Актуально! Підводні камені автострахування…

АКТУАЛЬНО Сніг зійшов, а з ним і асфальт. Чернігівські, як і українські дороги загалом нагадують післявоєнні. У пошуках рівного, без вибоїн та жахливих ям, асфальту тут можна вбити не одного залізного коня. Подорожуючи у напрямку столиці та займаючи місце скромного пасажира, навіть не водія, автор цієї статті з жалем спостерігав за розбитими автівками на узбіччі. Дуже символічно в голові мимоволі раз у раз лунали слова пісні «Остаться в живых…». Соромно стало за такі магістралі перед дружніми білорусами, які на Ланосі намагалися вижити на наших дорогах та інколи нагадували про себе у дзеркалі бокового огляду. Добре, що хоч Євро було влітку…
Питання в іншому. За нашими законами, кожен власник наземного транспортного засобу повинен мати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або «автоцивілку». Себто, ставши потерпілим у ДТП, Ви цілком справедливо маєте право на відшкодування. Бажаєте уберегти авто від стихійного лиха, пожежі чи самозаймання і т.п. вибираете добровільне страхування або КАСКО. Ні для кого не секрет, що з такими погодними умовами, аварій на дорогах чи не втричі стало більше. Однак страхові компанії не поспішають виплачувати збитки потерпілим, завчасно «дбайливо» прописуючи усе в договорі та мінімалізувати суми відшкодування. То що ж, єдиний вихід: пересуватись на власних двох аби бути захищеним та не страхуватись? «1. Їздити! Бажано обережно, зважаючи на жахіття наших доріг. 2. Обов`язково страхуватись, але з розумом підходити до вибору полісу та страхової компанії (СК)». Такі прості, але необхідні поради від правових експертів. Саме вони, експерти зі страхування, допомагають клієнтам вибрати найбільш прийнятний страховий поліс та розповідають про усі підводні камені договорів. Посередників зі страхування я попрохав поділитися реальними історіями «маневрів» автострахування компаній, достатньо відомих на Чернігівщині. Найбільш цікаві наводжу. Юридично непідкованим водіям присвячується...

Озброєний - не завжди захищений?

Уявіть картину. В результаті ДТП, що відбулося за участю вантажівки та легкового автомобіля, останній отримав незначні пошкодження. За кермом вантажівки – не власник транспортного засобу, а лише водій, який працює на приватного підприємця. Водій вантажівки відразу повідомив власника про ДТП, а той, в свою чергу, - страхову компанію, де придбав поліс «автоцивілки». При чому, повідомив в телефонному режимі. Нібито варто заспокоїтися та розраховувати на те, що поліс «автоцивілки» виконає свою функцію – страхова компанія відшкодує збитки потерпілому. В результаті судових засідань, вдалося добитися того, що страхова компанія виплатила страхове відшкодування потерпілому, але… Через деякий час, страхова компанія подала позов про стягнення виплаченого відшкодування з водія вантажівки. Апелюючи законами, страховики роз`яснили: водій транспортного засобу повинен був повідомити про аварію. Аргументи в суді з приводу того, що потерпілий в письмовому зверненні повідомляв про ДТП і страховій компанії було відомо про ДТП, не зіграли на користь. Однак про те, хто саме повинен написати заяву, власника ніхто не попередив. От і виходить: кошти повертав зовсім не той, хто зобов`язаний.

Хто в домі господар?

Безліч документів, не передбачених ніякими нормативними актами, пояснювальні заяви на 10 і більше сторінок і так далі. Все це, як правило, змущують збирати страхові компанії осіб, які звертаються за виплатою. При цьому, вони (страховики) не інформують страхувальників та потерпілих про те, що законом покладено обов’язок по збору документів на страховика, а не на клієнта, якщо мова в першу чергу іде про «автоцивілку».

«Невигідні» постраждалі...

Ще один приклад. Місцева страхова компанія, маніпулюючи із типом договору «автоцивілки», відмовила у виплаті. Пояснили це тим, що за кермом автомобіля була особа, яка не вписана в полісі. І це при тому, що відповідальність настала саме страхувальника, який був вписаний в полісі (водій здійснював керування по трудовому договору). Після довгих і тривалих судів, незважаючи на значну «затяганість» справи – майже три роки, суд розгледів підстави для відповідальності страховика, а не власника авто. Що говорити про потерпілих в цьому випадку, які і досі не можуть отримати належне відшкодування.



Про «дбайливих» страхових агентів, або щоб життя медом водію не здавалося…

Інший приклад, про який мені розповіли в експертному центрі стосується поширених методів відшкодування збитків потерпілому. Так, до спеціалістів даного центру звернулася особа з проханням допомогти у питанні стягнення невиплаченої суми відшкодування з доволі відомої СК. Суть проблеми: клієнт – потерпілий в ДТП, має поліс «автоцивілки». Сума відшкодування, названа експертами СК, сягнула 32 тисяч гривень, сума з урахуванням зносу авто – 26 тисяч. Не секрет, що будь-яке страхове товариство працює над мінімізацією виплат. Тому договори прописують талановиті юристи, а оцінюють збитки – не менш талановиті експерти-оцінювачі. А щоб власнику полісу життя зовсім медом не здавалося – «дбайлива» страхова компанія ремонтує авто на «власних» СТО. Так і в цій історії. Авто потерпілому відремонтували за 26 тисяч (на що він щиро погодився, почувши меншу суму), однак СК стягнула із суми знос на автомобіль. Де і ділось задоволення чоловіка, коли він дізнався про таку допомогу від страхової.

Ви ремонтуйте, а ми відшкодуємо потім... можливо.

Дуже часто огляд пошкодженого авто при ДТП проводять «власні» або найняті спеціалісти-оцінювачі від страхової компанії. Як і варто очікувати, процес умисно затягується, в той же час авто вже ремонтується. Після чого виявляється, що сума оцінки занижена і експерт не поспішає надати Вам розрахунки, оскільки замовником є СК, ане потерпілий. В той же час потерпілий не може провести новий огляд автівки, бо вона вже відремонтована.

Сам собі режисер...

І це лише деякі реальні приклади, на які натрапляють правові експерти, захищаючи в судах права потерпілих і борючись за відшкодування зі стахових компаній. Можна сказати, таким власникам полісів пощастило. За звичай, їхні історії закінчуюються успішно.
Однак, безліч фіналів очікує фіаско. Споживачі страхових послуг в «ключовий» момент зволікають або ж наймають «молодцюватих» юристів, які б`ють себе в груди і обіцяюють «пошматувати» страхову компанію. За гроші клієнта вони кричать, розмахують руками в суді, а потім, програвши справу, пеняють на корупційність в правоохоронній системі, щоб якось пояснити своє фіаско.
Однак, як правило, причиною невтішних фіналів являються невірні дії власника «автоцивілки» або ж навпаки його бездіяльність в «ключових» моментах.
На останок, окресливши усі вищеназвані прикладі, хочеться порадити водіям страхуватися з розумом та бути пильними на атошляхах!

****

Висловлюю подяку за надану консультацію спеціалістам Експертно-правового центру «Правекс». www.praveks.cn.ua

Евгеній Бочинський

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.