Екосадиба на Чернігівщині з усіма вигодами чекає на переселенців

 

Свіже повітря, чисте озеро, густі ліси, соковиті луги, широкі поля, затишок, спокій та умиротворення. І при цьому - комфортні побутові умови, які задовольнять навіть найвибагливіших містян. Усе це - екосадиба "Ворона" на однойменному хуторі на Борзнянщині (Ніжинський район). І саме тут її власник готовий поселити родину або й дві переселенців, які через рашистів втратили свої домівки.

- Взагалі-то я будував цю екосадибу для себе. Хотілося тиші, спокою, гармонії з природою, - говорить власник "Ворони" Ігор. - Хуторів, на яких практично ніхто не живе, у нашій області чимало, але я шукав такий, де б поряд були всі природні ресурси: земля, вода, ліс. І знайшов... Скажу одразу: логістика тут дуже складна. Від озера Ворона, що біля садиби, до краю села - два кілометри. До найближчого магазину - понад шість кілометрів. І при цьому дуже погані дороги. Коли пройде сильний дощ, виїхати чи заїхати у "Ворону" практично неможливо. Складно й узимку, коли починаються снігопади. Але доріг ми не робимо навмисно, бо хочеться зберегти усе в первозданному вигляді. У цьому ж і є принади відпочинку.

"Ворона" має всю необхідну інфраструктуру для середнього фермерського господарства. Тут є близько 20 гектарів землі, 8 гектарів лугу, два вітряки, пилорама, великі сараї для домашніх тварин, стайня для коней.

- Свого часу фермерським господарством займався і я. Ця місцина має величезний потенціал! Однак для того, щоб усе було успішним, потрібна постійна присутність. Сам я живу в іншому місці, у садибу лише навідуюсь час від часу, а тому поступово від думки про велике фермерське господарство довелося практично відмовитись. Садиба ж потихеньку перейшла в розділ туристичної інфраструктури - сюди приїжджають любителі усамітненого відпочинку, затяті рибалки і грибники. Та навіть за таких мінімальних умов експлуатації це господарство потребує догляду. А тому я мрію, що тут оселиться сім'я (або й дві), яка любить таке усамітнене життя, насолоджуватиметься всіма його принадами, а заодно підтримуватиме господарство "Ворони" в належному стані, - каже Ігор.

- Звісно ж не безкоштовно. Тим, хто зацікавиться цією пропозицією, я пропоную 2 варіанти - заробітну плату або участь у бізнесі. Якщо говорити про туризм, то можемо працевлаштувати одну людину (бажано жінку), яка б доглядала за будинком для гостей, за потреби готувала їм їжу. Якщо про сільське господарство - тут непогана земля, люди могли б посіяти й отримати урожай, наприклад, якихось зернових або виростити кілька бичків, бо є луги, на яких їх можна випасати. Житлом і всім необхідним на перший час ми людей забезпечимо. Для них тут є два окремих будинки. Один з усіма вигодами - холодною і гарячою водою, туалетом, із телебаченням та Інтернетом. Єдине... Опалення тут - звичайна грубка. У другому будинку таких вигод немає, одна за потреби можемо все це забезпечити й там. Було б для кого.

Якщо люди через рашистів залишилися взагалі без нічого, ми готові надати їм меблі, посуд, навіть постільну білизну, рушники та одяг, можемо купити худобу (корівку чи свиню), якщо хочуть мати своє господарство. І якщо знайдеться дійсно порядна людина, яка житиме там постійно, років за три я готовий подарувати їм той будинок. Приємно було б трохи оживити садибу. Однак, іще раз наголошу: люди мають розуміти, куди їдуть жити, - це хутір, відокремлений від цивілізації. Таке життя потрібно любити, і я розумію, що родинам з дітьми тут буде не дуже зручно - школи немає навіть у сусідніх селах, та й вибратись кудись за несприятливих погодних умов складно. Але для людей, які люблять усамітнення, це ідеальний варіант, тим більше, що їм не потрібно абсолютно нічого, окрім бажання.

Якщо вас зацікавили пропозиція Ігоря, телефонуйте: 097-173-20-85.







Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.