На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма захисниками

Вівторок, 20 жовтня 2026 11:35 | Переглядів: 161

На Чернігівщині 19 жовтня попрощалися з п'ятьма захисниками України: Борисом Гаркуном, Олександром Казаном, Олександром Дев'ятковим, Юрієм Петриком та Володимиром Губенком. Чотирьох бійців вважали зниклими безвісти.

Про це повідомляють у Бахмацькій, Новобасанській, Березнянській та Корюківській громадах. Також інформацію надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.

Володимир Губенок

Володимир Губенок народився 24 серпня 1973 року.

Навчався в Бахмацькій школі №6, згодом закінчив Київське середнє профтехучилище №8, де здобув професію електрозварювальника ручного зварювання.

У 1991 році прийняв військову присягу на вірність народу України. У 1993–1994 роках проходив службу в миротворчій місії ООН у колишній Югославії.

Потім працював у ТОВ «Вторсплав» у місті Мена.

У березні 2022 року Володимир Губенок став до лав територіальної оборони громади. А 18 серпня 2023 року чоловіка мобілізували до Збройних сил на посаду старшого стрільця-оператора.

7 лютого 2024 року воїн виконував бойове завдання в Бахмутському районі. Зв'язок із ним було втрачено, і з 9 лютого 2024 року він вважався зниклим безвісти за особливих обставин.

9 жовтня 2026 року рідним офіційно підтвердили загибель бійця.

Поховали воїна на кладовищі в Бахмачі.

18 та 19 жовтня у громаді оголосили Днями жалоби.

Юрій Петрик

Юрій Петрик народився 11 квітня 1986 року в селі Вороньки (зараз Новобасанська громада, — ред.).

Після закінчення школи працював на місцевому агропідприємстві, згодом — водієм у компанії «Профі Бетон» у Броварах.

Захищав Україну в складі 71-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ Збройних сил.

15 липня 2026 року воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Писарівка на Сумщині. З того часу чоловіка вважали зниклим безвісти.

Поховали військового у рідному селі.

У нього залишилися дружина, донька, син, батьки та брат.

Борис Гаркун

Борис Гаркун народився 29 грудня 1986 року у селищі Березна.

У 2004 році закінчив Березнянську загальноосвітню школу. Після закінчення школи здобув освіту за спеціальністю газо-електрозварювальника і з 18 років працював на будівництві у різних куточках України.

У 2016 році познайомився зі своєю майбутньою дружиною і переїхав до Чернігова. Працював на виробництві дверей зварювальником у ТОВ «МІКО ТРЕЙДІНГ».

28 травня 2025 року чоловіка призвали до лав Збройних сил.

Зазнав поранення внаслідок атаки російських безпілотників та помер 8 жовтня 2026 року у лікарні в Кривому Розі.

Поховали воїна у Чернігові на кладовищі «Яцево».

У нього залишилися дружина та син.

19 жовтня у Березнянській громаді оголосили Днем жалоби.

Олександр Казан

Олександр Казан народився 2 квітня 1981 року в Семенівці.

Закінчив Семенівську середню школу, а згодом навчався в Козелецькому технікумі ветеринарної медицини, де здобув професію фельдшера ветеринарної медицини. Але більшу частину свого життя присвятив праці на будівництві.

8 квітня 2022 року добровільно став на захист Батьківщини. Був механіком-радіотелефоністом.

У 2023 році зазнав поранення, але знову повернувся на службу.

Загинув 13 травня 2024 року під час виконання бойового завдання.

Поховали воїна у Чернігові на кладовищі «Яцево».

У нього залишилися дружина, донька, мати та брат.

Віктор Девʼятков

Віктор Девʼятков народився 15 лютого 1985 року в Корюківці.

Навчався в Яблунівській школі-інтернаті. Після закінчення навчання здобув професію будівельника в Замглайському аграрному професійно-технічному училищі.

Спочатку працював на будівництві у Києві, а згодом повернувся до Корюківки та працював стропальником на деревопереробному підприємстві ТОВ «Ванеса».

26 грудня 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил.

Із 17 липня 2025 року Віктор Девʼятков вважався зниклим безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання в Луганській області.

Експертиза підтвердила, що того дня чоловік загинув.

Поховали воїна на кладовищі в Корюківці.

Джерело: "Суспільне Чернігів"