Подружжя Зубашівських з Куликівки вже 15 років вирощують кавуни на продаж

Віталій Зубашівський

Вирощуванням кавунів 67-річні Віталій Миколайович та Ніна Михайлівна Зубашівські займаються років 15. Смугасті ягоди примхливі, але працьовиті смолянці не розчарувалися, а за ці роки площу під кавуни збільшили. І цієї весни під ягоду зайняли 22 сотки.
Кажуть, на пенсії людина має відпочивати. Але чи вміє відпочивати селянин? Його душа прив’язана до землі, а руки шукають роботи. Бо праця – то і життя, і сила, і, зрештою, спосіб виживання. Так сталося і в подружжя Зубашівських.

Коли вийшли на заслужений відпочинок, постало питання: що далі? Сидіти без діла не в характері обох. А ще й життя підштовхувало: пенсії невеликі, ціни ростуть, аптека забирає чимало грошей. І вирішили: давайте кавуни саджати. А то все картопля та картопля… А чом би й ні? Хай буде щось нове, цікаве, і до столу, і на продаж.
Так і з’явився їхній баштан. Спочатку 2 сотки саджали, а згодом розширили площу до 22. Сорти вирощують різні – близько 15 видів.

– Обираю за смаковими якостями, – каже Віталій Миколайович. – Розрізали один, спробували: солодкий, пісчаний. Значить залишаємо насіння для вирощування.
Насіння висівають одразу в ґрунт. Минулого року робили це 10 травня, а нинішнього – 24-го. Адже земля повинна прогрітися до +16 градусів. Переживали, що запізно, але все обійшлося. Відстань між рядами – до 3-х метрів.

Шість разів просапали, адже примхлива ягода бур’яну не любить.
– Часто ходжу на баштан подивитися, як там почуваються мої смугастики, – ділиться Віталій Зубашівський.
А коли вже плоди досягли великих розмірів, допускаємо, щоб бур’яни прикрили кавуни, щоб не було опіків.

– А де продаєте врожай?
– Купують односельці, возимо на базар в Олишівку та Куликівку.
– І як торгівля?
– Раніше купували добре, а сьогодні (розмовляємо 23 вересня – авт.) – слабувато. Адже приїхала машина з Івано-Франківщини. І ціна однакова – 15 гривень за кілограм.

Віталій Миколайович на завершення розмови вручив і мені смугастого.
Кавуни стали для Зубашівських не лише заробітком, а й символом сили й витримки. Вони вирощують їх з любов’ю і надією, що кожен наступний рік буде кращим. Буде здоров’я – і до пів гектара доженемо, – з усмішкою додає пан Віталій.
Їхні довгі, смугасті, білі і жовтенькі – це не просто сорти кавуна. Це символ того, як наші селяни вміють працювати, виживати й знаходять радість у важкій щоденній праці.

Джерело: "Поліська правда", Валентина Селюк

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: