Як проходить служба річкової міліції

Співробітники відділу з вилученим браконьєрським знаряддям

Якби риба вміла говорити, то вона б просто молила нас про допомогу. Саме із цих слів і почалася наша розмова з начальником лінійного відділу міліції в річковому порту Чернігів Андрієм Требухом. Відділ цей воістину унікальний, адже крім функцій, що виконують й інші підрозділи міліції — охорона громадського порядку, боротьба з незаконним обігом наркотиків, розслідування крадіжок, убивств, шахрайства, ДТП, співробітники річкової міліції охороняють рибні ресурси нашого краю, тобто борються із браконьєрством.
 
Служба на воді

У зоні обслуговування відділу 12 кілометрів фарватеру Дніпра, 500 кілометрів Десни, 34 кілометри Сожа і ще маса дрібних річок і річечок, озер і ставків Чернігівщини. Ось ці більш ніж 700 кілометрів водної гладі й повинні контролювати
16 співробітників лінійного відділу міліції — центрального апарату (розташованого в Чернігові) і двох лінійних пунктів міліції в Любечі й Новгороді—Сіверському. Незважаючи на те, що більша частина служби чернігівської річкової міліції проходить на воді, своїх плавзасобів вона не має (в інших областях ця проблема давно вже вирішена), тому ловити браконьєрів міліціонерам доводиться на своїх човнах або ж залучати позаштатників — людей, яким небайдужі проблеми рідної природи. Щільно працює міліція з рибінспекцією і прикордонниками, які мають свої катери й квадроцикли. Але при всьому цьому все—таки ситуація досить парадоксальна: річкова міліція без плавзасобів — це як піша кавалерія.

Про земні проблеми й «водну субкультуру»

Служба в річковій міліції досить специфічна: постійні рейди, буває, що 5—10 днів «на воді», а під час нересту й взагалі за два—три тижні лічені рази вдається заглянути додому. Але при цьому спеціальну амуніцію співробітникам не видають, формений одяг у них, як у звичайної «земної» міліції. Так що доводиться спеціальні водні гумові чоботи, непромокаючі костюми й іншу атрибутику купувати за свою досить скромну зарплату. Без цього просто не вижити на воді, адже активно ловити браконьєрів співробітникам міліції доводиться доти, поки на річці не встановиться лід, із провесни до зимових морозів, тобто виїжджають у рейди і при двох градусах тепла, і при нулі, і в дощ, і в шторм. Тому в цьому підрозділі міліції служать тільки ті, для кого ріка — це більше, ніж вода, для кого вона вже давно стала сенсом життя. Вони і вважають себе спочатку річковиками, а потім уже міліціонерами.
— У нас практично все життя проходить на воді, — розповідає начальник лінійного пункту міліції пристані Любеч майор міліції Сергій Сахно. — Всі друзі і знайомі працюють у рибінспекції, річковиками. Склалося своє коло спілкування, можна навіть сказати, що в нашому середовищі вже є специфічна субкультура, інтереси якої «зав’язані на воді». Це, напевно, і допомагає нам виживати й переживати всі чудності сучасного життя.

