього кафе або іншого об’єкта виносної торгівлі, підприємцю достатньо звернутися до нашого підприємства із заявою та паспортом тимчасового об’єкта (це, так би мовити, фото майбутнього кафе з накладенням на зображення місцевості, де воно буде розташоване, та основні технічні характеристики об’єкта). І потім просто зачекати рішення профільної комісії виконкому під головуванням першого заступника міського голови Сергія Андроса, що працює за участі всіх служб міста, — повідомив начальник КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Артем Стах.
Тут, здається, все зрозуміло. Тим більше, що спрощення дозвільної системи повністю розв’язало руки рестораторам.

«Ти туди не ходи…»

А як справи зі зручністю відвідувачів кафе і «невідвідувачів», які просто проходять повз?
З вимогами відвідувачів, здається, досить ясно. Хоча їх запити мали б бути високими, вони, змирившись із тим, що місто є місто, роблять знижку на шум, повітря, світло і зводять свої вимоги до мінімуму: лише б не задихнутися й аби не було штовханини. Для іншої сторони, перехожих, головне — це, власне, щоб дана споруда не заважала свободі пересування.
І, як виявилося, питання таки є.
За словами головного спеціаліста архітектурно-планувального відділу управління архітектури та містобудування Чернігівської міськради Анни Коваленко, не існує чітко визначених норм, що передбачали б відстань сезонної тимчасової споруди (а саме такими вважаються літні кафе та веранди) до громадського транспорту. Та й інші нормативи (ширина незайнятої частини тротуару, відстань кафе до місця паркування машин) щодо розміщення подібних споруд законодавчо строго не визначені. Все вирішується індивідуально. «Наприклад, на центральних вулицях, де багато перехожих, необхідно залишити високу пропускну спроможність тротуарів, тож вони повинні бути не вужчі за 3—5 метрів, а десь на околиці, де протягом дня проходить не більше десятка перехожих, достатньо і двох метрів. Дивимось, звичайно, і щоб кафе гарно виглядало, підкреслювало індивідуальність закладу, композиційно вписувалося до архітектурного ансамблю міста», — зазначила Анна Коваленко.
На жаль, після екскурсії містом склалося враження, що дехто з власників підприємств громадського харчування все ж воліє не користуватися послугами фахівців із проектування та дизайну. Причина, напевно, не стільки в бажанні заощадити на витратах, скільки в нерозумінні необхідності професійного підходу до органічності міського ландшафту. Наслідок цього — поява майданчиків, «облагороджених» квітковими вазонами зі штучною рослинністю та перекошеними пластмасовими стільцями і столами.
Хоча є й приємні винятки. Наприклад, яскраві літні майданчики біля кафе «Абажур», «Шарлотка», «Pasta Basta», ресторації «Альфонсо», ресторанчика швидкого харчування «Чашка». Один із власників останнього Ігор Сухомлин впевнений, що тільки йдучи в ногу з вимогами часу і при цьому діючи в законній площині можна домогтися бажаного результату — популярності й визнання відвідувачів.

До речі, про законність…

Всі власники літніх кафе та інші підприємці, які здійснюють виносну торгівлю, зобов’язані заключити договір із КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» та платити підприємству гроші за оренду землі, що воно перераховує до міського бюджету. Один квадратний метр площі вартує 60, 45, 30 грн. (без ПДВ) на місяць у залежності від зони розміщення об’єкта. Відповідно, чим далі від центру, тим дешевше.
За словами Артема Стаха, минулого року від об’єктів тимчасової торгівлі було отримано
340 тис. грн. На сьогодні вже отримали дозвіл і розпочали свою роботу 13 літніх кафе, ще п’ять вже підготували документи й подали їх на розгляд комісії.

Компетентно

Перший заступник міського голови Сергій Андрос:
— Не бачу нічого поганого в тому, коли біля кав’ярень чи кафе облаштовують літні майданчики. На мою думку, те, що може приносити гроші до міської казни, можна лише привітати. Інша мова, що вони мають бути відкриті на законних підставах з оформленням всіх необхідних документів дозвільного характеру. Благо, що з дерегуляцією дозвільної системи значно скоротилася їх кількість. Я не можу сказати, що абсолютно всі підприємці є законослухняними громадянами, але мені приємно, що міська влада в роботі з ними вже перейшла від монологу до діалогу. На жаль, поки залишається невирішеною проблема стихійної торгівлі — окрім недоотримання значних коштів до бюджету міста, маємо на вулицях непривабливі намети, та ще й піддаємо ризику здоров’я громадян. Адже невідомо, звідки, якої якості й терміну придатності ті продукти, що ними торгують. Але повірте, що і в цьому напрямку ми ведемо системну і серйозну роботу разом із відповідними службами.
Час наметів, пластмасових стільців, штучних квітів минув. Все має бути сучасним, стильним і гарним. Якщо вже ми себе позиціонуємо як туристичне місто, нам необхідні привабливі й зручні споруди, що якраз і є складовою тієї туристичної інфраструктури, про яку роками велася мова. До речі, вже зараз із приватним бізнесом ведуться переговори щодо співфінансування виготовлення і встановлення цікавих з естетичної точки зору та сучасних вказівників. Вони розпочинатимуться від самого залізничного вокзалу і вестимуть туристів до центру міста, до наших найцікавіших архітектурних споруд. Ці вказівники матимуть QR-код, у якому буде зашифрована різноманітна інформація — від історії міста чи окремої пам’ятки до адреси найближчого кафе. Зчитати її можна за допомогою смартфона чи планшета.

Ірина Мокроусова, Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №24 (1162)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.