Шопінг у стилі економкласу: тріумф надії над досвідом
Шопінг у стилі економкласу: тріумф надії над досвідом
Тож, не відриваючись від колективу, ми також заглянули в місця паломництва з вивісками, що обіцяють все «на розхват», за смішними цінами або, що ще краще, за цінами країни, де пройшло дитинство більшості з нас.
Таки «шара»?
Ось де душа може розгулятися серед сили-силенної таких потрібних нам дрібниць! Як виявилось, найбагатшою на дешеві магазини в Чернігові є вул. Комсомольська. Кількості покупців, які злітаються на «шарові» ціни, наче метелики на світло, може позаздрити ринок чи навіть супермаркет, що по сусідству. Продавці мужньо справляються одночасно охороняти й продавати товар, а люди… «Загадочная русская душа» вже давно не губиться серед його достатку, всіма силами сприяючи збуту товарів з логотипом «Made in China».
У магазинах типу «все від 3 грн.» різного заморського мотлоху на будь-який гаманець: від бенгальських вогнів і хлопавки по 1 грн., цупких бюстгальтерів по 20 грн. до дитячого навчального комп’ютера за 299 грн. Втім, отого «всього» за вказану ціну виявилося дуже мало, тож довелося облишити шукати саме за три гривні щось «таке», тим паче, що могло б порадувати навіть невибагливе око до Нового року.
Якщо бути чесними до кінця, за ці гроші можна дещо купити: штопор, презервативи, нехитрий прилад для чистки цитрусових, гральні карти — три колоди, дві пластмасові «стопочки» по 1,5 грн., свічку новорічну, три «дощики», дві вішалки, набір шкребків для миття посуду, набір гребінців для розчісування та Сантову шапочку. Маючи «зайві» п’ять гривень, можна придбати набір з індійської зубної пасти, мила й крему, чохол для одягу (є також і для дисків), «кубик Рубика» чи домашній термометр. А якщо докласти ще гривню, то й набір із восьми шампурів та плащ від дощу, що за такої погоди також актуально.
Порівняльна драконологія
Як застосовують у реальному житті цю науку, відомо мало кому, але зрозуміло одне: вибирати найфантастичнішу тварину — господаря року, напрочуд важко. Не тому, що очі розбігаються, а через примітивний асортимент драконів, що складається з химерних фігурок, примітивних брелоків, рідше — з якихось убогих іграшок чи магнітиків. Ні тобі маски, ні костюма драконенятка чи хоча б трусів з його зображенням! Певно, це якийсь прорахунок батьківщини звіра — Китаю. Щоправда, вдалося знайти електрочайник із драконами за 220 грн., але не факт, що користуватися ним особливо не доведеться. «Як так, то буде за декорацію», — порадила реалізатор, пояснюючи, що на техніку гарантії немає. І все ж задача завести собі родича «горинича» була виконана, щойно я побачила об’ємний яскравий календар з вогнедишним красенем, який виглядав на ньому досить реалістично, всього лише за 4 грн.
Гендерна дискримінація та новорічна атрибутика
Так «чим серце заспокоїться»? Хіба що тим, що ялинкових прикрас вистачить на всіх, хоча з дрібними грошима сюди потикатися не варто, як і розраховувати на «копійчану» іграшку — шедевр для ялинки. Кульок тут, як кажуть, до біса, починаючи від однакових по 8 грн. за півдюжини. «Зірочки» по 15 грн., «дзвіночки» вартістю, як і майже метрова ялинка — два червонця. Ось, власне, і все різноманіття. Якщо пощастить, то можна знайти кульку-одиначку за 2,5 грн. і «бурулю» за 3.
Є ще інші, дещо сумні, тенденції. Як виявилось, наш рідний Дід Мороз, з огляду на окуповані фігурками заморського колеги полиці, не в пошані й більше того — на межі вимирання. Можна, звичайно, втішатися тим, що костюм для лапландського діда, судячи з вигляду, певно, зняли з якогось заробітчанина на ім’я Санта й вирішили продати за 59 грн.! Ще трохи, і дивиною стане й Снігуронька. Її, чомусь притулену до Санта Клауса, вдалося побачити всього пару разів, але трималася вона, як порядна жінка, тож цінника на собі не тримала. Сумнівну конкуренцію в плані кількості їй склала багатолика Баба Яга, яку за ціною зрівняли з іншими персонажами (середня від 22 грн. без батарейок) і нагородили таким реготом, що покупці розбігаються по закутках. Найпростіше тут знайти звичайні та електричні гірлянди від 3 і 12 грн. відповідно, та карнавальні жіночі маски від 6 грн. Але найоригінальнішим у магазині виявився височенький худий сніговик на довгих ніжках за аж ніяк «не шарову» ціну — 79 грн.!
«Откуда дровишки?
С Китая вестимо»
Візит до магазину, де наживкою є «ціни часів СРСР», певно багатьма ностальгуючими чернігівцями сприймаються як ощадливий шопінг. Дійсно, слід віддати належне власнику трьох таких магазинів у Чернігові — створюючи ілюзію дешевизни, він не опускається до прямого обману. Наприклад, дитячі туфлі в «радянському» магазині коштують всього-на-всього 35 грн. І що з того, що на вигляд і дотик вони «пластмасові»? Адже ніхто тут і не обіцяв якісь сертифікати чи відповідальність за якість товару. Подарунок, який хоча б якось асоціювався з Новим роком? Хіба що спортивний костюм за 75 грн., що рипить, наче сніг (чи, як казала одна тітка, «синтетика аж гавкає») або зимові чоботи за 150 грн., які, судячи з усього, якраз до свята й розклеяться. Більш успішно тут йде «ловля на радянський фантик» по кухонній групі товарів: продавці запускають людей по черзі, через мотузку, хоча ціни майже не різняться від «шарових» магазинів. Тож бажання знайти новорічний подарунок тут так і залишилось бажанням.
Так що ж подарувати?
Взагалі то, пристойного нічого, причому в усіх магазинах економкласу. Звичайно, можна вдатися до радянської традиції й купити там своїй дружині вазу (не нічну, а для квітів) за 10 грн., або вітчизняну плойку за 18 грн. Але, насамперед, спитайте самі себе: у якої жінки немає блюдця з чашкою або вази? Мрієте, щоб схудла — підлогові ваги за 35 грн. або ракетку для бадмінтону за 11 грн. Чоловікам-екстремалам підійде ящик рибацький — 165 грн., фляги за 35 або грізний наган аж за 300 грн.
Більш мирний варіант — фоторамка від 7 грн. чи інструменти, яких також повно. Або подаруйте… лопату за 70 грн. Чому саме її? Тому що, як запевняв один знайомий, «ми вже не святкуємо Новий рік, ми святкуємо, що вижили в старому». Хоча продавці сказали б інакше: у Новий рік все збувається, навіть те, чому в інший час збутися не пощастило.
Довідка
«Шер амі» — так ввічливо зверталися наполеонівські солдати до престарілих у Російській імперії перед тим, як розпочати грабунок, за що отримали прізвисько «шаромижники». У сучасній російській мові воно трансформувалося в стале словосполучення «на шару».
Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості», 21 грудня 2011 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.




