Терор прикордоння Чернігівщини

Добавить новость

Пятница, 13 Сентября 2024 12:08  |  Просмотров: 562 | Обновлено 19 Сентября 2024 18:14

Країна-терорист що­денно і нещадно по­ливає вогнем населе­ні пункти Семенівщини, Новгород-Сіверщини, Корюківщини, Сновщини і Городнянщини. Го­рять села, поля, ліси...

— Лише за цей рік має­мо більш ніж 2 тисячі обстрі­лів і понад 10 600 прильотів, 6 цивільних осіб убиті, ще 25 — поранені, — повідомив на­чальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. — Остан­ня доба (інформацію було оприлюднено 9 вересня. — Авт.) для чернігівського при­кордоння була однією з най­важчих із початку року. Ворог здійснив масований обстріл — це 160 приходів по нашій землі. Протягом тижня ро­сіяни здійснили 105 обстрі­лів 26 населених пунктів. За­фіксовано 307 вибухів. Во­рог завдав 66 авіаційних уда­рів. Страждала цивільна інф­раструктура — горіло житло, були пошкоджені нежитлові і господарські будівлі.

— Обстріли посилилися. Другий тиждень поспіль нас випалюють і винищують, — бідкаються мешканці Семе- нівки. — А протягом останніх днів і взагалі — кожних дві го­дини доводиться тікати в бом­босховище. Неможливо ані працювати, ані просто жити. Важко було й раніше — час­то за день у місті чи поряд з ним лунало по 4-5 вибухів, а 9 вересня ми нарахували не менш ніж 20. Вночі рашисти поливали місто із «Градів», а 10 вересня полетіли вже КА- Би. Не знаємо, чи відповіда­ють на це наші військові, але якщо й відповідають, то точ­но не так жорстко. Росіяни не шкодують мирного населення взагалі. Що буде далі, не відо­мо. Можливість виїхати є не в усіх, у кожного свої обстави­ни. Хто хотів, той уже виїхав у більш безпечне місце, ті ж, хто залишився, мабуть, сиді­тимуть тут до останнього, хоч уже і не мають жодної надії на покращення ситуації.

На жаль, під час обстрі­лів не обходиться без потер­пілих...

5 вересня внаслідок обі­днього прильоту з артилерії в одному із сіл Семенівської громади Новгород-Сівер- ського району (в якому са­ме, з міркувань безпеки не на­зиваємо) згорів житловий бу­динок, 3 господарчі споруди і будівля ферми. Постражда­ли мирні мешканці — 55-річна жінка і 67-річний чоло­вік. Першими на місце при­були поліцейські, потім за їх­нім викликом виїхала брига­да Семенівської підстанції Корюківської станції екс­треної (швидкої) медичної допомоги — старший фель­дшер Олександр Помозок і водій Дмитро Чубикін.



Поліція інформує: якщо ви готові еваку­юватися з прикордон­ня Чернігівщини, може­те звернутися за теле­фоном (099) 200-17-98 або на лінію 102.

— На під’їзді до місця об­стрілу ми зустрілися з авто­мобілем працівників поліції, які везли поранену жінку до лікарні, — розповідає Олек­сандр. — Ми оглянули її в по­ліцейській машині. Упостраж- далої було осколкове пора­нення стегна. Працівники по­ліції надали їй першу доме- дичну допомогу: зупинили кровотечу і наклали турнікет.

Вирішили й далі транспорту­вати жінку в машині працівни­ків поліції, а ми їх супроводжу­вали. В лікарні на нас уже че­кали генеральний директор, хірург та анестезіолог. Ми за­лишилися для подальшої гос­піталізації жінки, а поліція по­їхала назад на місце обстрілу.

І знову на лінію 103 надій­шов виклик — про поранено­го чоловіка. Бригада вдру­ге за день поїхала в атакова­не село. Так само зустрілася з поліцейськими, які везли по- страждалого в лікарню.

— У чоловіка були оскол­кові поранення поперека і зап’ястя.
Ми його оглянули, пере­клали до нашої екстренки і на­дали допомогу вже в машині:
зупинили кровотечу, знебо­лили, зробили тампонаду ра­ни, наклали пов’язку. У лікарні на нас також уже чекали.

Обох постраждалих госпі­талізували до Семенівської міської лікарні.

— Станом на вчора, 9 ве­ресня, постраждала жінка ще перебувала в медзакладі, а чоловік уже повернувся додо­му, — уточнює Олександр. Він — тутешній: родом із Жадо- вого, живе в Семенівці. І ро­зуміє, чому люди не хочуть пе­ребиратися з прикордонних сіл у більш безпечні місця.

— У прикордонні залиши­лися люди за 50, їм важко по­лишити свої домівки, хазяй­ство, все нажите. Навіть по­при постійні обстріли...
Олександрові Помозку 39 років, на «швидкій» працює із 2007-го. Від початку повно- масштабного вторгнення во­ни з водієм Дмитром Чубикі- ним постійно виїжджають на виклики в прикордонні села і по самій Семенівці, у тому числі й на місця обстрілів. Чи не страшно — не питаю... Ли­ше про те, як убезпечуються.

— Носимо засоби індиві­дуального захисту — броне­жилет і каски. Також при ви­їзді на такі виклики завжди ко­ординуємо свої дії з ДСНС і поліцією.

Скільком людям вдалося надати допомогу з початку ве­ликої війни, каже, не рахував.
— Далеко за пів сотні — точно. Виїжджали і на важкі поранення, і госпіталізовува- ли людей, і перевозили з лі­карні до лікарні.
Про те, щоб самому пере­їхати і працювати подалі від цього пекла, Олександр на­віть не думає. Відповідає ка­тегорично:
— Ні! Ми вдома!

P.S. Вночі 11 верес­ня рашисти знову обстріля­ли Семенівщину. В одному із сіл зайнялися житловий бу­динок і господарські споруди. Поранень зазнав 71-річний чоловік. У самій же Семенів­ці ворог поцілив по лікарні. На щастя, її пацієнти та персонал не постраждали, а ось примі­щення доведеться відновлю­вати - через обстріл тут пови­літали вікна, було пошкодже­но систему електропостачан­ня і деяке майно.

Джерело: газета "Гарт", Аліна Ковальова, Катерина Дроздова. Фото Чернігівського ОЦЕМД та МК

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: