В пологовому будинку врятували маму і маленького українця

13 жовтня у пологовому відділенні Менської районної лікарні народився маленький українець Олександр Молько. Цей же день став другим днем народження для його мами, жительки села Миколаївка Менського району Олени Молько. Два життя, які опинилися під загрозою, вдалося врятувати завдяки оперативним діям менських лікарів.

«Дитина народилась, а мені продовжували робити операцію»

22-річна Олена ще в пологовому, пригортає до себе маленького Сашу, а той вже усміхається. Минулого четверга Сашкові виповнилося вісім днів.
— Число 13 взагалі має важливе значення у моєму житті. Заміж я вийшла рано, у 18 років. 13 серпня 2006 року народився мій первісток Богдан. Якраз на день народження свого тата.

Коли завагітніла вдруге, з чоловіком Вовою дуже хотіли дівчинку. Навіть ім'я підібрали — Олександра. Хто в нас буде, не знали до останнього. На УЗД чоловік сказав, не будемо питати, хто там, щоб цікавіше було. Пізніше УЗД робили знов, я хотіла спитати, але лікар сказав, що дитина так сидить, що не видно, хлопчик чи дівчинка. Так і чекали сюрпризу. Виношувала нормально, а в шість місяців почало кровити. Нічого не боліло. Два тижні пролежала на зберіганні, ставили крапельниці, робили УЗД у Чернігові. Сказали, що плацента слабувата, при виписці застерігали, щоб нічого важкого вдома не робила. І чоловік мене беріг: картоплю копати не дав, родичі допомагали. Сам прав, підлогу мив.

Богдана я народила з допомогою кесаревого розтину. Другу дитину мала народжувати так само. 20 жовтня, у 37 тижнів, мені треба було їхати в райлікарню, брати направлення в Чернігівський пологовий будинок. Перше кесареве робили в Мені, друге планували провести в Чернігові.
11 жовтня, в понеділок, повечеряли і вже збирались відпочивати. Але знову почалися кров'яні виділення. Я хотіла почекати до завтра, але мама наполягла: «їдьте». Сусід своєю машиною відвіз у Менську лікарню. Поклали на збереження, прокапали. У вівторок уже все було нормально, але на душі неспокійно, якесь погане передчуття. Я подзвонила мамі, Вові.

О четвертій годині ранку знову пішла кров, згустками. Акушерка Світлана Григорівна викликала лікаря. Олег Анатолійович Тимошенко подивився: «Негайно на операцію!» Я зразу зателефонувала чоловікові, щоб приїхав, аби спокійніше було. Страшенно перелякалася за дитину. Олег Анатолійович заспокоював, казав, що дитина нормальна, доношена. За себе я не думала зовсім, може, не встигла, все було так швидко. Мене почали готувати на кесареве.
Саша народився о пів на восьму ранку. Його поклали на груди батьку. Мені ще продовжували робити операцію. Я дуже вдячна Олегу Анатолійовичу, що дістав мене з того світу. Анестезіолог пізніше казав, що я сама вже дихати не хотіла. На дихальному апараті була ще до шостої години вечора. Говорити не могла, з чоловіком спілкувалась на пальцях, раділи, що обійшлося.

Спасибі медпрацівникам із відділення, що мене доглядали. Крапельниці ставили три доби. Весь цей час і вдень, і вночі з моєю дитиною була медсестра. Тобто дитина була біля мене, а медсестра Іра поряд. Доглядала, годувала сумішшю. Поки я сама вставати не почала. Дорого мені Саша дістався... Народився він вагою 2,950. Ім'я вирішили не міняти. Дитина здорова, самі живі — і слава Богу.

Відправляти до обласного центру не ризикнули

— Враховуючи деякі фактори ризику, наприклад, велику вагу жінки (118 кг), її збиралися направити в Чернігів, — говорить завідувач акушерсько-гінекологічного відділення Менської ЦРЛ Олег Тимошенко. — Але коли вона лягла у наше відділення, я вже не ризикував відправляти її в обласний центр.
Під ранок почалася кровотеча. Це ускладнення в акушерській практиці називається відшаруванням нормально розташованої плаценти. Передчасно почалося відділення посліду і маткова кровотеча. Оскільки це ускладнення могло призвести до смерті як дитини, так і матері, ми змушені були піти на терміновий кесарів розтин. Препарати крові — еритроцитарна маса і свіжозаморожена плазма — у нас були замовлені заздалегідь.

При подібній патології в першу чергу могла постраждати дитина. При відшаруванні плаценти плоду стає нічим дихати. Провели кесарів розтин, о хлопчиком було все гаразд нормальний, доношений.
Маткова кровотеча не припинялась. Жінці почали вводити препарати для скорочення матки, робили масаж матки, перев'язку шести магістральних судин для зупинення кровотечі. Одночасно з цим проводилось переливання препаратів крові. Загальна втрата крові жінки становила близько двох літрів. Та породілля продовжувала втрачати кров. У будь-який момент міг розвинутися синдром ДВС (незгортання крові), внаслідок чого — смерть. Щоб врятувати її життя, довелось піти на екстрені заходи — провести видалення матки з трубами.

Такі операції в райлікарнях роблять рідко. Але жінка була нетранспортабельна, а чекати спеціалістів з Чернігова не було часу, вона могла стекти кров'ю. По закінченні операції приїхали обласні гінекологи Галина Лєник та Олександр Скрипка, оцінили дії менських хірургів і зробили висновок, що вони провели операцію правильно. Кровотеча зупинилась. Ще шість годин жінка перебувала на апараті штучного дихання.


Олена Молько з сином Сашею

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №43 (1277)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.