Віктор Жук «Москвичем» оре город

54-річний Віктор Жук з Анисова Чернігівського району так переробив «Москвич», що на ньому можна орати, косити та гребти сіно, тягати причеп. І просто кататися, як на джипі.

— Найменший китайський тракторець стоїть щас 16 тисяч гривень, більший — 20-25, — каже Віктор Жук. — Техніка непогана. Та де взять такі гроші?

Перший тракторомобіль чоловік переробив з інвалідської мотоколяски. Чотири роки орав ним город, поки сват не подарував йому «Москвич».

— Год назад сват взамін 25-річного «Москвича» купив собі іномарку, — розповідає Віктор Михайлович. — Продавать «Мосвич» зараз немає смислу. Максимум, що дадуть — п'ять тисяч гривень. От він і рішив мені подарувати. Я сказав, що перероблю машину на трактор. Сват год не хотів оддавать машину, а тоді махнув рукою — роби що хоч.

Віктор зварив саморобну раму. Передній міст з колесами поставив з «Мосвича». З легковика залишив і двигун з коробкою передач. А далі під'єднав до другої коробки передач — із ЗІЛа. Потім крутний момент передається на задній міст від УАЗа та колеса від ЗІЛа.

— Задній мост урізаний під двокорпусний маленький плужок, його даже моя «жабка»-інвалідка з мотором од ІЖа тягала, — розповідає Віктор Михайлович. — Плуги піднімаються.

Покришки на старих колесах від вантажівки майже стерті. А нові з рисунком-ялинкою, як у трактора, — дорогі, близько 1000 гривень за пару. Тож коли Жук оре або їздить по снігу — одягає на колеса ланцюги.
— Вигребає усе з-під себе — хоть сніг, хоть навоз, — каже чоловік.

Рівною дорогою автомобіль може розганятися до 60 кілометрів на годину.
Всередині акуратна двомісна кабіна. Відрізняється від звичайного легковика тим, що тут два важелі перемикання передач, біля ніг пасажира скло, щоб водію-трактористу було видно переднє колесо. Зад тракторомобіля також майже повністю засклений, щоб добре бачити при оранці. При цьому комфорт залишився автомобільний. Всі деталі з'єднані акуратно. Хоча у майстра зі спецінструменту — тільки зварка та болгарка.

Кабіну, коробку передач та мости допомагали встановлювати хлопці-школярі, які вечорами зграями крутяться у дворі Жука. Він у селі кращий спеціаліст з ремонту мотоциклів, мопедів та скутерів.
— Дальше городу чи лугу виїхать не зможу, бо зареєструвати цей апарат у нашій країні невозможно, — говорить Віктор Михайлович. — Треба експертизи київських інститутів. Це буде стоїть дорожче, чим сама машина.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №37 (1271)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.