«Стоять, не рухатись! Міліція!»

Злодії шастають по дачах. Нічим не гребують, беруть все, що під руку потрапляє. Особливо полюбляють метал. Зазвичай впіймати крадіїв складно. Біля кожного дачного будиночка не поставиш міліціонера.
Наприкінці грудня співробітники Чернігівського райвідділу міліції затримали двох підозрюваних у крадіжках з дач — 25-річного Миколу Дея зі Старого Білоуса та 24-річного чернігівця Сергія Кожевнікова.

Розповідає старший лейтенант Олександр Комлик, оперуповноважений карного розшуку Чернігівського райвідділу міліції:
— Опівночі надійшла оперативна інформація, що за Старим Білоусом в районі дач чути чоловічі голоси. В тій місцині розташовані чотири садових товариства: «Астра», «Мрія», «Росинка» і «Струмок». Опергрупа виїхала.

Навколо темрява, лише місяць блідо світить. С ліхтариками почали обдивлятись усе навколо. Побачили на снігу свіжі сліди. Натоптані доріжки вели до трьох купок металу, розкиданих у різних місцях. Двері від будиночків, частини металевих парканів, сітка-рабиця, тощо. Мабуть, їх хтось підготував для вивозу, адже лежали вони неподалік від центральної дороги.

Слідчий залишився описувати місце, а ми зі старшим лейтенантом Ігорем Брюховцем (начальником ізолятора тимчасового тримання нашого райвідділу, в ту ніч він був відповідальним по відділу) пішли по слідах двох чоловіків, які вели на трасу до Старого Білоуса. Розмірковували: рано чи пізно за металом хтось приїде, недарма ж його поскладали поближче до шляху.

Вирішили, що будемо робити засаду. Минула година, друга, повернуло на третю ночі. І тут почули пух-пух-пух — працював двигун. Проте звуки двигуна ні на тракторні, ні на автомобільні не були схожі. Ми причаїлися. Темна цятка підкочувалася все ближче і ближче. Фари не горіли. По обрисах роздивилися — мотоблок з причепом. Один чоловік сидів за кермом, інший — на причепі. Вони в'їхали до дач і зупинилися. Ми прийняли рішення затримати нічних гостей. Не знали, чи є у них зброя. Я ввімкнув ліхтар, взяв його в ліву руку, у праву — пістолет, і ми рушили до них. «Стоять, не рухатись! Міліція! Якщо будете тікать, стрілятиму на ураження!»

На те, що їх чекатимуть, вони не сподівалися. «Мужики, что случилось? Мы ничего не знаем. Едем в гости, в Новый Белоус. Не туда заехали. У нас ничего недозволеного с собой нет». Оглянули, і правда, нічого. О третій годині ночі, в гості? І тут раптом мене осяяло. Ми ж на мобілку сфотографували відбитки слідів на снігу, тих, котрі вели до куп украденого металу. Тоді я до нічних візитерів: «Ану, хлопці, станьте, я ваші сліди гляну». Відтиск один в один. Забрали їх у райвідділ, розвели по різних кімнатах, стали опитувати.

З'ясувалось: один — із Старого Білоуса, раніше судимий, непрацюючий. Мотоблок його. Другий — чернігівець, працює старшим мельником. Знайомі вже кілька років. Колись разом працювали.

Впіймали чернігівця на брехні. Він плутався у відповідях. Коли зрозумів, що віднікуватися марно, розповів, що навіть дружини не знали, чим вони займаються.
Ми встановили, що крадений метал вони здавали заїжджим приймальникам у селі Слобода. За кілька днів до цього наші оперативні інформатори повідомляли, що чоловіки не раз серед ночі кудись їздили на мотоблоці.

Зараз проти них порушена кримінальна справа, за двома фактами пред'явлено обвинувачення. Проте ми підозрюємо, що на їх совісті десь шість епізодів. Зараз вони перебувають на підписці про невиїзд.

— Олександре Леонідовичу, обікрадені люди вам віддячили?
— Держава нам віддячує, платить зарплату. Начальник може похвалити, якщо добре працюєш.

Нині ми затримали ще одного підозрюваного в крадіжках з дач поблизу села Полуботки. Там обікрали кілька дач, в тому числі і ваших колег журналістів.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №1 (1287)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.