"З прикордоння – до нового дому": як у Кудрівці на Чернігівщині допомагають облаштовуватися сім'ям переселенців з дітьми

Валентина Гриценко з донькою

Після чергового влучання "Молнії" неподалік дому Валентина Гриценко з двома дітьми виїхала з прикордонного села на Чернігівщині. Їхнє село Перелюб Корюківського району розташоване від кордону з Росією за 11 кілометрів. Воно наразі не входить до списку населених пунктів, в яких оголошена обов’язкова евакуація. Однак, каже жінка, жити там з дітьми вже небезпечно. У сусідній громаді, у Сосниці, їх поселили до модульного будиночку, та сім'я вирішила перебратися до звичайної хати. Де зупинились Гриценки, як знайшли житло — далі у матеріалі.

"Коли сусіднє село почали палити, чоловік сказав — «досить»"

Валентина Гриценко розповідає про життя в рідному селі Перелюб, як по сусідніх подвір’ях прилітали російські "Молнії".

"Воно все гуде, все дринчить. З дітьми там залишатись страшно, бо прильоти у нас і по сусідству були – «Молнії». Тому 4 червня цього року, ось влітку, переїхали. Коли сусідню Шишківку почали палити, то чоловік сказав, що досить".

Шишківка – село за чотири кілометри від Перелюба. Там росіяни спалили майже всі будинки. На сьогодні у цьому селі оголошена обов’язкова евакуація.

"І з першого числа на евакуацію йде Прибинь, Шишківка – хто там залишився, Рудня, казали, це не офіційно, що Перелюбу дали три місяці. А от спробуйте: з першого числа евакуація – там порося залишилось, корови поїхали до нових хазяїв. Діти… Собі б, може, сидів до останнього…"

"Квіточки, головне, залишились живі"

Чоловік Валентини залишився в Перелюбі. У нього там робота. Жінці з дітьми у сусідній, Сосницькій, громаді надали модульний будиночок.

"Тільки ж там будиночок маленький, а ми втрьох: я дочка і 11-й клас хлопчик. Хоч там і є умови, але все одно воно жарко, душно".

Тому Валенина вирішила відгукнутись на пропозицію в Кудрівці, теж на Сосниччині. Тут сім’ям з дітьми пропонують сільські хати безплатно.

Валентина Гриценко з дочкою Анею вперше оглядають своє нове житло. Тут частково зроблений ремонт. Опалення пічне, води в будинку немає. Але у ньому більше місця, ніж у модульному, зауважує жінка.

"Квіточки, головне, залишились живі. Он там трохи засохло, а он те живе, то я вже пополивала. Там фіалочка і грошове дерево ще там стоїть", — радіє новій оселі жінка.

Будинки, які надають безплатно, у подальшому можна викупити

Директорка місцевої школи Оксана Рудя розповідає, третій рік до села запрошують сім’ї з дітьми, щоб зберегти місцеву школу. Для цього будинки у господарів викупив президент футбольного клубу "Кудрівка" Роман Солодаренко.

"Це сільські будинки, як ви бачите. Але за допомогою благодійних фондів зроблені ремонти, двері замінені, є найнеобхідніші меблі. Звичайно, для комфортного життя цього замало, але це вже в руках кожного", — говорить Оксана Рудя.

Переселенцям облаштуватися на новому місці допомагає і громада та місцеві жителі.

"Були такі ситуації, коли сім’я приїхала взагалі з двома сумками, п’ятеро дітей, будинок порожній, нежилий. Буквально приїхали о третій, о п’ятій вже привезли ліжка – громада організувала. І подушки, і ковдри, так щоб люди змогли залишитись ночувати".

Ці будинки, за бажанням, можна в подальшому викупити. Але, каже Оксана Рудя, спочатку краще просто пожити в селі, щоб зрозуміти, чи хочуть тут залишитись. На продаж у селі також є будинки.

"Ціни дуже демократичні, скажімо так. Ну, за цей будинок, не пам’ятаю точно, здається, 20-30 тисяч гривень. Там, де є вода в будинку, бойлер, всі меблі, тобто «заходь і живи» — 100 тисяч гривень.".

Безплатно переселенцям наразі можуть запропонувати три будинки.

"Тут дім великий. Веранда велика, кухня. І тут так нетипово: три кімнати, теж пічне опалення. Меблі нам оці громада надала і ковдри, і подушки".

У цьому будинку раніше жили переселенці, але виїхали.

"Зрозуміло, що ремонт треба, але хата непогана", — каже Оксана Рудя.

До села вже переїхали понад десяток сімей

Директорка школи розповідає, відтоді, як почали пропонувати будинки, до села переїхали понад десяток сімей. Дехто пожив і виїхав, але 9 сімей залишились. Майже половина школярів у Кудрівці – діти переселенців.

"Це, практично, діти, які переїхали зі сходу, у нас є діти з Дніпропетровської області, з Херсонської, і з прикордоння Чернігівської області і з Донецької. І ми розуміємо, що ці діти зазнали травми, не буду говорити, що місцеві її не відчули, але це реально люди, яким потрібен спокій, комфорт, затишок. І ми максимально намагаємось створити це в школі. Дитина – це головна людина у нас в школі".

Окрім двоповерхової школи з очним навчанням, в Кудрівці є дві пошти, власна сироварня. Обладнані зони відпочинку біля ставка, є поряд з селом і річка. А також сучасний стадіон. До центру громади — Сосниці, яка за 25 км звідси, ходить рейсовий автобус. У селі проживає приблизно 400 людей.

Дочка Валентини Гриценко Аня цьогоріч піде до першого класу. У новому будинку, каже, освоїлась одразу, потоваришувала з місцевим котом, знайшла пластилін від попередніх власників і зліпила пташок.



Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: