На Куликівщині нас приймали дуже гостинно
В один із вихідних ми, любителі подорожувати із міста Бобровиці, відправилися на Куликівщину. Вона несправедливо якось трохи в тіні від інших популярних туристичних локацій області, інформацію і рекламу про яких можна постійно бачити в інтернеті.
Прокласти одноденний маршрут допомогли нам сторінка у ФБ «Куликівщина туристична», а також заступник начальника Управління – начальник управління освіти, культури, туризму, сім’ї, молоді і спорту Куликівської селищної ради Марина Андрушко та головний спеціаліст (з питань туризму) Інна Овраменко.
У Куликiвському народному краєзнавчому музеї
ашим першим туристичним об’єктом стало с. Ковчин, про яке з гордістю розповідала екскурсовод Ковчинського історико-краєзнавчого зразкового музею Валентина Стеценко. Сама будівля музейного закладу – це вже сторінка історії. Розташований він у приміщенні колишньої земської школи. Особливою гордістю ковчинців є їхня відома землячка педагог і методист початкової освіти Лідія Деполович (1869-1943). З 1901 по 1908 рік працювала у Ковчинській земській школі. Потім були Чернігів, Київ. У середині 1920-х вона уклала свій перший авторський буквар «Нумо читати!», який побачив світ у Державному видавництві України в 1926-му накладом у 50 тис. примірників.
Валентина Стеценко проводить екскурсiю у Ковчинському iсторико-краєзнавчому зразковому музеi
Далі наш шлях проліг на базу зеленого туризму «Зачарована Десна». Її гостинний господар – Микола Туш. До речі, в минулому тренер з боксу, який виховав багато успішних спортсменів, заслужений працівник фізичної культури і спорту, депутат Куликівської селищної ради. Познайомилися ми з умовами проживання на базі, полюбувалися райськими куточками території, сходили до зачарованої Десни, яка протікає зовсім поруч. Ну і, звичайно ж, Микола Семенович повів нас показати свій мінізоопарк. Є тут павичі, фазани, самець косулі, дикі кабани. А зустрічав нас на вигоні гусак Степан разом із двома своїми подругами. Пан Микола розповідав, що вранці Степан приходить до вікна його спальні і кричить на своїй гусячій мові до тих пір, поки господар не пригостить його їжею. Ось такий живий будильник!
Микола Туш i його улюбленець гусак Степан

Любов Безпала знайомить iз експонатами Куликiвського народного краєзнавчого музею
Гордістю куликівців є туристичний клуб «Вогнище», який працює при Куликівському центрі позашкільної освіти. В 2018 році він відсвяткував 50 років. Відомий далеко за межами Куликівщини, один із найкращих в Україні. Його засновником і багаторічним керівником був відомий педагог, бард, громадський діяч Куликівщини Ісаак Клейнер. У клубі працюють секції гірсько-пішохідного, водного, вело- та автомототуризму, організовуються походи вихідного дня, діє кінофотостудія та група «Пошук». Нині керівником клубу є Юрій Федоренко. Пан Юрій провів для нас екскурсію у музеї історії туристичного клубу «Вогнище».

Юрiй Федоренко розповiдає про турклуб «Вогнище»
Побували ми і на базі відпочинку «Убідь», яка розташована у с. Салтикова Дівиця. І тут нас приймали дуже гостинно, відповідали на наші запитання, показували кімнати і будиночки, в яких проживають туристи. На базі є всі умови для гарного відпочинку. І дуже близько красуня Десна. На завершення екскурсії, вже по дорозі додому, ми зупинилися у Свято-Лаврентіївському жіночому монастирі, що в с. Вересоч.


На жаль, день виявився занадто коротким для детального знайомства з Куликівщиною. Але і те, що встигли побачити, залишило яскраві захоплюючі позитивні враження. Переконалися, що Куликівщина має цікаве історичне минуле, дивовижні пейзажі. І живуть тут працьовиті талановиті люди. Саме спілкування з ними зробило нашу екскурсію особливо цікавою. Вдячні всім, хто нас гостинно зустрічав! Дуже раді, що побували ще в одному цікавому куточку Чернігівщини.
Джерело: газета "Десняннка" №40 (879) від 7 жовтня 2021, Людмила Хвоя, м. Бобровиця
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Куликівщина, подорож, Бобровиця