Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » На Чернігівщині попрощалися з шістьма захисниками

На Чернігівщині попрощалися з шістьма захисниками

 

28-29 жовтня на Чернігівщині пройшли церемонії прощання з шістьма військовослужбовцями, які загинули через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.



Солдат Хлус Павло Георгійович народився в місті Новгород-Сіверський 13 вересня 1990 року
. У 2010 році закінчив місцеву школу-інтернат (нині - ліцей) ім. К.Д. Ушинського. Далі навчався в Київському ліцеї на товарознавця. Працював в місті Київ. У березні 2023 року доєднався до лав Збройних Сил України, пройшов навчання за кордоном, після чого захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4030 на посаді розвідника-радіотелефоніста. 16 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав поранення. Був доставлений до Запорізької обласної клінічної лікарні, проте 18 жовтня 2023 року серце Захисника зупинилося. Попрощалися з воїном та поховали його на центральному кладовищі міста Новгород-Сіверський 28 жовтня.



Солдат Царик Юрій Юрійович народився 1 квітня 1984 року в Чернігові. Після завершення школи та училища їздив Україною на заробітки. Останні роки працював майстром універсалом ремонтних робіт. Після початку повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4626 на посаді гранатометника. Загинув 22.10.2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.





Старший сержант Ревков Олег Ігорович народився 04.11.1990 року в селі Таврія на Запоріжжі. Освіту здобував у місцевій середній загальноосвітній школі, після чого вступив до професійно-технічного училища, де у 2008 році опанував спеціальність «збиральник виробів з деревини». Цього ж року переїхав до села Олександрівка Бобровицької громади. Деякий час працював за фахом на різних підприємствах. У 2015 році вперше став на захист Батьківщини. У 2017-му році поновив контракт та продовжив проходження військової служби у лавах НГУ на посаді стрільця та командира відділення. За час проходження служби брав безпосередню участь в АТО на Донеччині. У 2019 році повернувся до цивільного життя, але з початком повномасштабної війни знову став на захист України. Спочатку боронив Чернігівщину на посаді командира взводу роти охорони 1 відділу Ніжинського РТЦК та СП. Через деякий час давав відсіч окупантам у складі одного з підрозділів військової частини А4062 на посаді головного сержанта стрілецької роти.

За час служби був неодноразово відзначений державними нагородами, серед яких:

- відзнака «Золотий хрест»;
- нагрудний знак Командувача об’єднаних сил ЗСУ “За службу та звитягу” ІІІ ступеня;
- відзнака командира 53 Окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономах;

- відзнака — нагрудний знак «За зразкову службу»;
- нагрудний знак «Учасник АТО».

Загинув 21.10.2023 року на Донеччині, закривши власним тілом побратимів та рятуючи їх від ворожого артилерійського обстрілу.

Попрощалися з воїном на центральній площі Бобровиці, поховали на кладовищі «Якушкове» 28 жовтня.



Солдат Галаган Олексій Васильович народився 30 березня 1982 року у селі Хороше Озеро Борзнянської громади. Протягом 1988-1999 років навчався у Ніжинській школі №1. Після її закінчення вступив до місцевого ПТУ №2, де опанував фах електромонтажника. Більшість життя працював на будівництві, останнє місце роботи - Ніжинський академічний український драматичний театр ім. М.Коцюбинського. Після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А4784. Загинув 19 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з воїном та поховали його у Ніжині 28 жовтня.





Солдат Сергій Гаврилко народився 19.06.1997 року і зростав у Носівці. Навчався у міській першій школі. Деякий  час родина проживала в Обухові. Там він і здобув фах автомеханіка. Працював  за спеціальністю. Старший брат Сергія, Євгеній, з перших днів повномасштабного вторгнення боронив рідну землю, звільняв Чернігів, далі його підрозділ  виконував завдання на сході України. За прикладом брата Сергій став до лав ЗСУ. Служив старшим стрільцем – оператором одного з підрозділів військової частини А4784. Загинув 20.10.2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі малої батьківщини 29 жовтня.



Старший солдат Ковбаса Олександр Сергійович народився 13.08.1975 року. Проживав в смт Парафіївка. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Захищав Батьківщину у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув 09.10.2023 р. під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі смт Парафіївка 29 жовтня.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: попрощалися, захисники

Добавить в: