Бізнесменам спростили процес оформлення документів на фірму

П'ятниця, 19 лютого 2010 12:28 | Переглядів: 2535

18 лютого в Чернігові відбувся круглий стіл на тему „Інвестиційний клімат України та нещодавні зміни у законодавстві щодо сприяння підприємницькі діяльності”. У заході взяли участь Сергій Осаволюк, координатор проекту ІРС «Інвестиційний клімат в Україні», представники Держкомпідприємництва та ОДА.

Під час дослідження ІРС «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес», було опитано близько 1700 підприємств та 360 приватних підприємців України. Питання стосувалися перешкод для розвитку їхнього бізнесу

В результаті дослідження було виявлено, що проходження перевірок, отримання дозволів на процедури технічного регулювання (обов'язкова сертифікація та де-факто обов'язкова стандартизація) коштувала українському бізнесу близько 8,2 млрд. грн. у 2008 році. Цієї суми достатньо, щоб оплатити роботу 275 тисяч працівників протягом року.

Дані дослідження свідчать, що з 2006 року не відбулося кардинальних зрушень у кожному з розглянутих інструментів державного регулювання – дозвільній системі, системі державного контролю та системі технічного регулювання.

Дозвільна система

Результати дослідження досягли певного прогресу у реформуванні дозвільної системи. Але через неквапливість відомств та незавершене формування законодавчої бази реформи цей прогрес був незначним. Тож, у 2008 році, як і раніше кожне друге підприємство отримувало в середньому 4-5 дозволів. Терміни їх отримання дещо скоротилися. У 2008 році підприємство витрачало 54 дні, щоб отримати усі необхідні дозволи, а у 2006 – 60 днів.

Суттєва позитивна зміна – декларативний принцип, як альтернатива дозволу, набуває все більшої популярності. Кількість декларацій щороку подвоюється. Але Державний департамент пожежного нагляду і досі залишається єдиним відомством, яке запровадило застосування цього принципу.

Для прискорення темпів реформи необхідне скорочення кількості дозволів та затвердження їх вичерпного переліку, а також запровадження принципу «мовчазної згоди», коли дозвіл вважається виданим, якщо відомство протягом встановленого часу не надало підприємцю аргументованої негативної чи позитивної відповіді.

Система державного контролю

Контролюючі органи надто повільно впроваджують реформу системи державного контролю. За більше ніж два роки дії Закону про контроль із 85 відомств, що мають право перевіряти український бізнес, лише 42 мають критерії розподілу підприємств за потенційним ризиком та встановили відповідну частоту перевірок. Лише 6 органів запровадили переліки питань для перевірок.

Та все ж, реформа системи контролю дала свої перші результати. Скоротилися охоплення підприємств перевірками – із 95% підприємств у 2006 році до 75% у 2008 році. Частота перевірок залишилася високою. Кожне підприємство у середньому перевіряли 5-6, а приватних підприємців – 7 разів. Протягом 2008 року усі перевірки кожного суб'єкта господарювання тривали близько 3 тижнів.

Система технічного регулювання

Система технічного регулювання залишається додатковим регуляторним тягарем для бізнесу. Процедури обов'язкової сертифікації та де-факто обов'язкової стандартизації, разом із перевірками, які дублюються іншими органами, є витратними і для бізнесу, і для держави.

В середньому стандарти та технічні умови були обов'язковими для виробництва продукції 41% усіх підприємств, а у промисловому секторі для 67% підприємств. У 2008 році підготовка та реєстрація підприємством усіх технічних умов коштували підприємству в середньому 15 600 грн. та тривали 88 календарних днів.

Державне регулювання у галузі харчової промисловості

Харчова промисловість більше, ніж решта галузей, страждає від надмірного регулювання. Регуляторний тягар, який залишається величезним для всіх підприємств України, для виробників харчової промисловості є навіть більшим. Підприємства харчової промисловості отримують більше дозволів, частіше та триваліше перевіряються, та проходять більше процедур технічного регулювання.

У 2008 році в середньому підприємство харчової галузі витратило 4-5 місяців та близько 28 тис. грн. тільки на 4 регуляторні процедури (дозволи, перевірки, стандартизацію та обов'язкову сертифікацію).

Та попри такий жорсткий контроль система регулювання безпечності харчової продукції залишається нескоординованою та неефективною. Вона включає 4 міністерства, 7 комітетів та служб і майже 1000 регіональних агентств та лабораторій. Усі вони регулюють діяльність підприємств харчової галузі та втручаються у їхній виробничий процес. Але у системі майже відсутній обмін інформацією та координація між відомствами.

Щоб забезпечити конкурентоспроможність продукції та довіру споживачів, Україні необхідно якнайшвидше здійснити глибоку реформу системи безпечності харчових продуктів. Йдеться про запровадження єдиної міжвідомчої системи контролю харчових продуктів або про створення єдиного органу з контролю харчових продуктів, як це передбачає міжнародна передова практика.

Тендерні аспекти підприємництва

Проведений аналіз засвідчив, що тендерні відмінності є реальними перешкодами, а не лише їхнім сприйняттям:
• серед тих, хто приймає рішення на вищому рівні підприємств (включаючи вищих керівників та власників), чоловіків більше, ніж жінок;
• підприємства, очолювані жінками, у вісім разів частіше наймають жінок на керівні посади;
• найбільше жінок-керівників у торгівлі, сфері послуг та в громадському харчуванні, а найменше – у галузі будівництва;
• у підприємств, очолюваних жінками, річний дохід та прибуток нижчі порівняно з підприємствами, очолюваними чоловіками. Серед приватних підприємців у жінок річний дохід вищий, а прибуток – практично такий самий, як у чоловіків;
• найбільше проблем для жінок-підприємців створюють перевірки та отримання дозволів. Від жінок-підприємців частіше очікувалися неофіційні платежі.

Дані багаторічних опитувань свідчать, що з року в рік підприємці України визнають ті самі регуляторні процедури найбільшими перешкодами для розвитку бізнесу. Це адміністрування податків, видача дозволів, перевірки та система технічного регулювання обов'язкова сертифікація та де факто обов'язкова стандартизація.

Суттєве полегшення умов ведення бізнесу очікується від прийнятого наприкінці минулого року закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу» (15 грудня 2009 р.). Закон спрощує три найбільш складні та витратні регуляторні процедури – створення компанії, отримання дозволів та ліцензування.

1. Мінімальний статутний капітал, необхідний для створення товариства з обмеженою відповідальністю, зменшено в 100 разів (з $9300 до $93).
2. Скорочено термін видачі дозволів: встановлено чіткий термін видачі дозволів – 10 днів. Виключення становлять дозволи, що регулюються спеціальними законами. Запровадження принципу «мовчазної згоди», за яким дозвіл вважається виданим, якщо дозвільний орган не надав заявнику у визначений термін (10 робочих днів) своєї згоди чи вмотивованої відмови. Термін «дозвіл» отримав чітке визначення
3. Спрощено режим ліцензування:
Більшість ліцензій стали безстроковими (раніше строк дії ліцензії був З роки)
Відмінено 5 видів ліцензій із 71.

Впровадження даного закону полегшить адміністративне навантаження, сприятиме створенню робочих місць та покращенню бізнес середовища та інвестиційного клімату загалом.