Чернігівський боксер повернувся з Болгарії зі сріблом
Денис Песоцький з тренером
Одразу після прильоту Дениса з Болгарії ми зустрілися з ним та його особистим тренером Павлом Примаченком, котрий, до речі вболівав за учня будучі від того на 1000-кілометровій відстані! Від спеки сховались у затишній „Шарлотці”. Пам’ятаю, як ще задовго до цих змагань спілкувавшись з Павлом, відчував його хвилювання щодо попадання Дениса на Чемпіонат Європи. І не дарма. Не дивлячись на те, що Песоцький переміг на турнірі найсильніших боксерів України і стів першим номером збірної, йому ще не один раз потрібно було доводити свою профпригодність на рингу. Довелося двічи перемогти головного конкурента по збірній.
Але на заключному зборі у Коломиї у боротьбу за місце під сонцем у Болгарії втрутилися ще двоє, котрі навіть і не розглядались для поїздки раніше. Так, навіть у дитячому спорті вже є своя „політика”. Незважаючи на невеликі негаразди Денис зі своїм тренером були впевнені у своїх силах і ще раз довели, що в Україні вони найсильніші. Тепер треба було доводити теж саме і на європейському рингу.
У вазі до 52 кг, де виступав Песоцький, зібралось 11 бійців, налаштованих на перемогу. Прохідних суперників не було. Перший поєдинок проти ірландця Майкла Гавлея закінчився перемогою нашого боксера з футбольним рахунком 3:2. Далі складніше. Бій проти Артура Кіктєва (Білорусь) і взагалі закінчився нічиєю 1:1. І тільки за додатковим підрахунком перемогу присудили Денису. І нарешті фінал. А от Зелімхан Хамхоєв став для чернігівця нездоланним бар’єром. 0:1 не на нашу користь.
Ретельно переглянувши вдома відео усіх поєдинків Песоцького я прийшов до висновку, що Денис боксував не тільки з суперниками, а і з суддями. І, треба сказати, робив він це дуже технічно, жорстко і по-дорослому. Фінальний бій був абсолютно рівним, але авторитет наших північних сусідів зробив свою чорну справу. Декілька незарахованих точних ударів і залото на шиї Зелімхана.
Правда, проблеми з судівством та нарахуванням балів спостерігалися майже в усіх країнах. Для чого? Щоб розширювати географію медалістів-призерів змагань. Усім же треба допомогти. А Україна? Одним „золотом” більше, одним менше, то дарма.
Ось так, панове. Але незважаючи на такі ось примхи долі (чи ще когось) потрібно відзначити дійсно високий рівень підготовки Дениса Песоцького, котрий після двох з половиною років тренувань боксує майже на майстерському дорослому рівні. І 46 перемог в 49 боях говорять самі за себе.
Не хочу наврочити, але здається, що у Чернігові підростає майбутній олімпієць і великі перемоги від нього нікуди не втечуть.
Наостанок наші герої висловлюють слова подяки начальнику відділу з питань фізичній культурі та спорту Чернігівської ОДА М.Г.Лазаренко та голові обласної ДЮСШ „Колос” Ю.П.Кирийчуку.
Валерій Бондаренко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Валерій Бондаренко, бокс, Денис Песоцький




