Жителі мікрорайону Чернігова розповіли, як вдруге постраждали, через обстріли росіян

Уранці 13 січня всі чернігівці почули гучні вибухи. Працюва­ла ППО, яка збила російські ра­кети. Уламки впали в мікрора­йоні Бобровиця, внаслідок чого було пошкоджено 28 приватних будинків, а також сусідню бага­топоверхівку (де в 20-ти квартирах вилетіли вікна) і 4 магазини. У лютому-березні 2022-го цей мі­крорайон зазнав сильних руйну­вань. А тепер люди знову зіткну­лися з аналогічною бідою...



Фото - ілюстративне

Ракетний удар стався близько 7.20. Спершу гахнуло тричі. Хви­лин за 10 — ще раз. Епіцентр при­льоту — поблизу недобудова­ного супермаркету АТБ (він був зруйнований ще в перші дні росій­ського вторгнення і після тривало­го ремонту готувався до повторного відкриття у лютому 2024-го). Частина уламків влетіла у сам маркет (пробивши стіну і серйозно по­шкодивши будівлю), а решта (ско­ріше за все, це була бойова части­на ракети) — у сусідній двір зруйнованого навесні 2022 року будинку. Господарі нині мешкають в іншому місці, однак частенько навідували­ся «на розвалини», де підгодовува­ли свого собаку, який жив у будці на вулиці. Внаслідок прильоту у дворі утворилася кількаметрова вирва. Пес загинув. Мешканці ж сусідніх будинків дивом вціліли.

Серед приватних помешкань чи не найбільших руйнувань зазнав будинок 66-річної Наталії Со­боль. У неї вибило 9 вікон, пошко­дило дах, по стелі і стінах пішли трі­щини.

— Того ранку вдома були я, мій онук Валентин (йому 16 років) і мій двоюрідний брат Юрій, який приїхав у відрядження й зупинив­ся у мене переночувати, — розка­зує Наталія Валентинівна. — Зран­ку я приготувала братові сніданок, і о 7. 20 він пішов у справах. Віді­йшов від будинку буквально ме­трів 50, коли вперше бахнуло. Я в цей момент була на кухні, а Валик спав у своїй кімнаті. Перший ви­бух мав приглушений звук і був десь далеко. Я виглянула у вікно — ніби нічого підозрілого. І тут се­кунд за 15 ще раз як гахне! Ві­кна повилітали, шифер посипався. Таке враження, що дах будинку аж підстрибнув. Онук з переля­ку прокинувся й закричав: «Бабу­сю, ти де?» Я кинулася до нього. Вікно в його кімнаті якраз вихопить туди, де епіцентр вибуху. Врятува­ло онука те, що він спав на дива­ні в кутку, накритий ковдрою. А ще штори і тюль затримали частину осколків скла (хоча їх зірвало разом із карнизом). Слава Богу, ону­ка не зачепило. Із ним ми кинулися на вулицю, насилу відчинили двері (бо ударною хвилею погнуло зам­ки). Були в такому стані, що вибу­хів більше не чули.

Коли трохи оговталися, почали прибирати в хаті. Вивезли аж 12 тачок побитого скла і штукатурки. Ду­ша болить від того, що по другому колу треба все ре­монтувати. У березні 2022-го росіяни скинули поряд з моїм будинком касетну бомбу. Вибухом тоді зруйну­вало дах, 8 вікон, вирвало двері разом із коробкою, об­сипалася штукатурка. Ми тільки-но відновилися і зно­ву таке...

Невдовзі після обстрілу міська влада розгорнула на Бобровиці штаб з ліквідації наслідків. Мешканцям постраждалих будинків видали клейонки та OSB-плити. щоб закрити вибиті вікна, а також брезент для покрі­вель. У свою чергу аварійні служби перевірили, щоб не було витоків газу й води. Після чого стартував побудинковий обхід членами спецкомісії, які складали акти по­шкоджень — щоб у подальшому люди могли отримати компенсацію за держпрограмою «єВідновлення», а та­кож одноразову допомогу з міського бюджету.

До від­новлення постраждалих будинків доєдналися і міжна­родні організації — Данська рада у справах біжен­ців, чеська «People in Need» та нідерландська ZOA. Упродовж найближчих тижнів вони обіцяють постраждалим грошові компенсації.

— А ось нам, вочевидь, доведеться вже вдруге ре­монтувати все за свій рахунок. Бо в комісії зазначили, що всі програми допомоги розраховані виключно на фізичних осіб, — бідкається Олена Лугіна, власниця постраждалого магазину техніки й інструментів (вирва від вибуху — усього за 20 м від нього). — Навесні 2022-го теж був приліт поряд із нашим магазином. Тоді ви­летіли вікна, двері, ролети. Всередині теж усе посипа­лося — навіть система вентиляції. Ми замінили пошко­джене своїми силами, трохи попрацювали, і знову прийшла біда. Ще більша. Бо тепер тріщини по всій будівлі. Збитків іще не підраховували. Але одні лише вікна, двері та внутрішні роботи потягнуть мінімум на 800 тисяч гривень. І це не рахуючи фасадних робіт. Плюс не до кінця зрозуміло, що з дахом.

— Дякувати Богові, хоча б у магазині нікого не бу­ло (бо відкриваємося ми о 9-й), — додає менедже­ра магазину Катерина Терехова. — У момент вибуху спрацювала сигналізація. Приїхала охорона і теле­фоном повідомила власниці, що вибило вікна, двері. Вони ж контролювали, щоб мародери нічого не вкра­ли (навесні 2022-го, після обстрілу, у нас поцупили половину товару).

Очевидцем одного з вибухів став охоронець АТБ — 56-річний Сергій Шевченко, який чергував на майданчику недобудованого супермаркету. Він роз­повів таке:

— За кілька хвилин до вибуху я вийшов із маркету. Підійшов до свого металевого вагончика (він метрів за 10. — Авт.) Закурив. Перший раз бахнуло десь вдалині. А потім я побачив у небі ракету. За мить як гахнуло! А секунди за дві — приліт. Я зразу ж упав на землю. Потім заповз у вагончик, бо ж не знав, чи летять іще ракети. Десь за хвилину визирнув — маркет був сильно пошкоджений, та, на щастя, не заго­рівся. Вважаю, мені неабияк пощастило. Якби був усередині магазину, мене розірвало б. А так лише оглушило на обидва вуха.

— Керівництво не казало, що тепер буде з маркетом?
— Ще вирішують, відновлювати чи «заморозити».

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: