Юридичний вакуум Ялівщини: чому унікальний парк досі не захищений від забудови?

Чернігівська Ялівщина — це не просто лісопарк. Це унікальний природно-історичний комплекс, найважливіша частина природоохоронного зеленого поясу міста, серце його біорізноманіття та живий свідок багатовікової історії. За чинним законодавством України такі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) є національним надбанням і мають перебувати під суворим захистом держави. Проте сьогодні навколо майбутнього Регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Ялівщина» знову розгортаються палкі дискусії, а громадськість б’є на сполох через загрозу прихованої забудови.

Нещодавно відбулося засідання круглого столу, організоване Громадською радою при Чернігівській обласній військовій адміністрації. Захід зібрав представників профільних департаментів ОВА, Чернігівської міської ради, Державної екологічної інспекції, комунального закладу «РЛП «Ялівщина» та активного екологічного середовища міста. Приводом для зустрічі став моніторинг офіційних реєстрів, нормативно-правових актів та заяв місцевої влади, які викликали серйозні побоювання щодо подальшої долі парку.

Згідно з Проєктом землеустрою (2020–2021 рр.), площа парку становить 168,7054 га. Це територія з надзвичайно високим рівнем біорізноманіття, де мешкають рідкісні види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України та Червоного списку МСОП. Наприкінці 2021 року відомості про обмеження у використанні цих земель були внесені до Державного земельного кадастру. Зокрема, на території парку діють охоронна зона навколо об’єктів культурної спадщини (71,0421 га), другий пояс санітарної охорони джерел централізованого питного водопостачання (168,7054 га) та прибережна захисна смуга вздовж річки Стрижень (33,3505 га).

Попри ці чіткі цифри та статус ПЗФ, парк досі залишається вразливим. Головна юридична колізія полягає в тому, що КЗ «РЛП «Ялівщина» Чернігівської обласної ради досі не має статусу офіційного землекористувача, а межі лісопарку не винесені в натуру належним чином. Найбільший спротив екологічної спільноти та мешканців міста викликав затверджений обласною радою план зонування Ялівщини. Громадськість відкрито виступила проти цього документа, вбачаючи в ньому приховані лазівки для комерціалізації заповідної землі. Точкою кипіння є виділення так званих «господарської» та «рекреаційної/туристичної» зон.

Активісти переконані: під виглядом розвитку туристичної інфраструктури, будівництва готелів чи розважальних комплексів унікальний лісовий масив може бути банально забудований котеджами або закладами HoReCa.
Свої застереження щодо майбутнього Ялівщини нещодавно публічно висловив відомий громадський активіст Руслан Волощук. Він наголосив на тому, що без чіткого правового закріплення меж заповідника будь-які плани зонування перетворюються на інструмент маніпуляцій:

«Затверджене зонування без сформованої земельної ділянки парку — це міна уповільненої дії. Коли заповідні гектари ділять на зони до того, як КЗ “РЛП “Ялівщина” отримав статус офіційного землекористувача, виникає логічне побоювання: для кого готують ці господарські та туристичні зони? Ми ризикуємо прокинутися і побачити паркани посеред вікового лісу під приводом “розвитку рекреації”. Ялівщина має належати громаді, а не забудовникам».

Активіст також підкреслив, що будь-яке втручання в екосистему парку може безповоротно знищити археологічний та природний ландшафт:

«Кожен метр Ялівщини — це або заповідна зона, де ростуть червонокнижні рослини, або територія пам’яток археології, або прибережна смуга Стрижня. Будь-які спроби “освоїти” господарську зону зруйнують цей баланс. Нам потрібна інвентаризація та суворий контроль, а не сумнівні комерційні проєкти під ширмою благоустрою».

Аналізуючи світовий досвід збереження подібних об’єктів у межах великих міст, стає очевидним, що Чернігів наразі намагається наступити на старі європейські «граблі». Урбаністична практика таких мегаполісів, як Берлін (з його лісопарком Грюневальд) чи Стокгольм (де діє перший у світі Національний міський парк), доводить: комерційне зонування всередині міських екосистем без заздалегідь оформленого права власності громади завжди призводить до конфліктів та деградації природи. Міжнародна спільнота вже давно вивела формулу, за якою міські ліси захищаються за принципом «абсолютної недоторканності меж». Будь-яка господарська діяльність там зведена до мінімуму, а фінансування рекреації відбувається без капітального будівництва. У випадку з Ялівщиною, спроба розділити парк на папері до завершення земельної інвентаризації суперечить європейським стандартам сталого розвитку міст, де екологічний каркас є першочерговим, а комерційні інтереси — вторинними.

Учасники круглого столу дійшли спільного висновку: незалежно від функціонального зонування парку, всі режими охорони за вимогами природоохоронного законодавства мають неухильно дотримуватися. Щоб зняти напругу та захистити Ялівщину від посягань, влада та громада мають негайно реалізувати наступні заходи:

– Завершити інвентаризацію земель: сформувати земельну ділянку РЛП «Ялівщина», чітко закріпити її межі та юридично забезпечити комунальному закладу статус офіційного землекористувача;
– Оновити містобудівну документацію: привести Генеральний план Чернігова у відповідність до чинного законодавства з урахуванням створення РЛП;
– Виконати охоронні зобов’язання: забезпечити виконання Чернігівською міською радою охоронних зобов’язань щодо території природно-заповідного фонду;
– Скоригувати проєкт по річці Стрижень: оновити проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги річки Стрижень у межах парку відповідно до чинних правових вимог;
– Посилити менеджмент парку: приділити належну увагу кадровому забезпеченню КЗ «РЛП «Ялівщина», що є важливою умовою ефективного виконання його охоронних функцій.

Попри всі виклики воєнного часу та внутрішні юридичні труднощі, Ялівщина залишається найціннішим скарбом Чернігова. Вона є унікальним природним осередком у межах міста, місцем збереження культурної спадщини, важливою складовою системи водозабезпечення та одним із найулюбленіших місць відпочинку мешканців Чернігова. Громада міста чітко дала зрозуміти: вона не дозволить перетворити заповідник на будівельний майданчик. Зберегти цей унікальний природний комплекс у його первісному вигляді — це наш обов’язок перед собою та майбутніми поколіннями.

Джерело: "Інформаційний портал Чернiгiвщини", Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: