Сільські лікарі штовхають машину на виклики

Сільські лікарі штовхають машину на виклики

Зима показала непристосованість легковика минулого століття для меддопомоги в селах.
Обласна державна адміністрація у 2008 та 2009 роках закупила 125 автомобілів ВАЗ-2107 для ФАПів та сільських дільничних лікарень. Ми не раз писали про непристосованість цієї моделі 28-річної давності для сільського бездоріжжя. Втім, можливо, ми помиляємось? Поїхали в село Виблі Куликівського району.

— Машина нікуди не годиться, — говорить водій Виблівської сільської дільничної лікарні 35-річний Сергій Муцький. — У нас більша частина села не асфальтована. Наприклад, на кутку Розсадник зараз 17 дітей. Як розкисне або навалить снігу, фельдшер і лікар ходять пішки.
Задньоприводний автомобіль погано пристосований для їзди по грязюці чи слизькому. Відстань від дороги  до  днища  машини (кліренс) ніби немала (164 міліметра). Але! Невтоплений у днище резонатор глушника зводить нанівець цю перевагу.
Не кращий і кузов типу «седан» для перевезення хворих.

— Яку-небудь стару жінку попробуй засунь на заднє сидіння, — каже Муцький. — Там місця зовсім немає, треба коліньми мало не прикривати вуха, а у старих ноги не гнуться.
На думку водія, для села краще чотиридверна «Нива-Шевроле». Майже джип, вона проїде скрізь.
— А ще краще — спеціалізована санітарна машина, щоб у ній могли розташуватися носилки, — додає головний лікар Виблівської лікарні Орест Чулій.

Виблівський сільський голова Анатолій Ревко вважає появу медичної машини в селі великим благом. Адже тут два роки медики попоходили пішки, після того як розсипалася зовсім стара «Нива».
— Звичайно, «сімка» — не найкращий автомобіль, але у нас не було вибору, — розводить руками Ревко.
Разом із сільським головою заходимо в нову лікарню. Там сидить лікарка — дружина головлікаря — в оточенні фельдшерів, медсестер та санітарок.
Медики обурюються, що журналіст розпитує, чи хороша машина.
— Та краще, ніж ніякої, — кажуть вони.

А потім м'якшають і розповідають історію з практики:
— Одного разу їхали у Горбів, то машину доводилося пхати кожні півкілометра.
— Спочатку ці ВАЗи реєстрували на баланси сільських рад просто як легковий автомобіль, — говорить головлікар. — Тобто теоретично, якщо захоче сільський голова, то забере в мене цю машину, здере наклеєчку «меддопомога» і сам їздитиме по роботі.
— Оресте Михайловичу, ви ж знаєте мене, і такого я нізащо не зроблю, — виправдовується Ревко.
— Ви — ні, а інший — хтозна, — усміхається кумові Чулій.

Далі з'ясовуємо, що автомобіль ішов без обробки кузова, аптечки й вогнегасника. Усе це купували за кошти спонсора — сільгосппідприємства «Вімал». На це пішло 1500 гривень. Ще мінімум стільки ж потрібно на зимові шини. А цю зиму медики ковзаються на літніх.
— Таку машину за готівку нізащо б не купив, — підсумовує Сергій Муцький. — У неї й кузов наче бракований. Гляньте, он яка щілина між капотом і крилом, як стирчать двері. Якби на базарі таку продавав, сказали б, що вона аварійна, стойки у неї поїхали.

Перемогла за співвідношенням ціни та якості

Ініціатором купівлі ВАЗів-«сімок» для сільських медиків був колишній заступник губернатора Володимир Приходько. Він розповів, що 97 автомобілів на суму понад три мільйони гривень були закуплені в 2008 році і 28 машин на суму півтора мільйони придбали у 2009-ому.

— Чому вибрали «сімки», а не, скажімо, «Славути»?
— Бо на той момент найкраще співвідношення ціни і якості було у «сімок». Продавці за велику партію машин зробили значну знижку, і автомобілі, які купувалися у 2008 році, коштували 34 тисячі гривень кожен.

— Хто визначав співвідношення ціни і якості?
— Спеціалісти охорони здоров'я визнали, що для сільських ФАПів найкраще підходять «Ниви». Але ц машини коштували вдвіч дорожче, ніж «сімки», такої великої партії в Україні не було. На роздуми часу теж не було. Якщо б ми не закупили машини тоді, в кінці року кошти могли б забрати в держбюджет.

Для села краща «Славута»

— «Славута» більш підходить для їзди по бездоріжжю, — вважає директор КП «Борзна-комунальник», водій із 38-річним стажем Микола Шостак. — Цьому допомагає передній привід й легша вага. Правда, вважають, що вона — слабенька машина, кузов грає. Наприклад, якщо сильно нагрузить її — то двері нормально не закриєш. Кажуть, до «Славути» можна звикнути — у мене є кілька друзів, що поміняли вже по три таких машини. І ні на що інше не погоджуються. Кажуть, що простіше кататися на дешевій і новій машині, а як почне сипатися — продати її.

Водій Сергій Муцький: " Без лопати - нікуди"

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №6 (1239)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: