Рекламодателям

Радио
Радио

Авдіївка – село, що розвивається

 

Одна із особливостей великого Авдіївського старостинського округу, де мешкає понад дві тисячі людей, у тому, що в ньому живе багато фермерів.

На чолі з новим старостою

Наші села багато в чому схожі між собою, і в той же час кожне село по-своєму особливе, зі своєю родзинкою, звичайно ж, зі своєю історією. Практично про всі села Коропщини, їхніх людей районка писала. І не раз.





Та зі створенням Понорницької громади до її складу ввійшли не тільки села короп-ського Задесення, а і два населені пункти вже колишнього Сосницького району: Авдіївка та Шаболтасівка, котрі злилися в один старостинський округ - Авдіївський, у якому проживає понад дві тисячі населення - 2059 людей.

Відверто кажучи, в Авдіївці, яка за шість кілометрів від Понорниці, у редакційних справах побувати довелося вперше. Враження - приємні. Дорога, що веде від центру громади до Авдіївки, - прекрасна: зроблено нове асфальтове покриття. Сам центр села в чомусь нагадує невеличке містечко. По-сучасному. Навіть пішохідний перехід - із світлофором.

Знайомство розпочали зустріччю із старостою Валентиною Іванівною Ментій, яка, до речі, новенька в органах місцевого самоврядування. До цього жінка працювала у дитячому садочку вихователем, а коли ДНЗ у Шаболтасівці закрили, подалася на вільні хліба - останні роки займалася підприємницькою діяльністю. Не приховує Валентина Іванівна, що на початку керівної роботи легко не було, адже знати і вміти треба багато що, але дуже добре, каже, що поруч є досвідчений діловод Ольга Петрівна Корнієнко.

- Дуже важливо, що у селищній раді - потужна команда на чолі із головою громади Віктором Іванович Іващенком, який особисто підбирав кадри, - каже Валентина Іванівна.

- Ми ж прийшли у громаду із великими боргами від попередньої влади: наприклад, була заборгованість із заробітної плати вчителям та працівникам дитсадка, не виплачені за декілька років відпускні. І за досить короткий період ми із боргів вийшли, дякуючи злагодженій роботі всієї команди громади. Хто б що не говорив, але села нашого ста-ростинського округу змінюються на краще. І не варто забувати, що голова у розвиток громади вкладає чимало власних коштів.

- Свого часу, коли створювалися громади, більшість людей Авдіївки та Шаболта-сівки хотіла приєднання до Сосниці. Навіть більше того: Авдіївка мріяла стала центром громади. Але... Нині Авдіївка і Шаболтасівка у Понорницькій громаді. Які настрої у людей після приєднання? Не шкодують, що у складі Понорниці?

- Я часто бачу тих людей, які були категорично проти приєднання до Понорниці, але майже всі вони їздять вирішувати свої справи саме до Понорниці, а не до Сосниці. Бо ж до Понорниці ближче: 10 хвилин новою дорогою - і ти вже у центрі громади. А до Сосниці треба добиратися значно довше. На сьогодні я ні від кого не чула, що було б краще, аби ми були у складі Сосницької громади. Вважаю, що отих здобутків та напрацювань, яких нам вдалося досягти за короткий проміжок часу, навряд чи змогли мати, аби були у Сосниці. Звичайно, проблемних питань вистачає, і працювати є над чим. Але те, що зміни відбуваються на краще, - це факт. Але питання: шкодують наші люди чи ні, що Авдіївка не у складі Сосниці, краще адресувати безпосередньо тим, хто хотів того приєднання.

- А до Понорниці ваш народ чим добирається? Автобусне сполучення є?

- Є. О сьомій тридцять можна виїхати із Авдіївки до Понорниці, Коропа, а о дванадцятій тридцять виїхати із Коропа. Щоправда, у період ремонту дороги від Понорниці до Авдіївки автобус не курсував. А теплої пори люди і велосипедом можуть добратися до Понорниці. Та і машин нині - чи не в кожному дворі. То ж із сполученням проблем у нас немає.

- Вам як жінці, що найважче дається на керівній посаді?

- У цей час із людьми працювати непросто: у кожного свій характер, свої погляди на життя. Та стараємося до кожного знайти підхід, спільну мову. Ви знаєте, нині якось згуртованіше вирішуються деякі питання життєдіяльності округу.

Інфраструктура - потужна

Авдіївка - село велике. У ньому проживає аж 1400 мешканців. Сусідня Шаболтасівка - значно менша: у ній живе 659 людей.

Інфраструктура, як для села, досить потужна. Усі заклади соціальної сфери в Ав-діївці збережені. Працює школа і дитсадок. Є будинок культури, і своєрідною візитівкою культурного життя авдіївців є ансамбль «Гармонія», талановиті і колоритні учасниці якого уміють підкорити сцену будь-якого рівня. Двері до БК відкриті щодня і дорога туди натоптана молоддю та дітьми, бо ж у закладі культури є тенісний стіл, а охочих пограти у теніс багато. Саме теніс манить до Авдіївки люд із сусідніх сіл: Чорнотичів, Орлівки та Рудні.

Відділення поштового зв'язку теж не на замку. Але, як і скрізь, мотається пошта на колесах. Послуги надає і «Нова пошта». Магазинів вистачає. Були б гроші.

За медичною допомогою людям є куди звернутися: у Шаболтасівці працює ФАП, а в самій Авдіївці - лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.



Авдіївська школа-красуня

Із того, що побачили і де побували, вразила Авдіїівська школа, де вчиться 178 учнів (діти із Авдіївки, Шаболтасівки та Покошичів). Заклад, що в центрі села, скоріш, схожий на міську школу, а не на сільську. Обійстя впорядковане по-сучасному, творчо і зі смаком. Самим закладом екскурсію для гостей залюбки провела директор школи Людмила Михайлівна Ірха. То не школа - то справжня казка. Про таку можна тільки мріяти: після ремонту тут затишно, комфортно, красиво.



Смачні обіди авдіївським дітям готують шкільний кухар Любов Лазаренко та кухар дитсадочка Оксана Шкурко

Розповідають, що і благоустрою села приділяють належну увагу. Для прикладу. Позаторік облаштували зону відпочинку: викопали ставок, встановили бесідки та сцену. На цьому місці досить часто влаштовують сільські святкування чи то обрядові дійства (освячення води). Кажуть, цей проект - стовідсоткова ініціатива і фінансування селищного голови. Нині вирішується питання вуличного освітлення Авдіївки.

- З чого виживають ваші люди? - поцікавилися.

- Хто хоче роботу знайти, той знаходить, - каже староста. - Наше село - край картопляний. Багато хто заробляє собі на життя саме на землі. Не треба ж забувати, що у нас чимало фермерів, які і роботу людям дають, і фінансово допомагають старостинському округу у проведенні певних заходів. Хотілося б відзначити Миколу Петровича Скрипку та Федора Федоровича Ковпинця, без яких жодне свято не проходить: і копійкою допоможуть завжди, і робочою силою.

Проїхалися Авдіївкою. Село - чепурне, вочевидь, і не бідне. Добротних будинків із сучасними ремонтами побачили дуже багато. Ще одна цікавинка місцевих будинків: багато з них - на два входи. Один, вочевидь, парадний, виходить на вулицю, а інший - безпосередньо у двір. У тому краї якось здавна така мода на будинки на два ходи, кажуть люди.

Запрошував нас місцевий люд приїхати до них у гості навесні чи влітку, коли все купається у зелені і квітах. Кажуть, у селі облаштували багацько клумб. А їхню красу можна побачити тільки теплої пори.

Звичайно, приїдемо. Знайомство тільки ж розпочалося.

Коропська газета «Нові горизонти» №2 (9324) від 14 січня 2022, Людмила Власко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Авдіївка

Добавить в:
 
 


Центр Комплект