Дешевих продуктів поки не буде

Зростання цін на продукти харчування в серпні-вересні спричинило не тільки панічні настрої у населення, але й спроби використати цей факт у політичних цілях. Пригадайте хоча б два кошики, виставлені опозицією в парламенті 22 вересня з продуктами та показниками цін 2009 та 2010 років.

На жаль, ціни в кошиках теж вказувалися не реальні, а «політичні», і ті, хто їх виставляв, забули, як зростали ціни в останні місяці правління попереднього уряду. А тоді не було небувалої за 130 років спеки, і майже на всі культури був досить гарний врожай. Причини нинішнього зростання цін, звичайно, пов’язані з врожаєм, але не тільки. Є тут і політична складова, і небажання влади втручатися в ринкові відносини. Навіть перед виборами. А це погано, бо ринок у нас насправді дуже монополізований, тому часто реальна ціна дуже відмінна від собівартості. Що ж є насправді, що нас чекає в майбутньому і як знайти вихід з непростого становища? Газетні шпальти не дозволяють робити докладний аналіз, але дещо зробити спробуємо.

1-ша позиція — хліб

Він усьому голова. Чи повинен він зростати в ціні? Тут не треба багато розуму, щоб соціальні сорти хліба залишити з попередніми цінами. Пшениці зібрано не так багато, як хотілось, але 70% її — продовольча. Це не 2003 рік, коли її було п’ять мільйонів тонн при потребі сім. Зараз, як мінімум, вдвічі більше за потребу. Щодо цін на цю пшеницю, то вони дійсно виросли. Але у 2007 році були не менші. І коли називають ціну пшениці 1-го або 2-го класу понад 2 тис. грн. за тонну, це відповідає дійсності, але хліб випікають із пшениці 3-4 класу, а ціна на неї 1300-1400 грн. Така вже була у 2007 році. До того ж на світовому ринку ціни трохи зменшилися. Втім, це нонсенс, посилатися на ціни світового ринку, бо ми не купляємо зерно, а експортуємо. І можемо нагодувати народ з урахуванням невисоких доходів. У крайньому випадку ціна соціального хліба може зрости на 5-10%, але треба мати на увазі, що пекарі вимагають чомусь саме в цей важкий час дозволити їм підняти рентабельність випічки з 5 до 15%. І ще одне. Ніхто не звернув уваги, що площі під жито минулої осені різко скоротились, і вся Україна зібрала жита стільки, скільки одна Чернігівщина 8 років тому. У підсумку може бути проблема з улюбленим «чорним круглим».

Позиція 2 — гречка

Про це вже сказано багато. Гречки зібрали 160—180 тис. тонн, і дехто розповідає президенту та прем’єру, що цього достатньо. Насправді не вистачає 50 тис. тонн, і це буде видно на початку весни. Якщо не завезти гречку із закордону. Китай, де це — кормова культура, пропонував Віктору Януковичу 20 тис. т, але аграрники кажуть, що цього робити не потрібно. Самі не виростили, і чужого не треба. Їм вигідні діючі високі ціни. Мабуть, високими вони і залишаться, бо дефіцит нікуди не дінеться. Хоча 16—18 гривень не буде, але не буде минулорічних 4,5-5,0 грн. за кілограм.

Позиція 3 — цукор

Посіяли буряків багато, але цифри називають різні — від 427 до 500 тис. га. Нібито 30 тис. га загинуло, на решті площ врожай менший, ніж очікували. Скільки зварять цукру? Прем’єр і аграрний міністр Присяжнюк кажуть: 2 млн. т. Це непогано. Експерти називають 1,7-1,8 млн. т. Це теж задовільно. Різну називають і ціну. Деякі експерти вважають, що наприкінці жовтня ціна буде 7 грн., потім може сягнути 8 грн. Інші експерти вважають, що цукор подешевшає на лише 30—50 коп. А є й такі, які не сумніваються у подорожчанні на 0,7—1,0 грн. вже незабаром. Причина — невисокий врожай і високі ціни на світових ринках. Друге, м’яко кажучи, — неправда. Тому дорожчати цукор не повинен, і це помітно. На Центральному ринку «біла отрута» коштує 8,50 (було 9,20), а на дрібному опті — 8 грн.

