• Брухт ДальнобойСервис


Мораторій на дерибан

У Новгород-Сіверській громаді «Наш край», «Батьківщина» і «За майбутнє» вдруге зривають сесію міської ради.



Відтак низка важливих соціальних та інфраструктурних питань залишаються невирішеними. Через саботаж частини депутатського корпусу, серед якої і чинний голова Новгород-Сіверської райдержадміністрації Тарас Молочко, підрядник не може розпочати роботи з реконструкції центральної площі, а в місцевій лікарні не ремонтують аварійний дах. Публічний демарш старих еліт, які до утворення об’єднаної громади десятки років «рулили» північним районом Чернігівщини, пов’язують із земельними питаннями. На кону – понад 4 тисячі гектарів, які опозиція вимагає просто роздати. Натомість більш свідома частина депутатів та керівництво громади переконують, що землю роздавати не можна, адже за так званим розпаюванням криється справжній дерибан та економічний колапс.

Площа і лікарня залишаються без ремонту

Це вже вдруге сесію Новгород-Сіверської міської ради зривають без будь-яких пояснень. Цього разу в сесійній залі присутні 13 із 26 депутатів. Цікаво, що напередодні відбувались робочі наради та зустрічі в комісіях, на яких жодних причин і заяв про зрив сесії трьома політичними фракціями не було.


У залі відсутня половина депутатів

Відтак через елементарну неможливість провести сесію відкладається низка важливих соціальних та інфраструктурних питань.

«Не прийняте співфінансування на капітальний ремонт центральної частини міста. Не буде ремонту даху в міській лікарні, – скаржиться міський голова. – Потім ці люди будуть знову звинувачувати керівництво громади у бездіяльності. У нас не залишається виходу, окрім як звернутись до громади з тим, щоб вони відкликали цих депутатів. Тому я попрошу всіх старост донести в своїх селах реальну ситуацію і озвучити прізвище кожного депутата, який блокує роботу громади».



Причину публічного демаршу політичних опонентів керівниця громади Людмила Ткаченко пов’язує з питанням погодження проектів землеустрою заявникам.

«За всіма цими зверненнями стоять конкретні політичні сили і конкретні особи. На моє глибоке переконання, відбувається лобіювання особистих інтересів цих осіб, – переконує міський голова. – У громаду передали близько 4 тисяч гектарів земель, придатних для обробітку, а у громаді 26 тисяч мешканців. Виникає питання: чи вистачить її всім?»

За словами Людмили Ткаченко, на сьогоднішній день Держгеокадастр вже роздав близько двох тисяч гектарів земель. Все це відбулося до утворення громади і без її участі.

«Виходить так, що дві тисячі мешканців громади отримали землю безкоштовно, а решта залишаться ні з чим. А для того, щоб було справедливо, треба цю землю поділити на всіх, вийде по 16 соток кожному, – говорить очільниця північної громади Чернігівщини. – Серед тих, кому Держгеокадастр надавав дозволи, більше половини – навіть не мешканці громади. Фактично ця земля в оренді або вже у власності агрохолдингів».
Керівниця громади озвучила складові розвитку громади та запропонувала розпорядитись землями економічно ефективно.

«Перший варіант: ми повинні вирішити, скільки землі ми готові віддати під розвиток фермерства. У громаді наразі немає розвитку. Я за те, щоб землю отримували мешканці громади, які працюватимуть на ній, створюватимуть робочі місця, платитимуть податки, – говорить Людмила Ткаченко. – Другий: передача права оренди на частину земель. Не продаж землі, а продаж права оренди через аукціони. Якщо взяти досвід успішних громад Чернігівщини, то ставка орендної плати на аукціоні підіймалась до 60 відсотків, а це мільйонні доходи, а отже – благоустрій, утримання освіти, культури тощо».

Спочатку – інвентаризація



Голова земельної комісії Василь Лакоза запропонував накласти мораторій на земельні рішення до проведення повної інвентаризації всіх земель, які є в громаді.

«Я підтримую ідею мораторію, – зауважує депутат. – Його треба ввести хоча б до кінця року, адже зараз ми говоримо про землю, якої не бачимо. Громада велика, треба об’їздити кожну ділянку і конкретно подивитись, що на ній. Нам передали 13 тисяч гектарів, з яких 70% не придатні для сільського господарства».

«Якщо ми зараз запустимо процес і роздамо землю тим, хто напише заяви, то ні про який розвиток громади не може йти мови, – говорить депутат міськради і член земельної комісії Тетяна Ковальчук. – Заяви знову напише увесь сільський актив, решта не встигнуть отримати землю. Відтак свої інтереси реалізує частина людей, а більше 20 тисяч мешканців не матимуть нічого. Але тим не менше, отим 20 тисячам людей громада повинна забезпечити благоустрій, подбати про воду, освіту, соціальну інфраструктуру, освітлення тощо. На все це потрібні гроші, і не малі. Як член земельної комісії я цікавлюсь, як все влаштовано в інших громадах, – усі намагаються зберегти землю в громадах, а не роздати її».

Шахер-махер від Держгеокадастру

Присутніх у залі депутатів обурює позиція Держгеокадастру. За їх словами, ця структура не надала громаді повної інформації про землю, а видає її порціями.



«Те, що я бачу, – інформація затримається свідомо, тобто десь на вищих шаблонах влади триває земельний дерибан, який благословляється невідомістю, – зауважує Тетяна Ковальчук. – Чому ДГК, передаючи нам 4 тисячі гектарів, не передав інформацію про те, що роздали певний відсоток земель і вони потребують затвердження технічної документації? Як керівник освітнього напрямку я можу сказати, що мені вже не вистачає понад 3 мільйонів, тобто галузь розбалансована. І якщо ми матимемо хоча б якусь надію, що отримаємо з тієї землі надходження від її оренди, то треба так і робити. Інакше ми програємо. Цей некерований процес треба зупинити, розібратись, визначитись із планом сталого розвитку і тільки потім приймати рішення. Ми – «законодавчий орган» на цій території. Ми маємо довести до відома людей, що шукаємо найприйнятніший варіант і наводимо лад у земельних питаннях. Земельний ресурс має працювати на всю громаду, а не на оту тисячу, які вже взяли землю і зараз повторно заводять туди своїх родичів».

Інформацію, озвучену депутатом, підтвердила і голова громади.

З її слів, Держгеокадастр, передавши у громаду 4 тисячі гектарів сільськогосподарських земель, тільки зараз повідомив керівництву міськради про те, що чверть цих земель є законсервованою, а від міської ради вимагають затвердження проектів землеустрою, іншими словами – узаконення дерибану.



І тут, як не дивно, є правильною і справді державницькою позиція заступника голови РДА Володимира Шкарпітка, який закликав депутатів розпорядитись землями так, щоб наступні роки не виникало проблем із бюджетним фінансуванням.

«У мене є інформація, що заяви понаписували цілими родинами: куми, брати, свати і так далі. І всі хочуть 2 гектари. Мушу зауважити, що депутати передаватимуть не землю, а гроші, бо земля нині коштує грошей, – сказав держслужбовець. – Коли ви цю землю надасте в право власності, ніхто не заборонить людині розпорядитись нею на власний розсуд. Це вже не буде земля громади, і управлятиме нею не громада. Якщо ви хочете соціальної справедливості, то землю треба дати всім. Якщо хочете економічного розвитку, тоді є інший шлях – оренда і підтримка фермерства. Або ви дотримуєтесь соціальної справедливості, або економічної ефективності. Іншого не дано!».

Всі погодились на тому, що на наступну сесію Новгород-Сіверської міської ради винесуть проект рішення про накладення мораторію на роздачу землі до вирішення питання інвентаризації та наведення ладу в земельних питаннях. Разом із тим всі погодились, що захисникам держави землю даватимуть першочергово, адже вони захищали її зі зброєю в руках і заслужили бути її власниками.

Цинізм саботажників

У цій історії цікавий ще один момент: на цю ж таки сесію міська рада підготувала проект рішення, яким хотіли підвести орендну плату за землю під 12 відсотків. Це дало б можливість суттєво поповнити бюджет, адже до сьогодні в громаді є підприємства, які платять за оренду 3-5 відсотків від нормативно-грошової оцінки.

Цікаво, що серед таких підприємств є і підприємства депутатів, котрі саботують сесії.

Так, депутат від «Нашого краю» Роман Васильович Гринько, який є власником агропідприємства ТОВ «Мамекіно Агро», орендує землю у Смячі та Блистові по 57 і 129 гектарів площі відповідно під 5 відсотків річних.

Ще один колега Олександр Колешня, який також є депутатом від «Нашого краю» та співвласником підприємства ТОВ «Мрія», орендує землю, яка належить громаді, в селі Печенюги. Нинішній голова фракції «Наш край» у Новгород-Сіверській міській раді В’ячеслав Кауфман, будучи головою Новгород-Сіверської РДА, віддав пану Колешні 160 гектарів землі під 3-4 відсотки орендної плати. Договори закінчувались 2020 роком і були продовжені ще на 10 років – до 2030 року. Інша частина договорів під 4 відсотки орендної плати, укладена Держгеокадастром. Вдуматись тільки – до 2028 року!

До речі, про ще одного борця за справедливість В’ячеслава Кауфмана: підприємство, яке раніше належало керівнику фракції «Наш край», а нині належить його сину Марку, має заборгованість перед бюджетом по виплаті орендної плати за землю в 410 тисяч гривень. Так, упродовж п’яти років ПМК-86 не сплачує податок за землю, а це не багато-не мало, а 80 тисяч гривень на рік. Якщо В’ячеслав Маркович дійсно турбується про мешканців громади, то мав би сплатити цю заборгованість. Тоді б громада могла використати ці кошти на благоустрій територій, школи, садочки тощо, а він як депутат міг би проконтролювати правильність цих витрат.


Справжня робота кадастровиків

Відтак на цьому фону заяви «Нашого краю» та його союзників з «Батьківщини» та «За Майбутнє» про справедливий розподіл землі виглядають щонайменше цинічно. Адже саме при старих елітах більше, ніж одна тисяча гектарів відійшла в довгострокову оренду під смішні відсотки. Нагадаю, найнижчий відсоток орендної плати, укладений при них, склав 3, а найвищий – 5! Якщо виходити з пропозицій підтягнути орендну плату по всіх землекористувачах до 12 відсотків, які виносила на голосування голова громади Людмила Ткаченко, то можна порахувати і річні втрати від недоотриманої орендної плати – вони складають майже півтора мільйона землі. Можливо, це, а не голослівні заяви про турботу за людей, і є справжньою причиною зриву сесій. Не менш цинічною виглядає і відсутність в сесійній залі депутата міської ради і за сумісництвом голови великого об’єднаного району Тараса Молочка, адже хто-хто, а представник центральної влади на місцях насамперед має опікуватись стабільністю та наповненням бюджету, а хіба можна під 3-5 відсотків орендної плати говорити про розвиток територій?

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №36 (854) від 9 вересня 2021 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: НовгородСіверський, сесія, земеля, дерибан депутати, Ткаченко

Добавить в:
 
 


Центр Комплект