Радио
Радио

Працюють на останньому подиху

 

У зв’язку з подорожчанням газу виник шалений попит на дрова та торфобрикет.

Ці місцеві і найбільш доступні альтернативні джерела енергії нині також у дефіциті. Замовити ліс – нереально, а взяти достатню кількість торфобрикету теж неможливо. Попит на торф – колосальний, однак через зношеність обладнання заводи не встигають виробляти продукцію. Вони працюють на останньому подиху…


Андрій Страхов біля останнього преса заводу

Смолинський торфозавод проектували на два преси. Їхня загальна потужність – понад 30 тисяч тонн брикету на рік. Таких об’ємів вистачило б, щоб забезпечити доступним альтернативним паливом, без перебільшення, всі громади краю. Наразі ж завод працює на одному пресі, оскільки інший вже своє віджив. За словами шахтарів, недалекий той час, коли і останній прес остаточно вийде з ладу.

«Десять днів працюємо, десять – ремонтуємось, – бідкається начальник виробничого цеху Микола Мойсієнко. – Основна проблема – в колінчастому валу, який давно виробив свій ресурс. Проточувати його далі нікуди».

За словами головного інженера Смолинського торфозаводу Андрія Страхова, задля того, щоб завод працював безперебійно, а громади мали достатню кількість доступного палива, треба купувати новий прес.

«Коштує він сім мільйонів гривень, – каже Андрій Львович. – Що таке сім мільйонів для області? Це ніщо для бюджету! А для нас – це великі гроші. Держава в особі Фонду держмайна нам таких грошей не дасть, а в нас їх не буде. Сьогодні у нас заборгованості по зарплаті немає, але є штучні борги попередніх керівників, які не дають нам встати з колін. Цим боргам по 20 років і їх давно мали б списати, натомість хтось зацікавлений у тому, аби цього не відбулося».



Звернення до слуг народу

За словами головного інженера торфозаводу, цьогорічний попит на їхню продукцію – шалений. Є фірми, які готові проплачувати гроші наперед за тисячі тонн, оскільки вся країна сьогодні має потребу в дешевій альтернативі газу.

«Минулого місяця через подорожчання енергоносіїв ми змушені були підняти ціну на брикет з 1500 гривень за одну тонну до 1650. З першого листопада вона становитиме 1970 гривень», – пояснює непрості умови існування Андрій Страхов.

Але навіть подорожчання продукції не відлякує покупців.

«Сьогодні вже ніхто не запитує про ціну – питають, чи є в наявності, – продовжує головний інженер торфозаводу. – Є попит і на «сушонку» (пиловидний торф, – Авт.), але банально не вистачає працівників. Завод працює всього у дві зміни. Ми навіть наймаємо людей з інших куточків області та країни. Так, у нас працюють трактористи з Ніжина та Черкас».

Як бачимо, ринок диктує попит. Судячи з усього, наступні роки популярність продукції з лісу та болота тільки зростатиме. Тому завдання влади – налагодити виробництво доступного палива. Поки що ми чуємо від керманичів у Чернігівській ОДА та обласній раді лише пафосні заяви.

«Чернігівщина» №44 (862) від 4 листопада 2021, Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: торф, Смолинський, торфозавод, Страхов, ціна

Добавить в:
 
 


Центр Комплект