Позиція 4 — картопля

Сказано багато, а правда невідома. Микола Присяжнюк ще два тижні тому стверджував, що врожай на 1% менший торішнього — 19 млн. т, його заступник Іван Демчак називав цифру зменшення 1,5 млн. т. Тепер близькі до керівництва експерти називають 14 млн. т і зменшення проти минулого року на 30—40%. Що насправді невідомо, бо врожай той, що в коморі. А поки зібрано не увесь. Ціна продажу зараз дійсно завищена. Проти собівартості, але ж ніхто ціни на картоплю не регулює. У зростанні цін винна і паніка. І все ж ціни можна зменшити. Один напрямок — організація ярмарків (у нас гарна картопля коштувала 3,50 грн.). Інший — тимчасова заборона на вивіз картоплі за межі України. Скажімо до 1 грудня. Наші виробники не постраждають, бо в Росії картопляний дефіцит, а своїх людей захистимо. Інакше доведеться купляти самим у Голландії чи Єгипті. І недешево. У будь—якому випадку по 1,8-2,0 грн. картоплі не буде.

Позиція 5 — яйця

З яйцями дивні історії. То тримали ціну 9-10 грн. за десяток до середини квітня, а потім обвалили до 3 грн. Від середини серпня спочатку потроху, а потім обвально наростили ціни. До 8—10 грн. Якщо скажуть, що подорожчали корми, це невеличка частина правди. Інша частина — компанія «Авангард», що контролює 37% ринку, вирізала більшість курей. Дефіцит навмисно зробив «Аграрій 2009 року» Олег Бахматюк, і ніхто його не покарає. А експерт Андрій Товстопят стверджує, що навіть зараз, попри осінь, попри підвищення вартості кормів на 30-35%, собівартість на рівні 4-х гривень, а відпускні ціни 5-6 грн. Решту накручує торгівля.
І про політику. Ринок яєць контролюють політики з «помаранчевою пропискою»: Євген Сігал, Ігор Тарасюк тощо, і вони штучно піднімають ціни перед виборами. Це версія, але таке вже було три роки тому. Але це не кінець, і до кінця року можна чекати і 12 грн. за десяток. Вирішити якось це питання уряд у рамках закону не в змозі.

Позиція 6 — м’ясо

Досить цікавий перебіг подій. Тривалий час все дорожчало, а м’ясо трималося. Тепер, немов за командою, м’ясо досягло найвищих цін за 10 років. Спочатку пішла вгору курятина, потім яловичина. Свинина подорожчала трохи менше. Причина — нібито подорожчання кормів, але, скажімо, кукурудзу тільки почали збирати, а курей годують торішньою. Тобто, подорожчання курятини безпідставне, а пов’язано воно з вимогами птахівників отримувати дотації з бюджету. Це при рентабельності 40%. Їхньому зухвальству немає меж. З іншим м’ясом історія інша — нема поголів’я. Ціни ростуть тому, що попит більший, ніж пропозиція. Це ще більше стосується молочних продуктів. Прогнози тут зрозумілі — ціни зростатимуть. Якщо не приймуть рішення дозволити імпорт. Але є межа — купівельна спроможність населення.
Від решти продуктів сюрпризів чекати не варто — овочі вже подорожчали, олія, в гіршому випадку, не подешевшає, але й перерахованих продуктів достатньо, щоб сказати: дешевого життя не буде. Дивує лише непомічений факт — лимони по 30 гривень. Таких «золотих» лимонів у світі ніколи не було. У нас були подекуди при «тимошенківському свинячому грипі». Чомусь «вона» це забула.

Андрій Нестор, тижневик «Чернігівські відомості» №92

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.