Ціни на продукти у Києві і як наші земляки там торгують
Сергій Сень напробував сир у Валентини Маглич
4 червня о пів на сьому ранку перші продавці сиру, сметани та молока з селища Макошине Менського району вже на ринку. Вони виїхали мікроавтобусом о третій ночі, проїхали 220 кілометрів і розвантажуються. Займають кращі місця в середині ряду. Сьогодні субота, столичні покупці люблять поспати — перші з них з'являться о восьмій, а основний торг почнеться з дев'ятої. Разом з макошинцями стають селяни з Дроздівки Куликівського району, Носелівки — Борзнянського, Григорівки та Куреня — Бахмацького. Пізніше розкладаються меняни. Сьогодні немає коропців та сосничан, вони бувають час від часу.
Частина торговців приїде в 10 та 11 швидкісними електричками.
Дорога обходиться 147 гривень
Продавці розкладають на столах домашній сир, домашні яйця, ставлять банки зі сметаною та молоком. Сир тут має вигляд прямокутника. Його пресують у спеціальних пластикових формах — у такі в магазинах розкладають цукерки. За кіло сиру просять 25-28 гривень, за півлітра сметани —15, за літр молока — вісім, за десяток яєць — десять.
— За день зимою, коли творог по 32-35, особенно перед празниками, можна вторгувать і тисячу гривень, — ділиться 48-річна Любов Андрушко з Дроздівки Куликівського району.
— Хороший виторг щитається 800-900 гривень, та літом такого нема. Молочне дешеве — тому зараз уторговуємо 500-600 гривень.
Щоб уторгувати зараз 600 гривень, треба продати 21 кілограм основного товару — сиру. Зробити таку кількість можна зі 140 літрів молока. Стільки можуть дати дві корови.
Торговці зазвичай тримають від двох до п'яти корів, а коли вони в запуску — докуповують молоко у односельців за заводською ціною.
На базар зазвичай їздять раз на тиждень — «любителі», які роблять ще десь, або двічі — «професіонали», що тільки тримають корів та торгують.
За дорогу туди й назад на мікроавтобусі дроздівці складаються по 100, а макошинці по 147 гривень з кожного. Тому частина людей з цього селища їздить залізницею. О шостій ранку виїжджають поїздом, у Бахмачі пересідають на швидкісну електричку і в Дарницю добираються об 11-ій.
Швидкісна електричка до Бахмача обходиться 12 гривень в один бік.
Торгують на Дарниці мінімум до 14 години, пізніше покупців меншає. Інколи доводиться повертатися із непроданим. Найбільше бувало, що везли назад до 10 кілограмів сиру.
Але торгувати в Чернігові не збираються: ціни й оборот не ті.
Ціни на Лісовому ринку Києва
Огірки —10-12 грн./кг
Капуста молола — 8-9 грн./ кг
Картопля молода —12 грн./ кг
Черешня — 30 грн./кг
Помідори — 15-18 грн./кг
Полуниці — 30-40 грн./кг
Банани — 15 грн./кг
Апельсини — 14 грн./кг
Часник молодий, в'язка шість шт. — 5 грн.
Цибуля молода, в'язка шість шт. — 3 грн.
Морква молода, в'язка шість шт. — 5-8 грн.
Буряк молодий, в'язка три шт. — 8-10 грн.
Кріп, пучок — 2,5-3 грн.
Шпинат, пучок — 4 грн.
Салат, пучок — 3-5 грн.
Квас, 0,5 літра — 4 грн.

Євген Добринін перевіряв сир Віталія Пищенка в інституті
Покупці їдуть через півміста
До 40-річної завгоспа й керівника драмгуртка Макошинського будинку культури Валентини Маглич підходить постійний покупець — 60-річний пенсіонер Сергій Сень. Здоровкається, пробує сир, купує його, сметану й молоко.
— Років п'ять брав у іншої—Наташі з Бахмача, але вона тяжко захворіла і вже не стоїть на ринку. Шукав іншого продавця, а оце пару місяців тому напробував у Валі. Сюди їду через півміста, — каже чоловік.
— У нас усіх є свої постійні покупці, — розповідає 40-річний вчитель фізкультури, а тепер формально безробітний Віталій Пищенко. — Ми зідзвонюємось по мобілках, вони зарані замовляють товар або кажуть, що в суботу на базар не прийдуть і щоб на них не розщитував.
Поки розмовляємо, до Віталія підходить постійний покупець — заввідділом фотоілюстрацій газети «Порадниця» Євген Добринін. Бере молока,й сиру на сто гривень.
— Його сир я тихенько перевірив в інституті імені Марзеєва — аналізи показали відмінний результат, з тих пір купую тільки у нього, — пояснює він свій вибір.

Валентина (в центрі) та Лідія (правіше) Нестеренки кажуть, що базарувати вигідніше, ніж робити на фермі
Серед продавців є ветеринари, культпрацівники, вчителі й навіть директор школи.
— 12 років поробив ветлікарем, платили по 800 гривень, — розповідає 35-річний Сергій Шівченко з Григорівки Бахмацького району. — Уволився і три роки їжджу сюди два рази на тиждень. Дома тримаєм п'ять корів, пораємо гектар городу. Жінка дома, недавно родила другу дитину. Старшій дочці 13.
— Була вчителькою початкових класів, класи закрили, мене скоротили, — говорить 43-річна Тетяна Ворона з села Курінь Бахмацького району. — Тримаю двох корів і раз на тиждень їжджу торгувати.
Віталій Пищенко з Носелівки Борзнянського району працював водієм сміттєвоза в Києві. Заробляв наче й непогано, але вдома робота вся стояла: без чоловіка в селі — ніяк. Повернувся в село, але двічі на тиждень буває в столиці — торгують удвох з дружиною.
Курінчанки, сестри Валентина та Лідія Нестеренки вісім років попрацювали на фермах. Але заробітки стали мізерні, 800 гривень. Три роки тому почали їздити сюди.
— А в селі роботи зовсім не стало, — скаржиться Валентина. — Наше СТОВ «Злагода» викупив якийсь харківський Інвестор. Зайнявся рослинництвом, а тваринництво йому не треба. За рік вирізав передову ферму на тисячу голів. Там у нас було все зроблено за посліднім словом техніки. Був доїльний зал «ялинка». Тепер нема. Сотні людей остались без роботи. Хто фермерством зайнявся, хто поїхав на заробітки.

Колишній ветлікар Сергій Шевченко та колишня вчителька Тетяна Ворона
Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №23 (1309)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Київ, бізнес, базар, «Вісник Ч», Геннадій Гнип




