Чи готова влада Чернігова "ділити" землю прозоро?

Чи готова влада Чернігова "ділити" землю прозоро?

Тому тема круглого столу «Гострі проблеми розвитку міста. Що робити далі?» визвала зацікавлення у «вузького» прошарку громадськості, куди входять громадські та політичні діячі, журналісти, представники влади, бізнесмени тощо. І доволі багато з них прийшли подискутувати на теми, запропоновані організатором круглого столу Сергієм Кнуренко.

Варто зауважити, що в запрошенні організаторами анонсувались ще й «близькі» до пана Кнуренка громадські об’єднання.

Основний акцент головні доповідачі поставили на дії (бездіяльність) місцевої влади щодо дуже поганого, непрофесійного, іноді й беззаконного розпорядження майном нашого міста. В основному, це стосувалось продажу землі, забудови міста, знищення «зеленої» зони, ігнорування думки чернігівців тощо.

За словами Сергія Кнуренко, метою зібрання було вирішити – як будемо жити завтра? Адже, на сьогодні, різноманітні забудови (є відповідне рішення сесії) викликають негативну бурхливу реакцію, спротив у чернігівців. Постійно в ЗМІ висвітлюються конфліктні ситуації в різних точках міста, а життя в такій ситуації не є комфортним ні для пересічного громадянина, ні для бізнесу, ні для батьків міста.

Далі було дві доповіді від співробітників офісу Сергія Кнуренка:

Так, на думку Павла Пущенка, питання забудови насправді не є такими гострими, як їх хочуть змалювати ті, хто спекулює на цьому. Він навів приклад наметів, що виставив „Народний контроль” біля „Мегацентру” і повідомив, що люди сидять за гроші. На думку Пущенка громадськість мало проінформована щодо рішень нашої міської влади, тому, можливо, її так легко підняти виступити проти будь-якого будівництва. Зауважимо, навісити «локшину» на вуха, дійсно, можна досить легко, але народ якось не дуже кудись поспішає бігти, хапаючись за сокиру та лягаючи під екскаватор тощо.

Ніна Пономаренко запропонувала скористатися закордонним досвідом роботи (Польща, Росія) та створити громадську раду «З питань забудови, розподілу землі та збереження зеленої території». За її словами, навіть реально діючі, знані в місті громадські організації щось роблять за цими питаннями, але діють не в унісон, тому й ефективність часто-густо не дужа висока.

Юрій Паперний («Чернігівський монітор»), наголосив, що потрібно розібратися, чи насправді питання забудови, про які говорять організатори є такими гострими. А саме таку точку зору намагаються нав’язати чернігівцям. „Если акцентировать на борьбе кого-то с кем-то, то это не будет интересно даже узкой общественности”, - зауважив він.

На думку Ірини Дорожкіної («Спілка жінок»), в деяких напрямках влада співпрацює з громадськістю, але хотілося б більшого. Наприклад, щоб міський голова (хоч раз на квартал) зустрічався з членами громадської ради, можливо, радився, можливо, це було б неформальне спілкування, можливо, дискусія. Адже гострих питань в Чернігові, більше ніж достатньо (Ялівщина).

За словами Олександра Ломако («Сила Громади»), чернігівців все-таки не дуже хвилюють проблеми, які запропонували розглянути організатори. Адже на протести проти забудови виходить небагато людей, якщо це будівництво не під їхніми вікнами. Отже, є інші, дійсно гострі проблеми, про які слід говорити.

На його думку, люди повинні бути достатньо проінформовані щодо будь-якого будівництва, і ці обов’язки можна спокійно покласти на інвестора, хай доводить чернігівцям самостійно, що там буде будуватися і для чого. Водночас, він висловився проти того, щоб проводилися в кожному мікрорайоні (де буде забудова) узгодження з мешканцями сусідніх будинків. „Знаєте чому? Тому що тоді ніхто у нас ніколи нічого не збудує!”, - впевнено сказав він. На його думку, або самі мешканці або певні конкуренти завжди будуть проти будівництва і завжди зможуть організувати протестні акції.

Лідер „Сили Громади” висловився за те, щоб земельні питання вирішувалися прозоро. Для цього потрібно створити „земельну раду”, як консультативний орган при міській раді, розпочати роботу над електронною картою земельних ділянок Чернігова – „земельним кадастром” та забов’язувати інвестора власними силами інформувати громадян про плани забудови. Також, на його думку, дуже важливим моментом є контроль за виконання інвестиційних та соціальних зобов’язань з боку фірми, що здійснює будівництво.

А потім всіх присутніх дуже здивував секретар міської ради Віталій Голець, що серйозно і професійно відповів на дуже гострі питання щодо діяльності міської влади, хоча й зауважив, що вона ж не з космосу до міста прилетіла, а діє в рамках чинного законодавства. А контроль за забудовою покладений на нову державну інституцію, що має дуже великі права, але не підпорядковується міській раді. За його словами, Ялівщина відноситься до компетенції обласної ради (щодо заповідника) і міська рада ще 4 місяці тому звернулась туди з таким проханням, але звідти ні відповіді, ні привіту! Голець заявив, що підтримує ідею створення нової громадської ради, і буде допомагати чим може. Тим більше, що добре знаючи цю царину, вважає, що потрібно реально залучати громадськість до всілякої співпраці з владою міста.

В чомусь з виступаючими погодився й Олексій Савченко, який почав повчати місцеві громадські організації. Савченко з якогось дива подякував, що вони взагалі є в Чернігові: „Я очень удивлен, что в Чернигове вообще есть общественные организации. Спасибо вам всем». „Но вы занимаетесь не тем – занимайтесь просветительской работой – можете просветить 1000 человек – вперед!», - сказав пан Савченко.

Зауважу, що пан Савченко повідомив, що в Чернігові поганий інвестиційний клімат! Ось і збирається він направити свої капітали на роботу до міста Славутич.

Після цього представник фонду „Новий Чернігів” запропонувала йому нікуди не їхати – мовляв, у них є пропозиція, від якої Савченко не зможе відмовитися. З боку виглядало, що це запланована піар акцій двох „Черніговів” – якось так називаються політичні проекти двох бізнесменів.

Дещо зіпсував домашню заготовку секретар міської ради Віталій Голець, який зазначив, що ні „Новий Чернігів” ні будь яке інше схоже об’єднання, як і самі Кнуренко і Савченко жодного разу не зверталися до нього з будь-якими пропозиціями щодо інвестицій в економіку міста Чернігів. То про що в такому разі можна говорити?

Підсумовуючи враження від круглого столу, хочеться сказати, що схожим все це було на звичайну піарівськоу «штучку», адже за вибори думають дуже багато людей. 

Алла ІВАШИНА
 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: