Вирішувати проблему якості води треба комплексно

Чернігівцям пощастило — вони вживають найсмачнішу у світі воду, що видобувається з артезіанських свердловин, і її запасів вистачить на багато поколінь.

І вода є в усіх районах міста без обмежень цілодобово. Це безцінний дар природи і праця людей, які протягом 130 років зробили все, щоб чернігівці отримували цю воду. Але слід пам’ятати, що в Україні 20 відсотків крупних міст отримують воду за графіком і приблизно стільки ж користуються водою, що не відповідає вимогам стандартів, пити яку неможливо. І лише три міста, крім Чернігова, споживають нехлоровану воду. У нас же якість постійно досліджується акредитованою хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «Чернігівводоканал», і на добу виконується понад 50 аналізів із 26 показників з використанням сучасних обладнання та методики. Перевірки санітарно-епідеміологічної станції підтверджують відповідність якості води до нормативних вимог.

Якість — проблема стратегічна

Одним із головних напрямків стратегії КП «Чернігівводоканал» є дотримання високих стандартів якості. Для споживачів води висока якість полягає в наявності води цілодобово, а також відсутність вторинних забруднень у воді. Саме для забезпечення цих вимог підприємство взяло участь у проекті Світового банку «Розвиток міської інфраструктури», що дозволило виконати комплексну модернізацію насосних станцій водопостачання. Було замінено обладнання на 55 артезіанських свердловинах, реконструйовані всі насосні станції другого підйому, встановлені частотні перетворювачі на підвищувальних насосах 3-го підйому. Виконано часткову заміну і санацію магістральних водогонів. Ці заходи дозволили не тільки суттєво зменшити витрати електроенергії, але й виключити можливість гідравлічних ударів у мережі, знизити кількість аварій, забезпечити оптимальні режими роботи насосних станцій водопроводу в будь-який час доби, суттєво скоротити втрати води, що помітно покращило якість водопостачання. Кількість скарг громадян зменшилась у 2012 році до 113 у порівнянні з 537 у 2011 р. До речі, усі скарги фіксуються, аналізуються, і за кожною приймається відповідне рішення.
Якщо в минулі роки скарги на недостатній тиск та брудну воду надходили з усіх районів міста, то завдяки будівництву насосних станцій підкачки, підключенню до високонапірних водогонів, встановленню в окремих будинках підвищувальних насосів та внаслідок реалізації проекту «Розвиток міської інфраструктури», з більшості районів міста, зокрема, мікрорайонів вул. Рокоссовського, ЗАЗ, Коти, центральної частини міста, скарги практично припинились.

Потрібен час і терпіння

При позитивних зрушеннях є чинники, що негативно впливають на якість води і які повністю ліквідувати неможливо. Це, насамперед, зношеність мереж. Із загальної довжини мереж 530 км 19% експлуатуються понад 30 років, 39% — від 20 до 30, 24% — від 10 до 20 і лише 18% — до 10 років. Саме це призводить до великої кількості аварій (хоча їх кількість у 2012 році зменшилась), що викликають появу вторинних забруднень.
Значна частина трубопроводів сталева і, за наявності високо-агресивної води (а вода з наших артсвердловин має підвищену агресивність), зазнає впливу корозії, що не тільки сприяє відкладенню на стінках трубопроводів іржі, але й утворенню наскрізних пошкоджень. Аварійність сталевих труб у Чернігові вища, ніж середня в Україні — 300 аварій на 100 км проти 200.
Хоча аварій стає менше, при їх ліквідації виконуються переключення, зміни напрямку потоків і режиму течії, що призводить до відриву відкладень від стінок і появи їх у кранах споживачів.
Ще одна причина вторинних забруднень — стан внутрішніх мереж, особливо в центрі міста, де вік будинків 40—60 років. Обслуговують внутрішньобудинкові мережі ЖЕКи, і хоча водопостачальники їм допомагають, виконують спільні промивки, але житлові організації тривалий час цим не займались, і багаторічні відкладення бруду на стінках трубопроводів усередині будинку ліквідувати важко. А іноді винні й самі мешканці, які ремонтують свої квартири і без дозволу відключають та включають воду. Наслідок — забруднена вода. У деяких районах міста у воді підвищений вміст заліза, і хоча така вода абсолютно нешкідлива для споживання, на вигляд має підвищену каламутність.
Але, крім природних, є й зовнішні фактори. Так, останнім часом почастішали випадки короткочасного відключення електричного живлення насосних станцій, що призводить до вже згаданих змін потоків, режимів течії, скаламучення води і, як наслідок, до появи вторинних забруднень. Стовідсоткова провина енергопостачальників, але споживачу від цього не легше, а таких відключень за рік трапляється десятки.

Рухатись уперед поступово

Причин погіршення якості води, як бачимо, багато. У «Чернігівводоканалі» знають «хто винен» і «що робити». Залишається вишукувати фінансові ресурси і поступово вирішувати проблему. Добре було б замінити всі труби, перш за все сталеві. Але це нереально, бо потрібні сотні мільйонів гривень. Для вирішення проблеми надлишкового вмісту заліза треба будувати станції знезалізнення, а для зменшення корозійної агресивності, видалення старих відкладень на внутрішній поверхні трубопроводів — запроваджувати підготовку води на станціях підготовки з використанням сучасних технологій, що забезпечить захист труб від подальшої корозії, дозволить утримувати в розчиненому стані іони заліза та марганцю, що попередить збільшення каламутності води. Ще одним заходом поліпшення якості є застосування загальнобудинкових фільтрів. Цей спосіб досить ефективний, але недешевий, і потребує вирішення питання подальшого обслуговування фільтрів. Усе викладене свідчить, що проблема якості дуже складна, і вирішувати її доведеться. Але потрібен час.

Аркадій Стежеринський, тижневик «Чернігівські відомості» №16 (1154), 17 квітня 2013 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.