Як захистити город від диких свиней

Була стаття про різні «лякачки», якими люди намагаються захиститися від зазіхань на городи. Більше звертали увагу на «опудальну оборону» від птахів.
— Чим захистити город від диких свиней? Ці опудал не бояться. Може, є яка електронна лякачка? — почали телефонувати читачі.
Пішли дивитись.

Про подібний прилад на Центральному ринку Чернігова продавці електроніки навіть не чули.
— Можете спробувати радіо, — радить продавець Валерій Опарко. — Найпопулярніший приймач — китайський, «Kino», за 60 гривень. Він працює і від батарейок, і від мережі. За 50 — тільки від батарейок. Комплект із трьох найкращих батарейок коштує 45 гривень. Такі батарейки зможуть витримати годин п'ять роботи приймача на повну потужність. Потім він гратиме все тихіше. Кабани, очевидно, не криків бояться, а взагалі людської мови. Тому на середній потужності радіо поговорить дві-три доби. Правда, на власника такої лякачки чекає інша проблема: а як вберегти радіо від двоногих шкідників? Зіпруть же у першу ніч...

— Чи можна приймач з'єднати з датчиком руху, щоб він вмикався, як хтось проходитиме поруч?
— Думаю, що це робити недоцільно. Адже недорогий датчик руху спрацьовує метрів з п'яти і має невеликий кут зору. Для того щоб охороняти поле, треба таких дуже багато.
— Радіо з датчиками руху на охорону городу ставити не варто, спробуйте електропастух, — порадив інженер фірми «СКС».

— Кабани в наших лісах жили завжди, а років п'ять тому унадилися, — розповідає пенсіонер із села Надинівка Козелецького району Микола Заїцький. — Перший рік після набігу на кукурудзу я розмотав переноски і світив 60-ватною лампочкою. Наче допомагало. На другий рік переноски порвалися, а світло подорожчало. Вішали бляшанки на дріт, палили гнилі дрова. Спочатку кабани боялися. Потім звикли й вирили картоплю. Сусід Діма Пондер ночував на возі із радіоприймачем. Усю ніч грало, а все одно город витоптали.

Заїцьким порадили покласти в качани кукурудзи вату, змочену в одеколоні.
— Ми й поназасовували, — каже Катерина Заїцька.
— По периметру городу через кожні три метри. Смерділо «Тройним» навіть осінню, коли ламали качани. А кабани все одно потрощили. Ходили вони, поки я не придумала ставити опудала, до яких прив'язую власне волосся. Наче помагає.

— Кабан — дуже розумна тварина й швидко пристосовується до нових обставин, — говорить начальник відділу мисливства обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг. — Тому реально допоможе вберегти врожай тільки обгороджування городів або території, де живуть дикі тварини. Це дуже дорого. В цивілізованих країнах держава платить компенсації за шкоду, яку нанесли дикі тварини. Але у нас досі немає механізму виплати відшкодувань.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №29 (1263)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.