Чернігівка Тетяна Печерна втратила будинок та батьків і потребує допомоги

 

24-го лютого для працівниці Чернігівської обласної лікарні Тетяни Печерної почалось, як звичайний день. Прокинулась, почала збиратися на роботі, тато поїхав працювати ще о 6-й на свій маршрут. Разом з мамою, перебуваючи у будинку чули віддалені вибухи, але не здогадувались, що почалось - найстрашніше.



Коли дівчина поїхала на машині на роботу по об'їзній дорозі, то побачила велику чергу на заправці біля фабрики "Сівертекс", а люди по місту пересувались з речами і тоді вона подумала, що відбувається що дивне. Мама в цей час залишалась вдома. А вже на роботі їй повідомили - що почалась війна.

В мікрорайоні, де проживала родина Тетяни дуже скоро стало неможливо нормально жити через постійні вибухи та обстріли. Зять родини хвилювався за дружину і дітей і наполягав, аби всі виїхали з будинку. Всі члени родини, крім батьків Тетяни так і зробили. Сама Тетяна поїхала до Обласної лікарні, бо через постійні відключення електроенергії не могла віддалено працювати з дому. Дівчина досі жалкує, що не вмовила батьків покинути будинок.

15 березня стало чорним днем у календарі для Тетяни, адже саме в цей день під час обстрілу постраждав будинок, в якому вона провела дитинство. Зранку подзвонив зять, якому його троюрідна сестра - сусідка батьків Тетяни повідомила, що були обстріли і її батьків ніхто дозватися не може і існує ймовірність того, що вони загинули.

Дівчина до останнього не вірила, що її батьків більше нема. Хоч вона й намагалася дістатися до будинку разом з волонтерами, але військові забороняли їхати у цю частину міста.

19 березня їй зателефонував сусід, який знаходився у будинку разом з її батьками під час обстрілу, він і повідомив про загибель подружжя. Сусіда та його дружину врятувало те, що вони були у кімнаті, а батько ж Тетяни якраз вийшов на двір, мати пішла його покликати.

Тата знайшли у дворі на ґанок, а маму під завалами. Поховати батьків вдалося вже по завершенню оточення міста. Переживши втрату обох батьків Тетяна поступово відновлює будинок за участі волонтерів з організацій "Бо можемо", "Іскра добра", кошти від міськради, друзів, родичів та інших небайдужих людей.

Тетяна вирішила попри все відбудувати батьківський будинок. І хоч це дім, де вона виросла - зараз не впевнена, що зможе знову тут жити, адже всі приємні спогади в цих стінах в одну мить перекреслив російський снаряд.



Джерело: телеканал "Дитинець"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.