У пожежі загинув 3-річний Михайлик з Дроздівки

Леся Іваненко із Вовою в лікарні

23 лютого 29-річна Леся Іваненко із села Дроздівка Куликівської громади поховала свого середнього синочка Мишу, якому три місяці тому виповнилося всього три рочки. Його не змогли витягти з пожежі, яка сталася 20 лютого близько 17-ї. Слава Богу, сусідці вдалося врятувати найменшого з трьох братиків — Вову (йому 1 рік і 6 місяців). А 10-річний Денис вибіг сам, щоб покликати на допомогу, і тому вцілів.

Леся із синочками жила в бабусиному будинку, який дістався у спадок її матері.

— Мама (Тамара Григорівна, їй 55. — Авт.) зі своїм другим чоловіком купила собі іншу хату (поряд, через один двір), а цю залишила мені з дітьми, — уточнює Леся.

— Того дня я відлучилася з дому буквально на 15–20 хвилин. Мама подзвонила, попросила забрати з магазину борошно. Я взяла на підмогу племінника Максима (сина мого старшого брата). Тільки-но ми привезли те борошно до мами, як залітає Денис і кричить: «Мамо, біжи, бо зверху горить хата!» Ми із сином і племінником помчали туди, а вже з лівого боку, від городу, стріляв шифер. Валив дим.

Прибігла сусідка, Світлана Точона. Ми повибивали шибки. Вона залізла у вікно, побачила (чи намацала) Вову, витягла його, подала мені. Мишу шукала-шукала — не знайшла, каже: «Його немає». Приїхала «швидка», і нас із Вовою забрали в Чернігівську обласну дитячу лікарню, його поклали в реанімацію.

Мишу рятувальники виявили всередині вже неживим.

— Його тільце в морг відвіз своєю машиною мій співмешканець Артем. Його в момент пожежі вдома теж не було: після полону він щомісяця їздить по лікарнях (Артем Шведченко — із села Жуківка, з російської неволі його визволили 19 квітня минулого року. — Авт.).

Коли я з лікарні повернулася в Дроздівку, пожежу вже загасили. Хата згоріла повністю. Зайнялося на горищі — це підтвердили експертизи. Топилася грубка, може, десь відпала цеглина і пішли іскри. А на горищі зберігалося різне: дрипки покійної бабусі, дитячі м'які іграшки й одяг. Я все туди заносила, бо хотіла зберегти для племінників.

Фахівець із соціальної роботи КНП «Центр надання соціальних послуг Куликівської селищної ради» Алла Момот про родину Іваненків говорить:

— Леся стала на облік як одинока мама і малозабезпечена родина. Характеризувалась здебільшого позитивно. Алкоголем не зловживала. Я веду село Дроздівка і всіх, хто в нас перебуває на обліку, періодично відвідую, у тому числі й цю сім'ю. У будинку в Лесі було бідненько, але завжди чисто. Інколи ми робили їй зауваження, коли влітку дітки були замурзані (але ж це село, літо). На зауваження Леся завжди реагувала.

Оскільки родина малозабезпечена, їй не раз надавалась гуманітарна допомога: продукти харчування, одяг, засоби гігієни.

Недовгий час родина проживала в Жуківці, і там теж у будинку було дуже чисто. Потім господарі вирішили продати цю хату і попросили її звільнити, тому Леся з дітьми повернулася в Дроздівку.

Ми їх відвідували на початку лютого (привозили хлопчикам пакунки від поляків), тоді також зауважень не мали. Грубка була побілена. Перед цим приїжджали, перевіряли тверде паливо — воно теж було заготовлене.

Дітки в родині дуже хороші, Миша був таким янголятком... Дуже його жаль, така трагедія!..

Синочка Леся бачила лише на похороні.

— У нього були обгорілі ручки, лобик, щічка...

Вову 25 лютого перевели з реанімації в педіатричне відділення.

Опіків у нього немає, тільки отруєння чадним газом. Він відкашлюється. Йому роблять інгаляції.

— Я прошу вже нас виписати. Синочок хоче додому, бути зі мною, бо три дні в реанімації провів сам. Вчора після похорону я приїхати до нього не могла, а сьогодні — тут, він мені так зрадів.

Поки Леся з Вовою в лікарні, Денис у селі з бабусею.

— Випишемося — повезу його до психолога. Йому потрібна допомога, бо син дуже сильно злякався. І коли спить, повторює «Миша», і як прокидається, ходить — і постійно: «Миша, Миша, Миша, Миша...»

— Моя мама на ліках, горює за онучком. Ми зараз усі в неї, поки що житимемо там. Люди дали трішки речей — староста передав мені ковдру, подушки. Не знаю, скільки перераховують на картку, бо вона згоріла, поїду відновлювати. Добре, що вціліли хоч мої документи, які зберігалися в мами.

У громаді закликають усіх небайдужих підтримати родину Лесі в її біді. У КНП «Центр надання соціальних послуг Куликівської селищної ради» та Дроздівському старостаті приймають речі для них.

Переказати кошти для погорільців можна на такі картки:

4149 5001 1283 9389 (Райффайзен Банк) — Іваненко Леся Вікторівна
4483 8200 3665 4522 (Ощадбанк) — Іваненко Тамара Григорівна

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова, фото автора

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: