Чернігівські яхтсмени хочуть на Кубу

Чернігівський яхтклуб підняв вітрила лише три місяці тому, а його члени вже всерйоз планують приєднатися до подорожі на Кубу.
Яхтинг — хобі для міліонерів на зразок Ахметова та Абрамовича. А яхтклуби — закриті елітарні спільноти. Такі стійкі стереотипи сьогодні панують у нашому суспільстві. Але чернігівські яхтсмени переконують: спробувати спіймати вітер під вітрилами може абсолютно кожен, незалежно від достатків! Тепер переконатися в цьому можна буде і в нашому місті.

Підкорили Азовське і Чорне моря

22 жовтня з Ростова вийшла яхта «Марія», що прямує на Кубу. Побачити Острів Свободи яхтсмени планують аж у квітні. Перші дні авантюрної подорожі пройшли й чернігівці — Владислав Кириченко та Каріна Антонцева. На борту «Марії» вони перетнули Азовське та частину Чорного моря. Причому не просто як туристи, а як повноправні члени екіпажу.

— Ми дізналися про подорож з Інтернету. Є чимало сайтів та форумів, де яхтсмени шукають собі попутчиків та команду. Ми списалися з капітаном, він заочно перевірив наші вміння та можливості й запросив на борт яхти «Марія». І ми поїхали, — розказує Владислав Кириченко. — За п’ять діб ми пройшли 300 морських миль, це майже 500 кілометрів. Потрапили у шестибальний шторм у Чорному морі, з яким боролися добу. Від вітру порвався парус, відірвалося кріплення рятувального човна. Ніч, темрява і шеститонна яхта стрибає по хвилях, як м’ячик. Словом, було багато цікавого. Причому, по грошах нам це обійшлося дуже адекватно. Точно можу сказати, що ці п’ять днів на морі коштували б дорожче. Це враховуючи і шлях до Ростова та з Новоросійська додому.
Жінка на борту — гарна прикмета!

До речі, жінка на яхті — сьогодні вже ніяка не погана прикмета. Щоправда, упередження до прекрасної статі у яхтсменів все ж є — за світовою традицією, жінок до ради яхтклубів не беруть. «Кубинською» яхтою керувала чернігівка Каріна Антонцева.
— Щоб сходити в туалет при качці, треба бути майстром спорту з гімнастики: тримати двері, освоїти спеціальну технологію важелів та насосів. Спали ми теж дуже цікаво. Як вийшли в Чорне море, весь час човен ішов нахилений. Щоб не скочуватися з дивана, прив’язали собі мотузки і спали, обвившись ними, щоб хоч якось триматися. Душова у нас була забита продуктами та прісною водою, все ж таки човен на Кубу йде. А ще треба бути готовим, що будь-який найсильніший організм морська хвороба переможе. Качка всю романтику в перший тиждень вбиває однозначно, — розповідає Каріна Антонцева.

З Новоросійська чернігівці повернулися додому — робота кликала. А «Марія» пішла далі — на Кубу. Капітан пропонував нашим яхтсменам продовжувати подорож. Але таку тривалу відпустку в нас навряд чи хто дасть. Тож на кожній зупинці екіпаж поповнюватиметься новими членами. А Владислав та Каріна сподіваються приєднатися на якомусь етапі пізніше.
Сьогодні в кожному великому порту світу є спеціальна дошка оголошень, де можна знайти пропозиції взяти участь у плаванні. Є й інші оголошення: допоможіть добратися. Є навіть цілий рух — боут-стоп. Це приблизно те ж саме, що й вже зрозумілий нам автостоп, тільки на човнах. Чимало молодих людей так подорожують — виконуючи роботу або просто як попутчики: «Підкиньте мене на острови Самоа», так, між іншим.
Невгамовні чернігівські яхтсмени вже знайшли пропозицію приєднатися до навколосвітньої подорожі. Але, звичайно, до таких подорожей треба бути підготованим, знати, що робити і як поводитися. Адже це не туристичний вояж, а серйозна праця — треба стояти у вахтах, керувати човном, боротися зі штормами. Ось це вміння ходити під парусом і можна освоїти в чернігівському яхтклубі.

А першим було Київське море

Ідея створити яхтклуб витає в певних колах чернігівців уже не перший рік. У нас стільки водойм, а відпочинок на воді зовсім не організований! Що таке яхта, захоплені мрією стати під вітрила вживу побачили у славутицькому яхтклубі. Там же отримали і перші навички, щоб керувати вже своїм судном. Як тільки з’явився свій швертбот (парусна яхта особливої конструкції), пішли у свій першій похід — Київським морем.
— Ми дуже хвилювалися. Човен малесенький, а море виявилося гігантським: посередині було ледве видно береги. Але ми подолали шлях за два дні. Це було два роки тому. А свій клуб ми зареєстрували тільки цього літа. Зараз у нас близько 20 членів клубу. Наприкінці літа, щоб привабити нових членів, ми катали всіх бажаючих безкоштовно на Стрижні біля Ялівщини на човнику «Луна». Так до нас приєдналися студенти. Ми б хотіли, щоб у нашому клубі, на зразок радянських, міг займатися кожен, незалежно від статків, — каже Владислав Кириченко, командор чернігівського яхтклубу.
Троє з членів яхтклубу мають посвідчення державного зразка: яхтовий стерновий другого класу. Далі — по наростаючій, треба ще находити певну кількість миль. Але азам навчитися можуть всі. Є ідея навіть створити школу на островах Київського моря.



Зібрати яхту — самому i недорого

Сьогодні в Чернігові вже є кілька яхт. Усі — у приватних власників-ентузіастів. Нещодавно придбали на човновій станції великий ще радянський швертбот «Емка», що не ходить вже 15 років. Його планують відновити для студентського екіпажу.
А взагалі, кажуть, створити власними руками пристойний швертбот не так вже й дорого, хоча докласти зусиль доведеться чимало.
— Сконструювати яхту можна своїми руками. Купуєте креслення, реєструєте будівництво, купуєте фанеру, склотканину, берете в руки інструменти — і вперед. Ціна питання залежить від того, де купуєте матеріали. Якщо у звичайних будівельних магазинах, а не спеціалізованих яхтингових — човен до 4 м коштуватиме 1200 грн. за метр. Якщо більше — десь тисячу доларів метр. Найдорожчий, звичайно, парус. Абияку ганчірку не повісиш — треба повітронепроникна тканина. У мене на роботу пішов десь рік. Я робив усе сам, хоча подібним ніколи не займався. Тепер готовий давати поради абсолютно безкоштовно всім бажаючим, — розповідає Владислав.
Але збудувати — півсправи. Спеціалісти кажуть, що набагато важче човен зареєструвати. Документація потрібна така ж, як для танкера. Та й у копієчку можна влетіти. Якщо триметровий човник коштуватиме вам десь 3 тис. грн., то документація — 20! Тож чернігівці ще бюрократію не побороли — їхні яхти не зареєстровані.

Дітей — під вітрила

Наразі серед членів чернігівського яхтклубу — тільки дорослі. Але професія не дає їм спокою. Справа в тому, що мозковий центр, як і тимчасове місце зустрічі чернігівських яхтсменів — міський Центр туристично-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю. А більшість яхтсменів — тренери з досвідом. Тож, «заразити» своїм захопленням сподіваються і чернігівських дітей.
— Мріємо розвивати дитячий напрямок. Звертатимемося до мера Славутича. У них є багато дитячих човнів, які, скоріш за все, вже не піднімуть у них вітрила. Ми б хотіли, щоб вони нам кілька передали для того, щоб навчати дітей. Звичайно, для них це буде абсолютно безкоштовно. Починати можна десь класу з п’ятого. У крейсерські походи можна буде ходити також, — каже Владислав Кириченко.
Отож, якщо немає яхти, це зовсім не означає, що спробувати життя під вітрилами не вдасться! І не варто відкладати до весни — якраз зараз судна починають готувати до нового сезону.

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості», 16 листопада 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.