На Чернігівщині до 70% землі мають завищену кислотність (відео)

Тривалість відео – 7 хв. 52 сек., розмір відео – 25,0 Мb.

На Чернігівщині до 70% землі мають завищену кислотність – це означає , що на них ніколи не буде врожайностіяка закладена природою. Для цього агро-господарства мусять вносити добрива і дотримуватись сівозмін, чого, нажаль, не роблять. Якщо така ситуація триватиме і надалічерез зовсім короткий проміжок часу ґрунти стануть взагалі неродючими і на них ніколи не можна буде сіяти.

Господарство ДП «Левона-С» орендує землі з 2005 року. Основні культури розведення: картопля, пшениця. Ґрунтикажуть, бідненькіпівденним чорноземам не рівня. Родючість підтримують посівами сидератів і хоч рік видався засушливимредька не вдалася така, як той рікколи буяла до пояса, але функцію свою виконує справно. Ґрунт поживними речовинами насичує. Редьці передувала пшениця. Солому не збиралищоб земля отримала підкормку, аби збагатити ґрунт кисло родом придбали глибокорозрихлювач.

Ґрунти Чернігівщині природа обділила. Вони кисліпісчані з великим вмістом гумусу. Щоб отримувати врожаї агрогосподарства мусять вносити добрива і обов’язково дотримуватись сівозмінінакше ґрунти остаточно втратять родючість. Ці норми не були викладені у законі при розпаюванні земель, не фіксуються вони й при укладанні договорів з орендарями. Нарешті держава визначила питання дотримання родючості через закон, але юридично це зробити дуже важко.

Слід кожному власнику довести про необхідність відродження родючостів тому числі виведення земель із сівообороту, а значить не отримання прибутків. Працювати з ґрунтом, як з партнером, а не як з експлуатуючим об’єктом. Фахівці радять створити державну службу охорони ґрунтівяка б фахово контролювала ситуацію.

Загально державна програма використання земель розроблена чотири роки тому до цього часу не прийнята Верховною Радою, а від так не фінансується. Заплановані у 2007 році 1млд. 155млн. гривень на ґрунтозахисні заходи на папері на практиці земля покинута на призволяще. Нині за стан ґрунтів не несе відповідальності ні власникні землекористувачні влада.

Рекордсмени по виснаженню ґрунтів: соняшник, ріпак, площі яких в останні роки значно розширюються. Споживацьке ставлення до землі загрожує перетворити родючі ґрунти на пустелі. За однакових умов господарювання ставлення сільгоспвиробників до землі різне. Більшість, нажаль, працюють за принципом «після мене хоч потоп». Проте навіть заможні господарства не в змозі дати землі належного.

Підготував Сергій Корж за матеріалами «Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: