Сім’я зосталася без даху над головою

У ніч на минулу суботу, близько опівночі, у вікно хати, яку винаймає сім’я Сорок із Дягови, постукала сусідка: «Ваша оселя палає!»
Ксенія і Дмитро Сороки приїхали у село майже три роки тому. З донечкою і синочком. Меншенька, Анжеліка, уже народилася тут, у Дягові. Їй тільки один рочок.

Постійної роботи подружжя не мало, перебивалися тимчасовими заробітками. Живучи у чужій хаті, думали про власну. Вирощували і продавали картоплю, заробляли гроші по людях і таким чином купили добру хату – з городом, садком, господарськими будівлями. Збирали гроші на оформлення житла. Хазяїн подався у Бровари на заробітки, Ксеня залишилася з дітьми і допомагала, чим могла, односельцям, за що вони, знаючи нужду цієї сім’ї, платили грішми.

У Ксенії здоров’я підірване під самий, як мовиться, корінь – вісім операцій перенесла. Син у дитинстві перехворів менінгітом, менша донечка народилася з уродженим пороком серця і операція їй поки що протипоказана.

Та батьки – і Ксеня, і Діма – були налаштовані оптимістично: оформимо хату, зробимо ремонт та й заживемо. Уже біля придбаної оселі повирубували сухі кущі, траву викосили. Електрика була відключена, аби убезпечити будинок від короткого замикання.
І раптом така біда звалилася на голови Сорок.

– Я не знаю, як нам жити далі, – бідкається 36-річна Ксенія. – Наша старша дочка цього року школу закінчила, документи здала в

Чернігівське профтехучилище №16, хоче на касира вчитися, а гуртожитку нема. За що квартиру винаймати? Діма, наш 15-річний синок, вчиться у Березнянській спеціалізованій школі-інтернаті. Рік ще там буде, а далі як? І кому ми так заважали у цім селі, що отак познущалися над нами?
Місцева влада про сім’ю Сорок доброї думки, як і односельці, з котрими довелося поспілкуватися. Рятувальна служба, працівники якої виїжджали на гасіння пожежі, стверджує, що причиною загорання є підпал. Правоохоронці мають з’ясувати, чия чорна душа зважилася на такий злочин. Хата ремонту не підлягає.

Як почувається палій? Чи спиться йому після скоєного? Чи сльози не душать за долю нещасних дітей?

Раїса Михайленко, «Наше слово»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: