Тетяна Бібік з Бахмача не вважає себе винною в смерті породіллі

10 грудня Бахмацький районний суд виніс вирок 57-річній лікарці Тетяні Бібік: чотири роки позбавлення права займатися лікарською діяльністю. Вона зобов'язана сплатити 70 тисяч гривень моральної шкоди Валентині Драло, матері загиблої породіллі 25-річної Віталіни Зуб, та 70 тисяч гривень чоловіку, Олександру Зубу. Бахмацька районна лікарня має відшкодувати 8 тисяч 904 гривні, витрачених на поховання Віталіни. Вона померла 6 січня після пологів у Бахмацькій лікарні.

Віталіна зійшла кров'ю у родзалі

Коли суддя зачитувала вирок, у матері Віталіни Валентини Драло на очах блищали сльози.
Подружжя Віталіна та Олександр Зуб довго чекали на свого первістка. Спочатку вагітність приховували навіть від рідних. Віта виконувала всі рекомендації лікарів. Неодноразово лежала в стаціонарі. «Дитина розвивається добре», — говорили медики. Майбутня мама терпляче чекала на появу синочка. Вона знала, що буде хлопчик.

Пологи очікували на 28 грудня 2009 року. Вона пішла до лікарні, а там кажуть: «Повертайся додому. Прийдеш 4 січня». Зробила, як сказали медики. Та і 4 січня переймів не було. Почали стимулювати пологи.
— Сказали, народжувати буде шостого, — згадує Валентина Драло. — Опівдні мені дзвонить сваха: «Віта дзвонила. Народила хлопчика. Все нормально, але вона ще в родзалі».

Дитина з'явилася на світ о 13.10. Опісля чоловік Віти розмовляв з нею по телефону і вона повідомила, що її саму покинули в родзалі. Скаржилася: «В мене живіт болить. І дихать важко». Не знала, що сходить кров'ю, певно, думала, що після пологів так і треба.
О 14.50 у неї через велику крововтрату зупинилося серце, о 15.30 лікарі констатували смерть. Вони намагалися реанімувати жінку, та час був втрачений. Розтин показав: Віта померла від больового шоку, внутрішньої кровотечі, розриву верхньої стінки матки.

Слова «мама» Богданчик не знає

Її поховали через два дні. Новонародженого сина забрав до себе батько. Назвали Богданчиком, як і хотіла Віта. Хлопчик уже підріс, ходить по квартирі. Він дуже схожий на маму. Іноді бере велике фото, та не знає, що то вона. Слова «мама» Богданчик не знає. «А навіщо його вчити, якщо мами немає? — каже бабуся Світлана Зуб. — Він ще маленький, щоб все усвідомлювати. Зараз вимовляє: папа, дядя, дідя».
Світлана Петрівна обурена вироком:
— Смішний вирок. Це означає, що людину можна вбити, і нічого не буде? Та за крадіжку якоїсь речі строк дають на кілька років. А тут людське життя... Лікарі ніколи не винні, а ми дітей молодих ховаємо, землю ними удобрюємо.

— Прихильники Бібік, які прийшли на суд, казали, що вона лікар від Бога.
— Від чорта вона! Стільком здоров'я попсувала. Ви в людей спитайте, у тих, хто й досі мучиться.
Рідні загиблої Віталіни будуть радитися, чи оскаржувати вирок. До цього багато сил доклали, щоб добитися, аби справа дійшла до суду.

Якби не Литвин...

Після смерті доньки Валентина Драло звернулася до міліції. І їй відмовили у порушенні кримінальної справи. Слідчим був Шевченко, однокласник Раїси Лобанової, тієї лікарки, що приймала пологи у Віти. Під вибори приїздив у Бахмач Володимир Литвин, Голова Верховної Ради. Вона й передала документи, а тоді ще й через знайомих звернулася до Генпрокуратури. Своє звернення відправив туди і Литвин. Генеральна дала вказівку розібратися. Стосовно слідчого і начальника слідчого відділення Бахмацької міліції прокуратура порушила дисциплінарне провадження. Провело власне розслідування облуправління охорони здоров'я. Згідно з висновком комісії облуправління, «... готовність лікарні до надання невідкладної медичної допомоги за умови чіткішої організації на всіх етапах лікування могла б запобігти тяжким наслідкам...» А наслідки виявилися справді тяжкі через порушення медичних протоколів. «Був недооцінений обсяг крововтрати та тяжкість стану хворої, що призвело до неправильної тактики надання медичної допомоги і запізнілого оперативного втручання», — так це звучить офіційно.

Пологи приймала лікар-акушер Раїса Лобанова. Тетяна Бібік тоді працювала завідувачкою пологово-гінекологічного відділення. Після «розбору польотів» головний лікар Бахмацької райлікарні звільнився. Бібік, Лобановій та начмеду Нагай оголосили догану. Анестезіолога Грищенка відправили на дострокову атестацію. Пологове відділення закрили на ремонт.
10 лютого Тетяна Бібік звільнилася «за згодою сторін» і на її місце призначили керувати... Раїсу Лобанову. Згодом Бібік влаштувалася заввідділенням у Талалаївську лікарню.

«Чому — я?»

Тетяна Бібік себе винною не вважає:
— Віта померла через чотири хвилини після введення наркозу. Колишні співробітники змовилися. Не кажуть всієї правди. Ні про те, що Віта померла не тільки від крововтрати, а й від того, що, ймовірно, задихнулася. Семеро людей були присутні при розтині і бачили, що легені були «спущені» і газ був у шлунку, — каже Тетяна Григорівна. — Пологи приймала не я. Того дня я зробила звіт і поспішала додому. Тут мене покликала лікар-акушер Раїса Лобанова. Питається, навіщо? Попросила зашити шийку матки. Коли накладала зажими на судини матки в операційній, Лобанова з-за голови породіллі запитувала: «А она хоть живая?» Чому?! Ці та багато інших запитань я ставила на очній ставці. Та відповіді не почула. Сподіваюся, що почую їх в Апеляційному суді. Оскаржуватиму вирок. Я виявилася крайньою через те, що маю першу кваліфікаційну категорію і була районним гінекологом. А відповідальність при наданні допомоги кількома лікарями лягає на більш досвідченого і кваліфікованого.
Тетяну Бібік суд позбавив практики, але...

Родина Дубанових з Бахмача вже подавала на лікарку в суд у 2006 році. Їхній донечці Алінці, яка народилася 2005-ому, при пологах пошкодили ручку—акушерський параліч, він виникає внаслідок пошкодження плечового сплетіння. Тоді Бахмацький районний суд позбавив Тетяну Бібік права займатися лікарською практикою строком на два роки. Та вона оскаржила той вирок в Апеляційному суді, і він її виправдав.
Претензії до лікаря Бібік має і родина Недбайлів з Бахмача. Сина Валентини і Леоніда Назарчика вже немає на світі. Хлопчик народився 26 липня 2008 року. Як каже Валентина Недбайло, лікарка Бібік «видушила» немовля з неї, коли кістки таза ще не були готові до пологів. Через це голівка у дитини стала видовжена. Живіт у Валентини весь був синій. Хлопчика наступного дня на реанімобілі повезли до обласної дитячої лікарні. Перед цим взяли розписку у батьків, якщо помре, вони претензій не матимуть. Вже в реанімації, куди поклали дитину, з'ясувалося, що у хлопчика крововилив у сітківці обох очей, перелом відростка другого шийного хребця, кістки черепа розійшлися на 2,2 сантиметра через те, що був набряк мозку.

Хлопчик підростав, але не говорив, не сидів, не ходив, іграшок у руки не брав, у нього були судоми. Де тільки не лікували його батьки, і в «Охматдиті», і в Інституті нейрохірургії та педіатрії, і в клініці Берсенєва. Сім'я напозичала грошей, щоб виходити дитину. Та хлопчик помер у лікарні через півтора року.
Рідні звернулися в Бахмацьку міліцію. Кримінальну справу порушено за фактом. Наразі чекають висновків з Головного бюро експертизи, що в Києві. Проте через велику завантаженість висновки обіцяють через 2,5 року з часу звернення, півтора вже минуло.

Найбільше обурило родину Недбайлів те, що Тетяна Бібік сказала у телепрограмі «Критична точка»: «Надо было его спустить, а не ложить на роздышку. Он бы был мертворожденным, а так стал инвалидом». Цей відеозапис Недбайли бережуть, сподіваючись, що справа таки дійде до суду.
Бабуся Назарчика Антоніна Недбайло ходила на всі судові засідання, коли судили Тетяну Бібік за смерть Віталіни Зуб. Переживала чуже горе і була вражена м'якістю вироку. «Хіба життя можна оцінювати в 70 тисяч? — казала вона. — Бібічка підходила до мене, казала: «Якщо можете, простіть». Зробила це через два з половиною роки. Та про яке прощення може йти мова? Ось скоро рік минає після смерті Назара, а син з невісткою ніяк не наважаться заводити дитину. Хай Бібік судять і судять по справедливості, щоб більше діти не страждали».

Щорічно до Бахмацької прокуратури і міліції надходить по 2-3 скарги на непрофесійність лікарів з пологового відділення. А місцеву лікарню замість «Баму» (за віддаленість від міста) почали називати фірмою «Холодні ноги...»


Валентина Драло сумує за дочкою

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №50 (1284)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.