Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Торговці на ринку вводять споживачів в оману

Торговці на ринку вводять споживачів в оману

Торговці на ринку вводять споживачів в оману
Чи масло ви купуєте?

Нещодавно у багатьох ЗМІ була опублікована інформація про те, що Антимонопольний комітет України оштрафував на 50 тис. грн. ПрАТ «Галичина» за поширення неповної інформації про спреди «Дві корівки» та «Бруський», яка вводила споживачів в оману. Виробника звинуватили у тому, що згадане підприємство, не зазначало на лицьовій поверхні упаковки вид товару – «спред», тому споживачі легко могли сплутати продукцію з маслом. «Маяк» вирішив і собі поцікавитися, як реалізуються у нашій місцевій торговельній мережі ці продукти щоденного вжитку. З’ясувалося, що у магазинах міста продаються як спреди, так і масло. На продукції вищеназваної «Галичини» на упаковці (на передньому плані) зазначено, що це спред. На іншій аналогічній – вказано: рослинно – жирова суміш. Масло - так і називається. Масло і спред суттєво різняться у ціні: спреди коштують у межах 6 – 7 грн. за двістіграмову пачку, а масло – від 14 грн. і вище. Загалом, кіло масла коштує більше шістдесяти гривень. У торговельній мережі райцентру зустрічається і масло місцевого виробника – Корюківського маслозаводу. Його ціна – від 64 до 70 грн. за кілограм.

Заходячи до деяких магазинів, де на вітринах не було видно масла, ставила провокаційне запитання: «А у вас масло є?». У торгових точках чесно відповідали: «Ні, є лише спреди». Чого не скажеш про продавців на нашому щоден-ному ринку. По - перше, там майже на кожному прилавку з відповідним товаром виставле-но розфасований і запакований у поліетиленову плівку харчовий продукт з чіткою назвою: «масло» або «масло шоколадне» (ціна - у межах 25 – 35 грн./кг), який насправді є ні чим іншим, як спредом… А маслом там і не пахне. На моє запитання: «Навіщо ви на спреді пишете масло?», отримала відповідь: «А усі так роблять…». Правда, одна з продавчинь намагалася мене запевнити, мовляв, коли покупець поцікавиться, то вона пояснить, що це не масло, а спред. Проте, спілкуючись з відвідувачами щоденного ринку, стало зрозу-міло: більшість їх взагалі не знає, що означає слово «спред». Крім цього, на розфасованій продукції не вказано термін її придатності. І хоча на прохання кореспондента показали накладні з інформацією щодо відповідної продукції, де впевненість, що мені продадуть товар свіжий, а не кількамісячної давнини? Було помічено ще один прикрий факт: на багатьох спредах чи маслі у пачках – немає цінників, тож виявилося, що у ряді точок ринку одна й та ж продукція помітно різниться у ціні, а інколи за спред реалізатори просять стільки, скільки коштує масло…

А що ми взагалі знаємо про спреди?

Чесно кажучи, на моє запитання: «Що таке спред?», не зовсім впевнено відповідали навіть продавці продуктів…
Спред — це харчовий жировий продукт, який складається з молочно-рослинного жиру з масовою часткою загального жиру від 50 до 85 % (понад 85 % — жирова суміш). Частка молочного жиру має бути не менше, ніж 25 % від загального жиру. Розрізняють 4 види спредів: солодковершковий, кисловершковий, солоний і з наповнювачами. Крім молочної сировини, дозволяється використання олій: соняшникової, кукурудзяної, соєвої, арахісової, бавовняної, оливкової, гірчичної, ріпакової, пальмової, пальмоядрової, кокосової, стеарину пальмового, твердих рослинних жирів та жирових композицій, замінників молочного жиру вітчизняного та закордонного виробництва та ін. На упаковці зі спредом не повинно бути слова «масло», виробник зобов’язаний чітко зазначити, що це саме вершково-рослинний продукт із зазначенням типу (тобто співвідношення рослинних і тваринних жирів). Заборонено вживати слово «масло» навіть у словосполученнях.

