Не просто посадова інструкція: як у Городні працюють фахівці з ветеранської політики

Повернутися з війни — це не просто зняти військову форму, переступити поріг рідного дому і спробувати жити далі. У когось попереду лікування і відновлення, у когось — пошук роботи, оформлення документів, отримання належних виплат чи пільг. А ще — непроста адаптація до мирного життя, до родини, до самого себе. Іноді людині потрібна не стільки відповідь на конкретне запитання, скільки той, хто вислухає, зрозуміє і підкаже, куди рухатися далі.

Саме для цього у Городнянській громаді працюють фахівці з ветеранської політики. Їх троє. За сухим формулюванням посади — щоденна робота з людьми, які захищали Україну, з родинами наших захисників і захисниць, із тими, хто повертається з фронту або продовжує чекати на свого рідного. Їхня робота — це десятки різних історій, запитань і життєвих ситуацій. І далеко не всі вони вкладаються у перелік послуг чи посадові інструкції. Бо за кожним зверненням стоїть конкретна людина — зі своєю війною, своїми втратами, своїми надіями і планами на майбутнє.



Світлана ДАНИЛЕНКО, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб при Центрі надання соціальних послуг. Світлана працює з березня минулого року. Її робоче місце знаходиться на першому поверсі приміщення колишньої районної ради.

Світлана каже, основна частина тих, хто до неї звертається, припадає на родини безвісти зниклих та загиблих захисників — матерів, дружин, батьків та дітей. Фахівчиня допомагає їм підготувати звернення до міжнародних організацій та українських інституцій, а також оформити місцеву грошову допомогу від міської громади у розмірі 20 тисяч гривень на поховання.

— Коли людина перебуває у відчаї, у полоні горя та скорботи, їй дуже важко зорієнтуватися у бюрократичних моментах, розібратися які саме документи необхідні, як заповнювати бланки, куди насамперед звертатися. Багато хто не може примусити себе у такі моменти стояти у чергах, — каже Світлана. — Тут же, у кабінеті один на один, це відбувається легше. Я допомагаю підготувати повний пакет документів, потім, наприклад, при оформленні допомоги з місцевого бюджету, телефоную фахівцям у ЦНАП, щоб прийняли по можливості без черги. Виходить швидко і з найменшими потрясіннями для людини. Те саме стосується й інших видів допомог або запитів.

Світлана бере на себе консультативний та організаційний супровід: пояснює алгоритм дій, допомагає зібрати пакет документів, щоб люди не витрачали сили на черги та бюрократію.

Поступово до Світлани починають звертатися і самі військовослужбовці — найчастіше з питаннями щодо допомоги при пораненні або ж і просто приходять, щоб познайомитись із фахівцем з ветеранської політики і зрозуміти чим він може бути корисний у конкретній ситуації.

Фахівчиня вже має вдалі кейси супроводу щодо державних пільг. Зокрема, вона допомогла ветерану з інвалідністю II групи зібрати повний пакет документів, сформувати витяги з застосунку «Дія» та звернутися до обласного відділу з питань ветеранської політики в Чернігові для отримання грошової компенсації на придбання житла за постановою № 719.

Паперові моменти потребують багато часу і витримки. Є моменти, коли треба отримати через «Дію» довідки, витяги, або й застосувати цифровий підпис. Не кожен може у цьому одразу зорієнтуватися, а буває, що у людини навіть смартфону нема — тільки звичайний кнопковий телефон. З усім цим допомагає швидко справитись Світлана.

Не дивлячись на те, що посада відносно нова, за час своєї роботи фахівчиня вже прийняла і надала консультаційну допомогу 359 людям, а 70 перебувають у неї на соціальному супроводі.

Телефон Світлани Даниленко 0638008581.



Анна ФЕЛЮСТ, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб при Центрі надання соціальних послуг з віддаленим робочим місцем, яке знаходиться у приміщенні колишньої станції юних техніків і де нині розміщується ГО «Розквітай». Тут, до речі, діє і ветеранський простір.

Специфіка роботи Анни практично така ж, як і у Світлани. Але основна категорія її відвідувачів трохи відрізняється від колеги — здебільшого це демобілізовані хлопці, які повернулися додому та проходять адаптацію, зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни.

— Окремим напрямком нашої роботи є допомога ветеранам у взаємодії з ТЦК та СП. Це консультування щодо необхідних документів та порядку звернення, допомога у підготовці заяв, звернень та інших документів, а також супровід у вирішенні питань, що виникають під час звернення. І, хочу сказати, у Городнянському територіальному центрі комплектації та соціальної підтримки ця робота організована на високому рівні, допомога надається якісно і вчасно, — каже фахівчиня. — Але є моменти, з якими можу допомогти саме я. Наприклад, щорічні виплати з місцевого бюджету інвалідам війни. Хлопці не завжди зважуються за ними звертатись, а інколи навіть і не знають, що мають на них право. Буває, не тільки документи допомагаю оформляти чи заяви писати, а й сама разом з ветераном іду у відповідну установу і супроводжую фактично «за руку».

Робоче місце Анни знаходиться у приміщенні ГО «Розквітай», що дуже сприяє її роботі. У ветеранський простір ветерани приходять, щоб зустрітися, поговорити, спитати, або й допомогти чим можуть. Часто саме тут і відбуваються знайомства Анни з її клієнтами.

Оскільки ГО «Розквітай» потужно займається волонтерством, Анна залучає захисників та їхні родини до гуманітарних і волонтерських ініціатив. Вона допомагає в організації видачі благодійної допомоги від міжнародних партнерів (зокрема генераторів для сімей загиблих та поранених).

За майже рік роботи Анна Фелюст надала близько 190 консультацій та взяла 29 ветеранів та членів їхніх сімей під повний соціальний супровід.

Телефон Анни Фелюст 0683817187.



Жанна КРУПЕНІЧ, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб від Городнянської міської лікарні. Її робоче місце знаходиться саме у приміщенні лікарні, на першому поверсі.

Специфіка роботи обумовлена її локацією: вона працює переважно з діючими військовослужбовцями та їхніми родинами, а також із тими, хто перебуває на лікуванні чи реабілітації. Щоранку фахівчиня відвідує відділення лікарні, щоб особисто дізнатися, хто із захисників потребує допомоги.

Вона допомагає військовим у проходженні військово-лікарської комісії, оформленні документів на відпустку за станом здоров'я, розв'язанні лікувальних та реабілітаційних питань.

— Окрім документального супроводу, велике значення має первинна психологічна підтримка пораненого чи хворого військовослужбовця, — каже вона. — Іноді військовим чи їхнім рідним потрібно просто виговоритися у довірливій атмосфері. Мій робочий день часто не обмежується кабінетом, а дзвінки від підопічних надходять і у вечірній час. Найважче у моїй роботі для мене це те, що ти не можеш зробити для конкретної людини все-все, бо не все залежить від тебе. Адже ти пропускаєш через себе біль кожного, відчуваєш їхні переживання, емоції. Вони для тебе — вже не клієнти, не відвідувачі, а близькі люди.

Жанна працює на посаді з травня 2025 року, і за цей час вже надала різних видів допомоги майже 400 людям. До неї йдуть мешканці не тільки нашої громади, а й інших, які опиняються з тих чи інших причин у Городнянській лікарні.

Телефон Жанни КРУПЕНІЧ 0962997958.

Всі три фахівчині тісно комунікують не тільки з різними службами і установами, а й між собою. Це дозволяє не ходити по замкненому колу, а у разі необхідності перенаправити людину до того колеги, чиєю специфікою є дана справа у більшій мірі.

Вони наголошують, що ветеранська політика є і повинна залишатись стратегічним напрямом для громади, адже за орієнтовними оцінками на Городнянщині мешкає близько тисячі ветеранів, не враховуючи родини загиблих та діючих військовослужбовців.

— І сім’ї безвісти зниклих та загиблих, і ветерани, і діючі військовослужбовці — вони всі різні, — кажуть дівчата. — Кожна людина індивідуальна, і до неї треба особливий підхід.

Щодо необхідності посилення і розвитку ветеранської політики — це питання не повинно зникати з порядку денного у країні. Адже війна триває не з 2022, а з 2014 року. І число ветеранів щодня збільшується.

Людині, яка пережила пекло на фронті чи переживає його ось тут і зараз від втрати найдорожчої людини, потрібна підтримка і розуміння. Не всі вони готові одразу за ними звертатись, але приклад, коли ми залучили на Городнянщину виїзні бригади реабілітологів з Червоного Хреста, які відвідували ветеранів у їхніх домівках і надавали необхідні послуги, показав, що вони іноді і самі спочатку не розуміють, наскільки для них важлива і потрібна така допомога.

Маємо надію, що і у Городні буде створено і функціонуватиме реабілітаційний центр.

Всі ці люди віддали для України і для нас дуже багато, а інколи — найцінніше. Тому оточити їх увагою, турботою і допомогою — то святий обов’язок суспільства і кожного з нас.

Джерело: "Новини Городнянщини", Світлана Томаш

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: