• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Водій Анатолій Федай після аварії лікує в борзнянській лікарні перелом грудини


Талион

Водій Анатолій Федай після аварії лікує в борзнянській лікарні перелом грудини

 

Водій та пасажири маршрутки «Борзна - Київ», у яку 28 червня врізався автомобіль «Опель Вектра», потроху одужують. Аварія сталася поблизу села Лемеші на Козелеччині. У маршрутці було 19 пасажирів. «Вісник» писав про це ДТП. Зазначалося, зокрема, що у стаціонарі борзнянської лікарні ніхто не доліковувався.



— Із стаціонару борзнянської лікарні виписався 13 липня, — уточнює Анатолій Федай, водій. — Лежав у неврології зі струсом головного мозку. Поки не прокапали, голова боліла. Сильний удар був. Консультувався в завідувача хірургічним відділенням Володимира Стовби. Зараз ходжу до хірурга Миколи Золотаренчука, лікую перелом грудини. Де сонячне сплетіння, посередині. Гіпс не накладається в такому випадку. Головне — не навантажувати. МРТ робив у Чернігові, сказали, місяців два-три важче ложки в руки не брати. З торакальним хірургом у Чернігівській обласній лікарні радився.

— Ліки треба приймати?

— Голова дає про себе знати. Таблетки призначили. А по грудині — просто-напросто треба чекати, щоб зрослося. Грудину не можна ні ув’язувати, ні корсет, ні бандаж одягати. Якщо кістка піде всередину, проблема буде.

У Борзні в неврології лежала також Світлана Лук’ященко. Доліковується вдома.

Також у Борзні на амбулаторному лікуванні —  Олександра Тараканчикова.


— Живу в Києві, — розповідає Олександра Василівна. — 38 років їжджу до рідні в Кинашівку. Три вихідні було, приїхала на гостину. Після ДТП лежала в козелецькій лікарні. Вдячна хірургам, які оперували. Вдячна лікарю Володимиру Пинявському. З козелець-, ко'і лікарні повернулася в село. У Києві живу сама. Я б фізично не змогла одна бути. Адже не ходжу навіть на милицях. Перелом ноги і чотирьох ребер. Третього, четвертого, п’ятого і шостого. Рідня, до якої я приїздила, мене виходжує. Лікар каже, що для зрощення переломів потрібен час. А ще й рану _треба гоїти. На ногу був накладений тимчасовий гіпс. Його розрізали і побачили рану. Як накладали постійний гіпс, зробили в ньому вікно, і тепер я їжджу на перев’язки. Змазують бетадином. Йод, але не на спирту. Тричі возив Валерій Павлович (Костирко, перевізник). Було, що і своїм ходом добиралася. Заживає потроху.

— Ви найбільше з пасажирок постраждали?

— Я сиділа на передньому сидінні справа, біля мене і врізався автомобіль. Ще дівчина молоденька травмувалася. У мене права нога зламана, у неї — права рука, її батьки приїхали забрали. Ще одна дівчина спину пошкодила, чоловік забрав з Козельця на третій день. Я у «швидкій» сиділа, а вона-лежала, не могла сидіти. У решти, наскільки знаю, — забої, подряпини, струс мозку. Водій .наш молодець.

— Душа болить, — згадує аварію, яка і досі перед очима, Анатолій Федай. — Я взяв на себе все. У мене всі люди вижили. Хай там переломи, але вижили. Я з 1997 року за кермом. Людей вожу 16 років. Працював у одного господаря, а потім перевівся до Костирка, бо той закрився.

— Дай Бог, щоб усі люди одужали, — говорить Валерій Костирко, перевізник.

— Техніку не вернеш. Що ж. Будемо зароблять.

Тамара Кравченко, «ВісникЧ» №30 (1837) від 29 липня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: ДТП, Лемеші, Козелеччина, Кравченко, ВісникЧ

Добавить в:
 
 


Центр Комплект