«Як можуть впливати спреди на здоров’я людини?». Виявляється, що у спредах вміст трансізомерів жирних кислот (насамперед олеїнової кислоти) не повинен перевищувати 8 %. Споживання продуктів з високим рівнем транс-ізомерів може викликати пошкодження стінок артерій, бо вони практично не пропускаються оболонками мозку. У європейських країнах, наприклад, вміст цих речовин регламентується в межах від двох до п’яти відсотків. І загалом, дуже важливо, який склад рослинних жирів використано при виготовленні спредів. Жири із суміші пальмової та кокосової олій майже не містять трансізомерів і можуть бути використані в поєднанні з молочним жиром. А ось ці ж жири в суміші з гідрованими рослинними оліями вже містять від 16-ти до 26-ти відсотків транс-ізомерів. Є також штучні аналоги молочного жиру. У таких жирах - всього 6-7 % трансізомерів. Відмінність спреда від маргарину в тому, що в спредах обмежено застосування гідрогенізованих жирів, а в маргарині такого обмеження практично немає.

Масло вершкове — молочний продукт, який виробляється шляхом збивання свіжого або кислого молока, вершків. Складається з молочного жиру, мікроскопічних часток води і молочних білків та виготовляється тільки з коров’ячого молока або продуктів його переробки. Воно не містить жодних спеціальних харчових добавок. Вершкове масло, залежно від масової частки жиру, поділяють на групи: екстра (частка жиру — 80-85 %), селянське (72,5-79,9 %), бутербродне (61,5-72,4 %), топлене (молочний жир, частка жиру — не менше 99 %). Залежно від технологічних особливостей та органолептичних показників вершкове масло поділяється на такі види: солодковершкове та солоне солодковершкове, кисловершкове та солоне кисловершкове. Солодковершкове масло виробляють з натуральних пастеризованих вершків, а кисловершкове — з пастеризованих вершків, сквашених чистими культурами мо-лочно-кислих бактерій. Солоне масло виробляють з додаванням кухонної солі.
За допомогою перетоплювання, можна отримати продукт, який називають топленим маслом, яке є майже чистим молочним жиром.

Під час зберігання в холодильнику масло залишається твердим, але м’якшає при кімнатній температурі і розтає до рідкої консистенції при температурі 32—35 °C. Строки придатності до споживання масла в спожитковому пакуванні коливаються для масла вершкового різних сортів від 15 до 90 діб, для топленого масла — від 1 до 6 місяців. Строки зберігання вершкового масла: за температури не вищої ніж 6 °C для масла у моноліті — 10 діб, для топленого масла у транспортній тарі — 15 діб, під час зберігання вершкового масла у спожитковому пакуванні — не більше 3 діб.
Зазвичай масло має блідо-жовтий колір, але він може бути від темно-жовтого до майже білого. Колір масла залежить від способу харчування тварини і у промисловому виробництві його часто коригують за допомогою харчових фарбників, зазвичай ними є аннато або каротин. Також до масла додають вітаміни. При застосуванні вітаміну А масова його частка складає не більше 10 мг/кг, бета-каротину — не більше 3 мг/кг, екстракту аннато — не більше 10 мг/кг.

Прокоментувати ситуацію щодо порушення правил торгівлі спредами і маслом на щоденному ринку газета попросила головного санітарного лікаря Корюківського району Віктора Шумського, і ось що він повідомив:
- Контролювати роботу ринків має ветеринарна служба району. Ми ж на щоденному та центральному базарах здійснюємо лише вибіркові перевірки. А от у магазинах відслідковує ситуацію щодо дотриманням вимог і норм надання торговельних послуг населенню – саме санепідслужба.

Керівник управління ветмедицини у нашому районі Олександр Ващенко
на редакційний запит відповів, що за порушення правил торгівлі на будь - якому ринку несе відповідальність його директор. І якщо на корюківському недільному – керівник є, то їхня служба має можливість вимагати від нього усунення тих чи інших порушень. Стосовно ж щоденного базару, то він взагалі не існує «на папері», тобто офіційно його просто немає. А значить, і поспитати нема з кого… Олександр Іванович додав, що від початку своєї діяльності, цей ринок функціонує фактично незаконно, позаяк ветслужба не надавала йому на це експлуатаційного дозволу. Структура, яка створена на ринку – ПП СВ «Торг», і її очолює Тетяна Заєць, лише надає в оренду торгові місця. А відповідно, її керівник не несе у повній мірі відповідальності за функціонування ринку, як це було б у разі існування офіційного директора. З цього приводу ветслужба району у 2009 році зверталася до прокуратури, але відповіді не отримали.

Ірина Гайова, Корюківська районна газета «МАЯК»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: ринок, масло, «МАЯК», Ірина Гайова

Додати в: