Головну ялинку Козельця зрубали на кладовищі

Головну ялинку Козельця зрубали на кладовищі

— Мій молодший синочок Сергійко помер ще немовлям. Було це 25 років тому, — розповідає мешканець Козельця Іван Крупка. —Тоді товариш приніс мені саджанець ялинки. Посади, каже, синові на могилку. Так і зробив. — А тут у п'ятницю приходжу увечері з роботи, а жінка каже, що нашу ялинку спиляли і на площі поставили. Защо таке? Біль наче трохи ущух, а вони все розворушили. Хіба можна так?..

Очі Івана Васильовича червоніють, голос тремтить. Вийшов із кімнати.
— Уся Київська Слобідка (назва району у Козельці) про це говорить. Усі возмущаються, — продовжує дружина Надія Іванівна. — Серед білого дня пиляли. А нам ніхто і не сказав. Хоч би хто прийшов, та поговорив. Мо б, ми і погодились її віддати.

— Я ще не одразу повірив, — повернувся Іван Васильович. — До ранку заснути не міг. Приїжджаю наступного дня: так і є — стоїть пень. Ну, думаю, може, п'яниці якісь вивезли чи наркомани. У нас часто таке буває. Так ті ж верхівки рубають. Усього дерева не подужають. Став по людях питати — бачили, як було: дві машини, кран, трактор, робітників повно. У комунхозі перепитували. Те, що це наша ялинка, ніхто не заперечував.

Разом із сім'єю йду на кладовище.
—  Ось, бачите, по всій дорозі шишки з нашої ялинки лежать. Вона така гарна була. Пишна-пишна. Зелена-зелена. І шишок на ній повно, — показує Надія Василівна.

Біля пам'ятника на могилці Сергійка —пеньок.
— І це перед самим Новим роком такий подарунок. Не сплю і думаю про нашу ялинку, — говорить Іван Васильович.

«Дерево було аварійне», — таке пояснення дав начальник виробничого управління житлово-комунального господарства Козелецької селищної ради Іван Медвідь. — Хтось обпиляв ялинку на чотири сантиметри. Вона почала усихати. Це була планова випиловка. Дерево належить Козельцю. Тому на її спилювання треба дозвіл селищної ради та екології. Ці дозволи ми отримали.

—  Понасаджують дерев, а тоді бігають просять, щоб спиляли, бо впадуть і пам'ятники по п'ять тисяч поламають,  —  додає  завкладовища Віктор Скороход.

—  То хтось до вас приходив і просив, щоб спиляли ялинку, хтось скаржився?
—  Ніхто не приходив. Але вона б усохла і впала. А хто тоді відповідав би? До мене б бігли.

— Вирубка дерева коштує близько 1000 гривень. То хай ще дякують, — говорить Іван Васильович, а очі відводить.

— То, може, ви б повідомили людям, їм би не так боляче було...
— Може... — тільки й сказав Іван Васильович.

—  Ялинка моя була ціла-ціла. Ніхто її не підпилював. Та й навіщо? А якби хтось і підпиляв, то вона б усихала. Хто б її взяв? А так зелена, пишна, — каже Надія Іванівна.

Ялинка з кладовища стоїть біля будинку культури. Ще не прикрашали. Справжня красуня. Зелена. А шишок на ній наче хтось навмисне навішав.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №53 (1233)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: