У Мені практикують самообслуговування у заміні та повірці лічильників

Уявімо на мить таку ситуацію. До власника квартири чи будинку приходить контролер РЕМу перевіряти роботу лічильника. Обстеживши його на цілісність пломб, контролер складає акт про те, що протягом місяця споживач має зробити повірку (звірка зі стандартами). Послуга ця надається лише у Чернігові. «Коли зробите повірку, встановите лічильник на місце, запросите нашого контролера, він і опломбує. А от на час повірки доведеться без світла сидіти або мати про запас ще один лічильник», – заявляє представник енергетиків.
З горем пополам справилися, як на порозі з’являється інший контролер – з управління газового господарства – з подібною вимогою до господаря: самостійно, протягом місяця, зробити повірку лічильника. Інакше плату за газ братимуть згідно з діючими нормами споживання, тобто так, наче лічильника у вас і немає.

І так кожні два роки. Як техогляд автомобіля.
«Та не може такого бути, – скажете, – Самостійно міняти та повіряти електричні та газові лічильники у нас ще не додумалися. А хто самовільно спробує це зробити, то може статися як у Києві, де вибухнув газ та постраждали люди. Зняття, повірку, монтаж лічильників мають виконувати спеціалісти відповідних служб, а не дядько з вулиці чи власник житла». Справді, енергетики та газівники не змушують споживачів власноруч повіряти лічильники.
Однак у Мені та, можливо, і ще в деяких містах вже кілька років працівники комунальної служби, які відповідають за водопостачання, практикують самообслуговування у заміні та повірці лічильників для води. Можливо, вважається, що вода не така небезпечна, як газ? А якщо це гаряча вода? У гіршому випадку можна хіба що затопити власну квартиру чи сусіда. А що незручності та морока людям, хто про це думає? А як людина поважного віку, якій за вісімдесят, буде їхати в Чернігів та шукати організацію, про яку ніколи не чула?

Повірка водяного лічильника проводиться так. До споживача приходить представник ЗАТ «Менський комунальник», знімає показання лічильника, розпломбовує його, склавши відповідний акт про обстеження лічильника, посилаючись на Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та інші нормативно-правові документи з метрології.
Отож, шановні споживачі води, далі то вже ваш клопіт: знімайте, повіряйте.

Втім, менянам не так уже й складно було б зняти та повірити лічильники, якби ця послуга надавалася у райцентрі. Труднощі в тому, що названу послугу можна отримати лише в обласному центрі. Раніше повірка коштувала 30 гривень. Що роблять меняни, щоб встановити «правильний» прилад обліку? Беруть лічильник і везуть до обласного центру, потім через певний, час їдуть його забирати. Така повірка без пломбування обійдеться в 130 гривень. Придбати новий лічильник і встановити його також коштуватиме 130 гривень. Проте менше мороки: купити новий за 110–120 гривень та знайти спеціаліста, який його встановить.
– Я так і зробив, – каже ветеран органів внутрішніх справ Анатолій Кишінька. – Придбав лічильник на базарі, до ЗАТ «Менський комунальник» звертався, щоб хоч слюсаря прислали. Але так і не дочекався. Сам знайшов спеціаліста на іншому підприємстві. За 20 гривень він встановив прилад. А ЗАТ «Менський комунальник» лише опломбував. Тепер у мене в господарстві аж три справні лічильники для води, майже колекція. Через чотири роки доведеться знову купувати новий. Анатолій Кишінька має не найбільшу колекцію лічильників, у когось їх назбиралося п’ять, а в когось і більше. Новообраний міський голова Федір Фесюн радить купувати нові лічильники, мовляв, на керівника ЗАТ «Менський комунальник» він ніякого впливу не має. Автор цих рядків також збирається на днях купувати... третій лічильник. Постає запитання: чому справні прилади мають лежати без дії? Кому це вигідно?

Керівник ЗАТ «Менський комунальник» Василь Зима запевняє, що надавати послуги власникам квартир чи будинків він не має права, бо про це була відповідна заборона у постанові Кабінету Міністрів. До того ж, міська рада не затвердила калькуляцію на згадану послугу. Тобто, менські комунальники не можуть повіряти лічильники води.

Але у менян є ще один клопіт: перевірка димоходів та вентиляційних каналів. Колись це робив ЖЕК, де був майстер і пічник. Але років два тому начальник Менського ЖЕКу Володимир Романовський вийшов на пенсію. А через деякий час і приватизований ЖЕК розвалився.
– У штаті немає майстра і двох пічників, які б перевіряли та ремонтували димоходи і вентиляційні труби, – каже Василь Зима. – Я вважаю, що в цьому винні колишній мер міста та начальник ЖЕКу. Поки вони чубилися, ЖЕК розвалився.

Тепер у Мені є лише об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), але не у всіх будинках. А майстрів та пічників вдень з вогнем не знайдеш.
Справді, таких фахівців немає не лише в ОСББ, а й у ЗАТ «Менський комунальник». Коли минулої весни інспектори «наїхали» на менські багатоквартирні будинки, вимагаючи зробити перевірки димоходів і вентканалів, то навіть у ОСББ змушені були шукати фахівців по всій області. Знайшли аж у Коропі. У Мені таких фахівців немає. Та, мабуть, і не скоро будуть. Бо попередній міський голова на координацію згаданих проблем махнув рукою. Новий мер поки «в’їде в тему», то й на пенсію час буде йти. Тому й мають меняни начебто і непомітні проблеми, але в умовах «стабільного і неухильного» підняття тарифів на газ, воду та електроенергію додаються затрати на різні повірки та перевірки. А все це разом настрою не поліпшує. Навпаки, люди незлим тихим словом згадують владу, яка лише сприяє виникненню проблем на порожньому місці, там, де вони не мають бути.



Валерій Магула, тижневик «Деснянка вільна» №15 (199)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.