Побув на волі лише місяць і знов загримів за грати на 8 років

В наш час знайти та винайняти житло не проблема. Квартири здаються одно-, дво-, трикімнатні... і так дальше. Житло здають і в приватних будинках, і в багатоповерхівках. На роки, на місяці, на дні і навіть години. З господарями і без. З обстановкою та без неї. Тобто, за Ваші гроші - на будь-який смак. Але господарі таких квартир можуть і не здогадуватися, що такий безневинний вид заробітку може коштувати їм здоров'я, як фізичного, так і психічного.

Коли 20-річна Женя почала здавати житло, точніше кімнату, в своєму приватному будинку, 23-річному прилучанину Віктору, вона і гадки не мала, що це обернеться для неї трагедією. Хлопець справно вносив помісячну плату, мешкав деякий час у неї, а потім знайшов собі інше житло та переїхав. І все б було тихо-мирно, якби Віктор випадково не зустрів... Миколу.

Одного червневого дня Микола приїхав до Чернігова з... Кіровограду. Місяць тому цей 25-річний чоловік звільнився з місць позбавлення волі, де відсидів чималий строк за пограбування. А так, як на волі йому стало сумно одному, він вирішив познайомитися з дівчиною. Та щоб далеко не ходити (ну як здогадатися, що обрана дівчина саме та, яка йому потрібна?), тому вирішив шукати собі кохану через Інтернет. Пошуки привели його до Чернігова. Саме тут мешкала Олена, яка і сподобалася вимогливому Миколі. Молоді люди почали активне спілкування через Інтернет, переписувалися та передзвонювалися. І ось Микола захотів вже не віртуального спілкування, а якогось більш земного, більш інтимного. Він купив квиток і рушив у незнайоме місто до коханої. Та коли він приїхав в Чернігів, Олена... зникла. І з Інтернету, і з... телефону. На наполегливі дзвінки закоханого не відповідала. Хлопець зняв квартиру на добу. Переночував. Наступного дня вирішив розвіятися та трохи походити по місту.

І ось саме на цій прогулянці він і зустрів Віктора. Той саме пив воду з колонки. Як кажуть, «споріднені» душі тягнуться одна до одної. Микола побачив на ногах Віктора характерні татуювання. Їх значення чоловік затямив ще в місцях «не столь отдалённых». Хлопці поздоровкалися як старі друзі. Зав'язалася бесіда, з якої Микола зрозумів, що Віктор не лише під наркотичним «кайфом», а й може пригостити і свого новообраного товариша. Чоловіки поїхали на квартиру до Віктора. Це житло чоловік вже винаймав разом зі своєю співмешканкою, такою ж як він любителькою «кайфу». Дві доби пройшли у веселощах та розвагах, поки чоловіки не зрозуміли, що і наркотики, і гроші закінчилися.

Саме тут Віктор і згадав, що в будинку Євгенії, де він раніше винаймав кімнату, повно усілякого добра. Тому він запропонував Миколі навідатися туди і спробувати щось вкрасти. Спочатку вирішили подзвонити у будинок та перевірити, чи є хтось вдома. Оскільки ж Віктора господиня могла б упізнати, до будинку рушив Микола. Та товаришів чекала невдача: коли він подзвонив у двері, їх відчинила Євгенія. Микола викрутився, наплівши усіляких балачок, та ні з чим пішов геть.

Та наркотичний голод терпіти неможливо, тому товариші вирішили будь-що здобути гроші. Наступного дня хлопці знову рушили до будинку Євгенії. Та тепер вони вирішили, що проникнуть у будинок незалежно від того, чи є вдома господиня. Тобто вирішили йти напролом. Коли близько 9 години ранку чоловіки знову подзвонили у двері будинку, господиня, ні про що не здогадуючись, відчинила їх. І це стало її помилкою. Микола вдарив жінку, кинув її на підлогу, перевернувши униз обличчям. А тоді вже до будинку зайшов Віктор (в цей час він ховався за дверима, щоб Євгенія його не побачила і не впізнала). Чоловіки залякали жінку так, що вона боялася поворухнутися. Самі ж вони не гаяли часу та швиденько «обнесли» квартиру. Їх здобиччю стали аудіо- та відеотехніка, гроші, золоті прикраси.

Залишивши залякану жінку на підлозі, злочинці рушили «во свояси». Награбоване друзяки продали, а на отримані гроші «затарилися» під зав'язку наркотиками та випивкою. Та їх гульні поклали край оперативники Чернігівського міського відділу міліції.

Євгенія із заявою про пограбування звернулася до міліції, надавши прикмети одного з нападників та перелік викраденого. Правоохоронці почали проводити оперативно-розшукові заходи, відпрацьовувати коло осіб, які знали про статки Євгенії. І оперативним шляхом вийшли на Віктора. Друзяк-грабіжників затримали через кілька днів після скоєного ними злочину. Вони розповіли, куди діли викрадене. Частину його вдалося повернути власниці. А от товаришів «закрили». Їх помістили до ізолятора тимчасового тримання. За даним фактом порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України («Грабіж»), санкція якої передбачає до 8 років років позбавлення волі.

Наталія Човпило, помічник начальника ЧМВ УМВС по роботі з громадськістю та ЗМІ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: