У Кудрівській школі діти вчаться на дистанційці через відсутність укриття

 

Батьки кудрівської школи (на Сосниччині) хочуть перевести своїх дітей з дистан­ційного навчання на очне. Пояснюють: на дистанційці школярі втрачають інтерес до знань, до того ж дітям потрібне живе спілку­вання. Заклад відвід­ують близько nie сотні учнів: місцеві та із су­сідньої (за 7 км) Киріївки. Школа розміще­на в типовій будівлі, де є спортзала, їдальня, облаштовані внутрішні теплі туалети.

Проте на сьогодні задо­вольнити прохання батьків неможливо: у закладі освіти немає укриття. Не обладна­не навіть найпростіше, з до­триманням елементарних вимог наявність природної чи штучної вентиляції, двох виходів, санвузлів чи біотуалетів, запасів питної води тощо.

Де облаштувати укриття, днями вирішувала комісія, до якої входили голова гро­мади Андрій Портний, ди­ректорка школи Оксана Рудя, працівники ДСНС. Обра­ли підвальне приміщення з гідробетону, що будувалося як пожежний резервуар. Во­но підходить найбільше, але потребує ремонту.



- Треба зробити без­печні для дітей східці, освіт­лення, побілити — на цей час є тільки бетонна коробка. — говорить Оксана Рудя.

Андрій Портний запев­няє: придбання необхідних матеріалів і ремонт будуть коштом місцевого бюджету — батьків просять тільки до­помогти навести лад у при­міщенні. Якщо дружно взя­тися за справу — облашту­вання багато часу не займе. Небагато його залишилося і до кінця навчального року.

— Про шкільні укриття мали подумати раніше, — доводилося чути від жителів громади. У тому числі і в Сосниці — від батьків, чиї діти навчаються в гімназії.

Стверджують: укрит­тя в закладі є, але для екс­плуатації непридатне, бо в підвальному приміщен­ні, де немає вентиляції.

- Після того як я від­відала його, була змуше­на забрати дитину додому, адже здоров'я важливіше, — написала зокрема Тетя­на Шматько у своєму звер­ненні до очільника громади з проханням облаштувати безпечне місце, в якому учні могли б бодай перечекати повітряну тривогу.

Батьки розуміють: про стовідсоткову безпеку ді­тей сьогодні не йдеться, бо повноцінних бомбосховищ у закладах освіти немає (не лише в Сосниці — в усій кра­їні), а найпростіші укрит­тя захищають хіба що від осколків снарядів, уламків зруйнованих будівель, пові­тряної ударної хвилі, пожежі. Тому просять зробити хоча б те, що можливо, для віднос­ної безпеки школярів.

Як приклад наводять до­свід сусідньої Менщини. Там у закладах освіти підго­товлені 34 сховища в яких, із-поміж іншого, є ємнос­ті для води, контейнери для харчових продуктів, біотуалети.

Ремонт у підвальних і цо­кольних приміщеннях роби­ли батьки, вчителі, волон­тери, небайдужі люди, а ко­шти на оснащення укрит­тів (17 527 доларів США) вдалося отримати завдя­ки участі в одному з проєктів UNDP Ukraine (Про­грама розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні). Крім того, від ПРООН надій­шло ще й 15 бензогенераторів для цих укриттів.

- Це стало можливим, бо наша проєктна заявка «Безпечне освітнє серед­овище Менської громади в умовах війни» перемо­гла і виграла грант, — гово­рять у міській раді. — Її підготувала громадська організація «ДІМ» («Добрі ініці­ативи Менщини». — Авт.) спільно з відділом економіч­ного розвитку та інвестицій міськради. Реалізацію про­єкту закінчили 31 січня цьо­го року. За рахунок донор­ських коштів для дітей Мен­щини створили зручні умови в укриттях.­

А в Городнянській шко­лі мистецтв імені Лідії Кондрашевської укрит­тя нагадує кімнату психоло­гічного розвантаження. Тут приступили до його обла­штування одними з перших у місті. Викладачі, працівники відділу культури, сім'ї, молоді та спорту міськради не лише зробили ремонт у підвалі, а й відновили венти­ляцію, облаштували санву­зол. подбали про обігрів Та творчим людям цього зда­лося замало. Тож виклада­чі художнього відділення ра­зом з очільницею закладу Тетяною Агарковою через соцмережі звернулися до своїх вихованців із пропози­цією взяти участь в оформ­ленні укриття. Прийшли два десятки учнів — і нинішніх, і випускників. Вони працюва­ли кілька днів, малюючи на підвальних стінах позитивні картинки.

— Трішки яскравих фарб, відповідний настрій та друж­на команда — і сірі стіни пе­ретворюються на казкові, — каже один із викладачів шко­ли мистецтв Ігор Поляков. Він розписував укриття ра­зом із вихованцями.

Джерело: газета “Гарт” від 09.03.2023, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.