Жителям декількох сіл шлях до великоустівського мосту відрізала вода

 

Як на острові, крім мешканців Пекарівського, опини­лися й жителі Задесенського старостинського окру­гу, що на Сосниччині (до його складу входять села Вели­ке Устя, Долинське, Бутівка, Бондарівка, Мала Бондарівка, Польове). До ві­йни вони добира­лися до центру гро­мади мостом через Десну. Та він був зруйнований у пер­ший же день повномасштабного втор­гнення росіян.



З кінця минулорічного лютого людей перевозили власним мото­рним човном батько і син — Сер­гій та Ярослав Клюї. Від берега до берега — близько 2 км. Ціну за проїзд не встановлювали. Кожен давав на бензин скільки міг.
- Хліб, продукти, ліки попер­вах доправляли через річку на тро­сах. З часом, коли працівники ко­мунального підприємства «Благо­устрій Сосниця» виготовили і вста­новили металеву драбину з поруч­нями, почали користуватися й мос­том, — розказує староста Задесенського округу Леонід Ляшик.

Драбиною (її висота — понад 20 метрів) люди піднімалися на вцілілу частину моста, здолавши перед цим «стометрівку» по руїнах. Це було під силу не кожному (у дра­бині — 63 сходинки до того ж во­на доволі крута — встановлена під кутом 45 градусів). Тим більше що часто треба було тягти ще й вело­сипед та сумки, бо. перебравшись на протилежний берег, задесенці опинялися в Малому Усті, від якого до Сосниці ще 10 км. Та коли все-таки якось призвичаїлись, прийшло нове випробування — по­вінь серед зими. Такого водопілля, як цього року, не пам’ятають навіть старожили. Шлях до драбини був відрізаний водою.

— Організували переправу чов­ном, - продовжує Леонід Микола­йович. — Тільки в старостаті він не моторний, а на веслах. Та невдовзі й це стало неможливим. Тепер усе залежить від того, як швидко спа­де вода.

Коли це станеться, не відомо, адже ніхто не відміняв ще й вес­няної повені. Гідрологи припуска­ють, що через теплу зиму і невели­кі запаси снігу вона буде не дуже потужною. Однак рівень води за­лежить ще й від того, скільки опа­дів випаде до піка водопілля (його прогнозують у березні-квітні).

— Проблема є — дійсно склад­но добратися до сходинок, які ве­дуть на великоустівський міст. Бо ситуація унікальна — зимовий розлив. Контролювати рівень во­ди, зрозуміло, неможливо. Треба зачекати, коли вона спаде, - го­ворить і голова Сосницької тери­торіальної громади Андрій Портний.

Ті. в кого термінові спра­ви в Сосниці, кому треба негай­но звернутися до лікаря, шукають вихід хто як може. Більшість оби­рає такий варіант: їдуть до Бондарівки (транспорт доводиться винаймати або викликати таксі), де зупиняється приміський потяг Сновськ-Бахмач, доїжджають ним до Мени, а звідти маршругкою чи попут­кою — до Со­сниці. Теоре­тично на до­рогу має піти близько годи­ни, насправ­ді ж не завжди вистачає й половини дня — і то тільки в один бік.

Дехто практикує по­їздки (в осно­вному по по­купки) до Борзни Туди трохи більш ніж 40 км. І добратися можна тіль­ки приватним транспортом, громадський не ходить.

— На жаль, поки що так. Тільки-но дозволять погоди і умо­ви, відновимо сполучення з мос­том усіма доступними способами, — обіцяє голова громади.
Відновлення повноцінного функціонування моста, за його словами, можливе до кінця ниніш­нього року.

Джерело: газета “Гарт” від 23.03.2023, Марія ІСАЧЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.