На Чернігівщині попрощалися з загиблими захисниками

На Чернігівщині 23 листопада в останню путь провели двох захисників України: Станіслава Колесника та Олександра Попова, які загинули на фронті.
Про це повідомляють Ніжинська міська рада та Новгород-Сіверська територіальна громада на своїх сторінках у Facebook.



Станіслав Колесник

Станіслав Колесник народився 9 червня 2005 року у Ніжині. Тут закінчив місцеву школу №5. Як розповіла Суспільному мама Станіслава Наталія, далі хлопець вчився у Ніжинському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію "тракторист машиніст", але жодного дня за професією не працював. Працював у Києві. "Хотів долучитись до війська з 2022 року. Коли виповнилось 18 років, у військкоматі сказали, що потрібен дозвіл батьків і це перенесли на пізніший термін. Він вважав, що «воювати будуть всі». Батько в нього військовий з 2023 року і двічі був поранений. Щоб відтермінувати мобілізацію сина, домовились, що він піде воювати, коли повернеться батько. Потім Станіслав доглядав за мною після операції. Він був моєю опорою у всьому, поки батько на фронті", — розповіла мати.

За її словами, коли батько після другого поранення та реабілітації почав працювати у поліції, а вона одужала, син сказав їм, що поїхав влаштовуватись на роботу, а сам у березні 2025 року підписав "Контракт 18-24".

"Служив у 92 окремій штурмовій бригаді. Під час вишколу отримав сертифікат марксмена і дуже добре себе проявив. Йому пропонували бути і снайпером та інструктором, але син вважав, що «поки на бойових не побуду, то інструктором не стану, що я буду хлопцям розповідати?» Перший штурм був 29 червня. 2 липня вони відходили, і він собою прикрив хлопців, його підірвали, але хлопці вижили. З того часу вважали зниклим безвісти. 10 листопада я отримала постанову на підтвердження ДНК-експертизи. Хлопці хотіли забрати його тіло одразу, але через обстріли це було неможливо, тому довелось чекати", — згадує мати.

Поховали Станіслава Колесника у Ніжині. У нього, крім батьків, залишилися ще двоє молодших братів — 15 та 8 років.



Олександр Попов

Олександр Попов народився 19 жовтня 1979 селі Лизунівка на Новгород-Сіверщині. Навчався в Лизунівській та Печенюгівській школах. З юності працював, згодом проходив строкову військову службу. Все життя був відповідальним, працьовитим і відданим своїй родині та рідній землі.

З 2014 року неодноразово боронив Україну в зоні АТО, служив у військовому комісаріаті, а з 2021 року — в підрозділах територіальної оборони. З першого дня повномасштабного вторгнення став на оборону Чернігова, а згодом виконував бойові завдання на сході та півночі країни. Під час виконання бойового завдання Олександр отримав поранення, після чого його вважали безвісти зниклим. Пізніше родичі отримали сповіщення: загинув Олександр Попов 25 жовтня 2025 року на сході України. Поховали воїна в селі Печенюги. В нього залишилися дружина та донька.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: