Розчленувала подругу у Кривому Розі, відрізану голову привезла у Бахмач

Кривава трагедія розігралася у Кривому Розі в ніч з 26 на 27 листопада. Навряд чи хтось би дізнався про її подробиці, аби не страшна знахідка. За повідомленням тамтешніх правоохоронців, 29 листопада о 14-ій годині до міліції зателефонували, що в очереті на річці Саксагань лежать два пакети, а в них шматки людського тіла. Опергрупа виїхала на місце...

З'ясувалося, у поліетиленових пакетах відрізані по суглобах руки і ноги. Судмедексперт визначив: вони належать жінці віком від 40 до 50 років. Друге повідомлення надійшло з іншого кінця міста (Кривий Ріг — найдовше місто України і Європи, його протяжність 126 кілометрів). На одній із залізничних станцій у покинутих складських приміщеннях знайшли у пакетах шматки тулуба. Сумнівів не було— це частини тіла однієї і тієї ж людини. Та хто ця жінка, було невідомо. Адже голови, щоб сфотографувати і звірити з базами даних, — не було. Та міліції падфартило. До правоохоронців звернулася жінка і повідомила, що зникла її подруга — 44-річна Марина, підприємниця. На телефонні дзвінки не відповідає, вдома її немає. Так було встановлено особу жертви.
Тільки убивця(і) міг (могли) знати, де голова. Криворізькі міліціонери опитали людей біля будинку, де жила убита. Ті розповіли про таксі. Знайшли таксистів. Вони розказали, що від будинку на замовлення возили жінку, яку згодом відвезли на залізничний вокзал. За описом її прикмети збігалися з зовнішністю кращої подруги загиблої — Світлани Пайкової, колишньої жительки Кривого Рогу, а нині — міста Бахмач Чернігівської області. За нею і рушили в нашу область оперативники з Дніпропетровщини.

Голову знайшли в магазині

— 29 листопада нам зателефонували колеги з Жовтневого райвідділу міліції Кривого Рогу і розповіли про розчленоване тіло. За їх оперативними даними, особа, причетна до цього злочину, можливо, перебуває у Бахмачі, — розповідає в.о. начальника Бахмацького райвідділу міліції, капітан Андрій Залозний. — Щоб допомогти колегам, ми зорганізували власні сили. Допомагали нам кращі співробітники УМВС в області. Операцію по затриманню проводили вдень на вулиці біля парку, що неподалік магазину, який орендувала підозрювана.
Жінка не чинила опору, поводилася спокійно. Не відхрещувалася від того, що днями їздила до Кривого Рогу. Про голову мовчала. Коли ж оглянули приміщення магазину, у підсобці, в картонній коробці, загорнута в целофановий пакет лежала жіноча голова.

— Андрію Васильовичу, ви спитали, чому вона не викинула голову чи не закопала?
— Цікавилися. Відповідь була трохи дивною: «Я не хотіла з нею розлучатися». При цьому жінка виглядала цілком адекватною і поміркованою. Ніяких емоцій. Затриману жінку і знайдену голову повезли для подальшого розслідування у Кривий Ріг.

Версія перша: все через мужика

Що стало причиною страшної розправи і подорожі голови вбитої до Бахмача поїздом «Санкт-Петербург-Дніпропетровськ», спробувала з'ясувати у «Свєтиному магазині». Підозрювана Світлана Пашкова з 1 листопада орендувала у Бахмацькій територіальній організації Українського товариства глухих приміщення залу під невеликий продуктовий магазин.
Сіра одноповерхова будівля, перед входом табличка «Магазин». Заходжу. Зліва — кімнатка для глухих, справа— місцева філія «Ощадбанку». Двері в магазин — прямо, та зайти — зась, вони замкнені, ще й опечатані. Працівниці банку не можуть оговтатися:
— Голови нам не показували, та все одно страшно. Вона ж лежала уверандочці-підсобці. Свєта і її продавщиця там ходили. Не віриться, що Свєта могла таке зробити. Вона красива і привітна, жаліслива. Було, вуличним собакам поїсти виносила. Про себе багато не розказувала. Розповідала, що приїхала з Кривого Рогу десь рік тому. Хотіла розпочати власний бізнес. Поставила кіоск продуктовий на розі вулиці, десь метрів за 300 звідси. Так їй там життя не давали. Свєта розказувала, що їй навіть електрику не хотіли підключити. Пресували, як і ніжинських підприємців, що хочуть розгорнути свій бізнес у Бахмачі, — конкуренція. От вона і знайшла вихід — перебралася у приміщення УТОГа. Сама торгувала і продавчиня у неї була, Наташа.

Глухі з Пашковою не спілкувалися, їм важко. Та у той день, коли робили обшук, їх і не було — ховали померлого члена УТОГа. Проте, люди, що живуть неподалік, розповіли історію про затримання і обшук. Називатися побоялися, кажуть, ви приїхали і поїхали, а нам тут жити.
— Було близько 12-ої дня. коли чорний мікроавтобус «Мерседес-бенц» підкотив до школи №4, вона неподалік УТОГа. В школу якраз з одного корпусу йшли вчителька і завгосп. І тут вискочили молодики з «Мерса», заламали руку вчительці і заштовхали в мікроавтобус. Кажуть, жінка від переляку ледь не знепритомніла. Подумала, що її на органи викрадають або ґвалтувати будуть. Виявилося, міліціонери її переплутали з Пашковою, яка мала йти на роботу цією дорогою. Тільки те, що при жінці був паспорт чоловіка, врятувало її від інших несподіваних неприємностей. А от завгоспу ще й по нирках попало. Кажуть, що і наручники наділи. Потім вибачилися. Мовляв, пробачте, помилка вийшла.
Пізніше затримали Світлану. Коли знайшли голову, вона не завонялася, бо у веранді, де зберігалася, холодно. Біля неї були гроші, 3,5 тисячі гривень, золоті сережки, браслет і косметичка вбитої.
Кажуть, міліціонери проговорилися, що приводом для вбивства подруги стала сварка через чоловіка, який обом подобався. Нібито Марина, в якої гостювала Світлана, коли випили, сказала: «Ну навіщо він тобі? В тебе є донька і чоловік, хоч і колишній. А в мене — нікого». З цього і почалася сварка.

Версія друга: у всьому винні духи

Батьки Світлани Пашкове! живуть у Бахмачі. Поїхала до них. Бо чула від бахмаччан версію, що Свєту могли підставити, щоб розкрити резонансні злочини. І голову, мовляв, привезли з собою.
— Чоловік тільки після лікарні, у мене тиск скаче, — поскаржилася 6З-річна Валентина Григорук, мати Свети.
— Як ви думаєте, це ваша Свєта убила подругу?
— Не вірю. Хоча, в житті всяке буває... Коли приходили до нас із обшуком, її привозили, але з машини не вивели, і ми не змогли поговорити.
Вони з Мариною однолітки. Разом вчилися у Воронезькому авіаційному технікумі, з того часу і дружили. У Марини чоловік давно помер, дітей не було. Єдина її втіха — бізнес. Вона мала магазин, де продавала лаки і фарби. Свєта їздила у Кривий Ріг до доньки, вона студентка, бачаться рідко. У Свети була квартира у Кривому Розі. Продала, з чоловіком розлучилася і приїхала у Бахмач. За гроші, виручені за квартиру, розпочала бізнес. Та все не ладилося: то дозволів не давали, то з землею проблеми. Дочка нервувала, було, і ночами не спала.

— Валентино Іванівно, а з головою у неї все було в порядку?
— Нічого дивного не помічала. Горе у нас, горе, та вам цього не зрозуміти, — змахнула сльозу жінка і зачинила хвіртку.
Одна пенсіонерка, що живе неподалік Григоруків, розповіла дивну історію.
— Донька Світлани Катя — миле дитя. її привозили жити до баби і діда. Якось ще малою вона обмовилася, що тато у неї дуже хороший, любить її, подарунки купує, а от мамі все ніколи, бо вчиться вона на екстрасенса, буде знати білу магію. Дівча виросло, слова забулися. Згадалися тільки цьогоріч. Запримітила, що з погреба запаси пропадають. Грішила на батька Свєти. Та не впійманий — не злодій. Повісила на погріб здоровенні замки. А він ішов, заглянув через паркан тай каже: «І навіщо ти їх навісила?» Не стрималася, висказала, що накипіло, ще й злодієм обізвала. Ввечері помолилася, лягла спати. Добре, що хрестик на мені. Чую, по кімнаті наче вітер повіяв. Мене загорнуло в ковдру, підняло над ліжком і бух об підлогу. Знов підняло і головою об бильце ліжка, об шафу і кинуло на підлогу. Зрозуміла — наслані безтілесні духи. Кликала Бога на порятунок. Мене відпустили. До ранку пролежала на підлозі. Встала — голова побита, вуха позакладало, очі сльозяться. Кому сказати — не повірять. Пішла до церкви, розказала батюшці. Він сказав, щоб духи більше не чіпали, треба попоститися три дні, потім сповідатися і причаститися. А ще покаятися, що не впійману людину злодієм дарма обізвала. Можливо, ті духи — це помста мені за слово.
А відрізана голова не була похована, бо потрібна була для магічних ритуалів, — припустила пенсіонерка.

Версія третя, офіційна: посварилися

На сайті Дніпропетровської міліції викладена офіційна версія розчленування: «Після затримання підозрювана визнала провину і розповіла, що вранці 26 листопада вона приїхала до Кривого Рогу з метою взяти у подруги в борг п'ять тисяч гривень. Та гроші дала. Гостя залишилася переночувати. Вони стали вечеряти. Випили. Посварилися. Гостя штовхнула господиню, та впала і знепритомніла^ Подруга руками долущила п. Переконавшись, що Марина мертва, затягла труп до ванної, де кухонним ножем розчленувала тіло. Наступного ранку викликала до будинку вбитої таксі і відвезла кілька пакетів з частинами тіла у річку Саксагань, решту — на залізничну станцію. Голову забрала з собою на Чернігівщину, планувала її закопати на смітнику.
Нині за фактом навмисного вбивства порушена кримінальна справа. Затримана перебуває у слідчому ізоляторі Кривого Рогу. їй загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі».

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №49 (1335)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.