«І. Мазепа великий патріот своєї держави, а Батурин – центр національного відродження»

«До 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу» — таку назву має «круглий стіл» що відбувся 19 червня 2008 р. на базі Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Організаторами його виступили Український інститут національної пам’яті, Чернігівська облдержадміністрація та обласна рада та Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

«Ми є великою державою з великою історією, продовжуємо відроджувати сторінки нашої історії, саме на це зорієнтований Указ Президента України Віктора Ющенка «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу». Відродження Гетьманської столиці Батурина — це справа величезної ваги, як зазначив наш Президент «я хочу щоб маленький українець зайшов на територію Батурина, а вийшов великим українцем в цьому істина і суть», — цими словами розпочав круглий стіл перший заступник голови обласної державної адміністрації Георгій ЧЕРНИШ.

«Батурин — центр національного відродження, а Гетьман Іван Мазепа непересічна героїчна особистість, це великий військово-політичний діяч, патріот своєї держави. Нащадки мають вивчати нашу історію в якій є і трагічні сторінки такі як знищення Батурина. З історії яку пережив наш народ треба черпати потуги задля сьогодення», — підкреслив заступник голови обласної ради Олег ОБУШНИЙ.

«Це перший круглий стіл присвячений добі І.Мазепи який відбувся в цьому році в обласних центрах України. Дослідників які займаються цією тематикою у Чернігові більше ніж у моєму рідному Дніпропетровську. Дійсно слід який залишив І. Мазепа в сфері культури не залишив жоден з політичних діячів, про гетьмана дехто говорить як про зрадника, а як відноситися до тих людей які виступили лідерами в боротьбі за незалежність, за волю? Конче необхідно поставити крапку у розповідях про Мазепу.

По-перше — це шляхтич з Білої Церкви Київської області, по-друге це політик та культурний діяч який відкривав духовні та наукові заклади, для прикладу колегія тут в Чернігові, матеріально підтримував Києво-Могилянську академію та багато інших близько двохсот по всій Україні. По-третє ми можемо говорити про Мазепу як про символ боротьби за незалежну державу, згодом продовжувачами справи мазепинців виступили петлюрівці та бандерівці», — зазначив у виступі перед аудиторією професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувач відділу пам'яток княжої і козацької доби Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату, доктор історичних наук Юрій МИЦИК.
«Хто такі Мазепинці? Це українці які весь час страждають? Якщо ми не будемо знати власної історії то не будемо знати історії взагалі», — цим питанням розпочав виступ старший науковий співробітник, директор

Науково-дослідного інституту козацтва при інституті історії України НАН України, доктор історичних наук Тарас ЧУХЛІБ.
На його думку гетьман Іван Мазепа наступник Богдана Хмельницького, він всіляко проводив політику на збереження української державності, українського козацтва. Він був далекоглядною особистістю, тоді склалася дуже скрутна ситуація і треба було вибирати на який бік перейти, він зробив вибір на користь Швеції за тих умов це була необхідність. Це не був військово-політичний виступ, а це було повстання з метою здобуття незалежності. Гетьман І.Мазепа очолив національно-визвольне повстання проти Російської імперії, повстала вся гетьманська Січ.

«На сьогодні нам треба говорити з гордістю про діяльність І.Мазепи. Інформаційна боротьба з боку Росії яка велась і ведеться проти національної ідеї не має місця в українському суспільстві. Необхідно видавати літературу, виступати на телебаченні з висвітлення діяльності гетьмана та його поплічників. Разом з тим нам треба дивитися на історію як історичну науку в якій є дискусії, обговорення, тому що історія це інтернаціональне поняття, не має бути однобічного трактування тих чи інших історичних подій» — таку думку висловив Т. ЧУХЛІБ
«Чи була в Івана Мазепи підтримка серед українського населення? Так ця підтримка була і не на рівні окремих осіб, а нарівні цілих населених пунктів та територій. Тому треба говорити, підтримку гетьман отримав це лише міф створений Росією про те що його виступ не мав підтримки серед загальної маси населення», — поінформував відомий дослідник доби Мазепи, заслужений журналіст України, редактор журналу «Сіверянський літопис», власний кореспондент газети «Голос України» Сергій ПАВЛЕНКО.

Також С.Павленко детально ознайомив присутніх з історичними джерелами щодо кількісного складу мазепинців, а було їх достатньо багато лише в Полтавській битві прийняло участь 11 тис. козаків. Решта сил були розпорошені так на Азов було відправлено 4 тис. 500 чол., решта були розміщені на службі на інших територіях.

Висловив свою думку секретар Чернігівського єпархіального управління української Православної Церкви Київського Патріархату отець Роман (КІНИК). Він заявив, що анафема накладена на І.Мазепу за наказом Петра І, не має релігійного підґрунтя. Він пояснив, що анафема за церковними канонами може бути застосована до людини, яка по суті відреклася від християнства, а так звана «анафема» щодо Мазепи мала суто політичний характер. Священик підкреслив, що гетьман є українським патріотом і заслуги його перед українським народом величні.

«Батурин — українські Помпеї. Починаючи з 1990 року розпочалися дослідження Батурина представниками Чернігівського державного пелагічного університету ім. Т.Г.Шевченка та Інституту археології Академії наук України». На сьогодні ми вже маємо значні археологічні знахідки завдяки яким ми можемо реконструювати гетьманську столицю. На сьогодні триває умовне відтворення споруд, цитадель Батуринської фортеці, кам’яні палати, гетьманський будинок», — саме так окреслив стан та перспективи розвитку столиці гетьманщини декан історичного факультету ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук, доцент Олександр КОВАЛЕНКО. Також він розповів про археологічні пошуки, та провів мультимедіапрезентацію «Батурин — гетьманська столиця».

Перед початком заходу відбулася презентація тематичної виставки видань, присвячених добі І.Мазепи з фондів Державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. По завершенню відбувся показ фільму «Анатема» .

Управління культури та туризму міської ради

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: