Ляща печуть на фруктових паличках

Жителі придніпровських сіл Чернігівського району Мньова, Пакуля, Дніпровського та Інших дрібну рибу сушать у печі на соломі, крупну печуть на фруктових паличках, а в юшці варять рибу разом з грибами та куркою. Кращою рибою вважають сома вагою до кілограма. Теж смачні лящ, лин, язь та щука. Найбільше риби, попри заборони, ловлять у стариці Дніпра — Річищі під час нересту. Але й зараз рибні страви тут на чільному місці.

— Чим ще здивуєш гостей, як не нашою рибою, — говорить директорка Мньовської школи 59-річна Ольга Гетта.—Тільки у нас рибу печуть і сушать у печі. Я не місцева, з села Ліски Менського району, але дитинство минуло у Воркуті, куди поїхали мої батьки на заробітки. Коли призначили сюди директором і мова зайшла про будівництво будинку для мене, голова райради Буренок ходив по цьому місцю і планував: «Тут буде зал, там — спальня, а отам поставим піч. Будеш пекти мньовську рибу, а на старості кістки погрієш». Я не вміла до тієї печі і поступитись. А потім люди всього навчили.

Жінка погоджується показати, як робиться печений лящ. Його готують годин чотири-шість.
— Затоплюється піч, бажано фруктовими дровами, — показує Ольга Іванівна. — Поки вона витопиться, а це дві-три години, солимо рибу. її натираємо сіллю зовні і зсередини. На спинці великого, товщого за п'ять сантиметрів, ляща робимо надрізи з обох боків, щоб краще пропікалося.

Коли просолиться, не жаліючи, наливаємо у долоню олію й змащуємо рибу — щоб була сочна. А тоді так само рукою мажемо майонезом — він дає красиву золотисту шкірку. Додаємо прянощів. Я купую спеціальні суміші спецій у пляшці з млинком. Там є білий, чорний та червоний перці, інші прянощі.
Беремо велике деко, на нього решіткою кладемо гілочки фруктових дерев. Зверху укладаємо змащену олією та майонезом рибу. Гілочки не горять.

Деко з лящами ставлять на дві-три години в піч — залежно від того, наскільки жарко натоплено і якої величини лящі. Якщо риби багато — трубу печі слід закривати, а зазвичай цього не роблять.
Лящі в печі просотуються духмяним ароматом фруктових гілочок. Якщо не пересушити, риба на смак ніжна.

Дрібнішу рибу — карасів та густирку — сушать на соломі. Чистять, солять дві-три години. Деко встеляють соломою, на неї викладають нічим не змащену рибу. Піч натоплюють слабкіше, ніж для печеної риби. Десь о сьомій вечора ставлять рибу сушитися. Вранці встають — риба готова. Вона зсихається так, що дрібні кістки жуються разом з усім. У неї також своєрідний смак і аромат.
А вже з сушеної риби та грибів варять місцеву юшку. Зараз до неї стали додавати ще й курятину.

Зі щуки тут роблять котлети. З крупної риби відділяють кістки, а м'ясо мелють на м'ясорубці. Додають обов'язково сало — щоб страва не була сухою. Солять, перчать, формують котлетки, обкачують у борошні й смажать.
Сомів смажать і варять юшку. З жирного лина теж виходить навариста юшка.


І виймають "золотою"

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №24 (1310)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.