Що і почім продають на Чернігівщині над трасою?

Проїхали від Сираїв до Нових Яриловичів, подивилися. Чернігівська область зустрічає проїжджаючих з боку Києва в селі Сираї Козелецького району вінками цибулі. Коси синьо-червоної, жовтої, білої, продовгуватої цибулі звисають із саморобних прилавків-жердин. Об 11 ранку стоїть уже точок 20. Салатна, голландська червона і «банани», по 25-30 гривень (у вінку 24-25 цибулин), звичайна жовта—15-20, вінок часнику — 25-30 гривень. Важко проїхати мимо, щоб не зупинитися і не купити косичку.

— Мама плете, а я продаю,— говорить Наташа Мазько. — Сестра допомагає. А саджаємо і вирощуємо всі разом. Тут усе з городу, своє. Краще всього беруть синю цибулю. Іноді вінки на сувенір купують. Коли 20 вінків продамо за день, а коли й два всього. Краще торгівля йде в суботу і неділю, машин більше, люди нікуди не спішать. Часник крупніший беруть

— Давно тут торгуєте?
— З кінця липня А взагалі, скільки себе пам'ятаю. Ще дід з бабою продавали. Виставляємо товар годині о десятій і стоїмо до дев'ятої вечора. Зазвичай усе розпродуємо за серпень. Є люди, що все літо торгують, а хто і взимку. Хто не над трасою живе, на Київ возять.
— Цибулі ніяк наплести не можу, так продаю. П'ять крупних цибулин — 5 гривень, часник по гривні головка, — говорить Галина Яременко. — Постигли свої кавуни. І дині на городі є, але ніяк дозрівати не хочуть.

— Ми з дружиною раніше на Київ торгувати їздили, — каже Михайло Брачун. — А як на пенсію вийшли, сюди, під двір продукцію виносимо. Жінка вінки плете, а я продаю. Важко цілий день на сонці стояти. Торгуються, в основному, багаті. У самого джип за 150 тисяч доларів, а за п'ять гривень торгуватись буде до останнього.

У баби Саші дрібні жовті грушки-лимонки коштують 20 коп./миска. Домашні яйця — по 50 коп./штука. Олександр Пишний з Мінська купує при дорозі у Василя з Сираїв відро груш (4 кілограми) за 20 гривень. Білорусів і росіян тут зупиняється чимало. Основна торгівля цибулею з липня по вересень. Потім піде картопля. Зараз над трасою вона 25 грн./ 5-кілограмове відро.

Яблука і груші

Село Єрків зразу за Сираями. Але вінків цибулі там вже не видно. Нарахували 11 прилавків з городиною.
— Беріть аличу, 15 гривень відро, — пропонує Галина Циба з Гарбузина. — Груші хоч за п'ятірку, гарбуза за дві гривні віддам. Аличі відро зранку вже продала, більше ніхто не питає. Я о 8-ій годині свій товар винесла. В обід заношу у двір, а увечері знов виношу. Інші продавці тільки після обіду виходять. Пенсії отримую 800 гривень. Брикету купила, і грошей вже нема. На хліб не вистачає, от і торгую. А ще, щоб газ провести, 20 тисяч треба заплатити. Труба під хатою йде, а ніяк газ не проведуть.

У Лемешах побачили тільки один прилавок — яблука, груші, по 10 гривень відро.

У Прогресі Олександра Какал продає: моркву. 4 грн. більша, по гривні — менша, буряк — 50 коп./3-4 штучки. Картопля — 5 грн./кг, 50 грн./відро. Яблука — 5 грн./ кілограм. Домашні яйця —10 грн./десяток.

— Живу навпроти, он двір, — показує Олександра Миколаївна, — Торгувати 15-річний онук Коля допомагає. На кросівки, джинси йому до школи заробляємо.
Далі до Чернігівського району узбіччя траси порожні. Жарко.
— Яблука польські? — запитала у Ягідному.
— Ні. свої. Польські будуть із середини грудня,— говорить Людмила Мельник.—Відро яблук 15 грн., груші — так само.

— А чому продавців мало?
— Зараз у дослідному господарстві «Чернігівське» збір урожаю, людям ніколи. Там майже все Ягідне працює. На вечір, після 16-ої, виходять. П'ять-десять точок буває. Зарплата 600-800 гривень. Частину зарплати яблуками видають.

Мед

Автодорогою Чернігів—Гомель в'їжджаємо в Ріпкинський район. На узбіччі плакат з написом «Мед» великими літерами Поряд — саморобний прилавок із солодким товаром: мед гречаний, квітковий, по 60 грн./літр. Перед ним на розкладному стільці сидить сивий чоловік років 60-и, представився Іваном Петровичем. А метрів за 15-від дороги — вулики. Тут же бесідка із столом та лавочками, далі — плитка для готування

— Нас дев'ять чоловік, з Чернігова, бжолярі-любителі, — каже чоловік. — 80 вуликів вивозимо на літо за місто, переїжджаємо три-чотири рази з місця на місце, де акація цвіте, де гречка. Зазвичай мед знайомим роздаємо, часто і безплатно. А тут стоїмо над дорогою, то вирішили і попродавати. Сторожимо по черзі, по два чоловіки. Тут і їсти варимо, і ночуємо. Раніше в нас собачка був, Жулька, але машина збила. Недавно два вулики вкрали. Хтось на воза поставив і вивіз. А учора вкрали 3-літрову банку меду. Я саме їсти варив. Чую, мотоцикл під'їхав. Той, що ззаду сидів, зіскочив, банку ухопив і поїхали. Я і номер записати не встиг.
Мед часто купують росіяни і білоруси. А наші кажуть — дорого. Але ж тут прямо з пасіки.

У Вербичах першими на трасі від Чернігова торгують Микола та Марія Салиги. Миску великих помідорів віддають за 7 гривень, трохи менших — за п'ять. — Картопля — 4 гривні кіло, відро картоплі — 30. Яблука: 10 гривень за 3 кілограми білого наливу, 5-кілограмове відро «Слави переможцю» — 20. Перець — 10 гривень за 2 кіло, солодкі яблука — 15 за відро, — перераховує Марія Андріївна. — Сусідка а місті живе, приїжджає, розказує ціни на базарі. Беріть огірочки, останні — 20 гривень відро. Микола Олександрович 35 років у колгоспі агрономом проробив, я зоотехніком, — продовжує жінка. — Тепер на пенсії, обробляємо 30 соток городу, потроху продаємо. З пенсії не проживеш, а торгівля трохи допомагає. Сьогодні сотні дві вже вторгувала огірки, помідори білоруси добре беруть.

Далі торгівля ще жвавіша. Баклажани — 4,50 за кілограм, за 3-кілограмовий кавун просить чотири гривні, картопля — 15 гривень відро, велике відро солодкого перцю — 30 грн., помідори — 20 грн./відро, кошик яблук— 15 грн. Юні вербичани заробляють собі на шкільне приладдя. Саша Видра накупив собі з наторгованих грошей зошитів, його сестра Аня назбирала на портфель.
— І я купила собі портфель, такий, що за плечима носити, — хвалиться 10-річна Яна Видра.—А ще заробила на зошити, пенал, папку, щоденник. Цього року піду у п'ятий клас. Поряд зупиняється мікроавтобус, чернігівець Іван жваво торгується з Марією Коряк. Купив помідори, яблука. Відро огірків, що коштували 20 грн., виторгував за десятку. Та господарка залишилася задоволеною: багато чого взяв.

І знову цибуля

У Голубичах великий вінок цибулі можна купити за 14 гривень. (У Сираях по 25-30!)
— У тому році так добре цибуля пішла. 350 гривень вторгувала. — говорить хазяйка цибулі. — В цьому насадила більше, думала, вікна в хаті поміняю. Уродила хороша, я якраз по 20 віночків порозкладувала — на одне вікно. Але ще тільки чотири вінки продались. Білоруси виручають, у них перед кордоном українські гроші залишаються, треба витратити. Свої нічого не купляють.

Оксана Демиденко виставила на продаж ще й консервацію; огірки, помідори. 3-літрова банка огірків—20 грн., 2-літрова помідорів—15 грн.

— Добре брали малосольні, — каже Оксана. — Картоплю непогано беруть, купують овочі, хто іде відпочивати на Голубі озера. Торгуємо уже місяць, як молода картопля пішла. Гроші не відкладуємо, все зразу розходиться: чоловік без роботи сидить, я в декретній відпустці. В тому році яблука вродили, по сотні і більше в день вторговували. А цього — більше тридцятки немає. Фури часто зупиняються. Зранку картоплю купують, домашні яйця (10 гривень десяток).

Ідемо далі. За Ріпками до Нових Яриловичів і потім до самого прикордонного поста більше ніякої торгівлі. Дівчат, що продають кохання, не бачили. Може, ранувато ще було, а може, через спеку.

Ольга Гобанова, тижневик „Вісник Ч”, №33 (1267)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.