Новорічні службові історії, зовсім не казкові

Передноворічна історія від Сергія Сахна.
— Одного разу, саме перед новорічними святами, ми одержали інформацію про те, що на острові, неподалік від Любеча, розташувалися браконьєри. Туди ми плили по «чистій воді», а от поки відпрацьовували операцію, з верхів’я пішов лід, і ми в переддень Нового року застрягли на незаселеному острові. Спали навколо багаття (а температура в цей час була вже мінусова), доїдали свої припаси… Наша змушена робінзонада тривала три дні. Потім почалося потепління, і ми змогли пробитися додому, і навіть зустріти Новий рік зі своїми родинами. Так що наша передноворічна історія — з гарним кінцем.
А начальник лінійного відділу міліції в річпорту Чернігів майор міліції Андрій Требух і начальник ОПМ пристані Новгород—Сіверський старший лейтенант міліції Машковець згадали іншу передноворічну пригоду, що відбулася декілька років назад у Мезенському заповіднику. У той рік на Десні лід установився в
середині грудня. У міліцію подзвонили місцеві жителі і повідомили, що на Десні орудують браконьєри. Коли міліціонери прибули до ріки, то побачили ополонку 100х500 метрів, утворену від вибуху саморобної «бомби», другу, на щастя, зловмисники ще не встигли підірвати. Коли була зроблена експертиза, то виявилося, що по вибуховій силі вона рівнялася 4,9 кілограма тротилу.
— У ту ніч ударив сильний мороз, почалася заметіль, — згадують міліціонери, — підривники приїхали тільки ранком, і ми цілу ніч сиділи на льоду й охороняли бомбу. Сніг іде, темрява, мороз… От така святкова історія.
Нічний спосіб життя — це ще одна специфіка роботи в річковій міліції. Тому крім ревматизму — професійного захворювання всіх річковиків, ще досить сильно «сідає» зір, так що в цьому підрозділі дослужуються до пенсії одиниці особового складу.

Забава для багатіїв

В останні роки працювати стало складніше, вважають працівники міліції. По—перше, люди наші стали зліші, жорстокіші, зараз не те що рибу або птаха не пошкодують, а й людину, та й браконьєрська техніка з кожним роком удосконалюється. Ловлять електровудками, сомоловами, «підривають» рибу саморобними бомбами… Всі ці знаряддя лову варварськи знищують водну фауну. Наприклад, електровудка вбиває не тільки рибу від мала до велика, але й равликів, раків, планктон. А рибка, яка вижила, вже ніколи не буде нереститися — вона стерилізована. Причому найчастіше в такий спосіб промишляють рибу люди далеко не ледащі, серед затриманих нерідко зустрічаються досить відомі київські бізнесмени, а останнім часом стали попадатися й сумські. Купити електровудку зараз не проблема, за 350—400 гривень на ринках вам запропонують на вибір цілий арсенал таких пристосувань, а до неї й акумулятор у районі 300—400 гривень, а також човен, обмундирування й інші приладдя — на будь—який смак і гаманець. Так що створені всі умови для браконьєрства.

Це не «эхо прошедшей войны»

Останнім часом активізувалися «підривники», які глушать рибу саморобними бомбами. Звичайні пластикові пляшки наповнюються аміачною селітрою й деякими іншими хімічними компонентами — так утворюється «пекельна суміш», що своєю руйнівною силою не поступається тротилу. Також умільці використовують вибухові пристрої з боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (мінометні міни, ручні гранати, артилерійські снаряди). Викрутив, наприклад, з міни вибуховий пристрій, прилаштував замість нього електродетонатор, протягнув метрів 10 кабелю — і на дно. Замкнув контакт батарейкою — і вибух на всю ріку. Головне, щоб «іграшка» не спрацювала в руках.

Китайський «телевізор»

Андрій Требух відзначив, що із всіх браконьєрських снастей найменшу шкоду природі наносить сітка. Але час вносить свої корективи і в цей древній вид лову. Зараз найбільший головний біль річкової міліції й рибінспекції — так звані китайські «телевізори», що коштують практично копійки. Піймав одну велику рибину — і «відбив» гроші на покупку сітки. Через дешевизну «виріб», у випадку небезпеки, браконьєрами кидається без коливань, а риба, яка потрапила туди, зрештою гине.

Про зброю і погрози

Так що роботи в річкової міліції вистачає. До перестрілок справа, щоправда, не доходила, адже табельний автомат (без зброї річкова міліція в рейди не виходить) — гарний аргумент навіть для запеклого браконьєра, а от погонь і погроз у житті оперативників цього підрозділу предосить. Також як і дзвінків від досить впливових осіб.
Але треба відзначити, що співробітники підрозділу з честю виходять із подібних ситуацій. І 60 кримінальних справ, доведених до суду, з яких близько 50 — з браконьєрства — яскраве тому підтвердження.

Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №52 (980)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: