• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Бюджетно і з користю для здоров’я можна відпочити на «Мертвому морі» Закарпаття. Подробиці


Бюджетно і з користю для здоров’я можна відпочити на «Мертвому морі» Закарпаття. Подробиці

 

Літо – довгоочікуваний для багатьох із нас період відпусток і відпочинку. Кожен намагається спланувати цей час якнайкраще, поєднавши приємне з корисним. Вдалим прикладом такого поєднання можна назвати відпочинок та оздоровлення в селищі Солотвино на Закарпатті, що розташоване на кордоні з Румунією (бо село з такою назвою ще є поблизу міста Ужгорода). Солоні озера і мікроклімат Солотвино приваблюють відпочивальників із усіх регіонів України. Відпочиває там зараз і наша журналістка Марина Воронець. Вона зібрала для вас корисну інформацію про це місце та зібрала враження відпочивальників.

Сіль як цінний товар і порятунок для легень

Селище Солотвино розкинулося у Мармороській котловині Закарпаття між гірськими хребтами на правому березі річки Тиса, акваторією якої проходить у цій місцевості кордон між Україною та Румунією. Власне у селищі розташований прикордонний пункт пропуску, що сполучає із румунським містом Мармарош-Сигіт.



У Солотвино з давніх-давен добували сіль. Перші згадки про це датуються 4 ст. до нашої ери – неподалік населеного пункту виявлено солекопальні й римські монети. Власне писемні згадки про видобуток солі в Солотвино належать до часів середньовіччя – 14 ст. Зокрема, йдеться про «чортові ями» – конусоподібні заглиблення – до яких по мотузяних драбинах спускалися солекопи, а сіль, що в той час була надзвичайно цінним товаром, піднімали в великих сітках, сплетених з мотузків, воду – в мішках, виготовлених зі шкіри буйволів. У 18 ст. в часи Австрійської імперії на території Солотвино з’явилися перші підземні шахти.

У другій половині ХХ ст. саме тут почала функціонувати Всеукраїнська алергологічна лікарня, де хвороби органів дихання й алергії різного походження лікували у підземному відділенні (частині діючої соляної шахти). Адже давно було помічено, що солекопи або взагалі не хворіли, або хворіли значно рідше на захворювання органів дихання. Наразі шахта зупинила свою роботу, але лікарня приймає пацієнтів, пропонуючи фізіотерапевтичні процедури та соляну кімнату, де проходить спелеотерапія – вдихання солі у вигляді аерозолю (її подрібнюють і розпилюють).

Нині Солотвино – центр однойменної громади, на території якої проживають понад 8 тис. мешканців – угорців, румунів, українців.

Солоні озера як місцева «родзинка»

Свій цілющий ефект мають і солоні озера (місцеві жителів називають їх «солені»).

За переказами місцевих жителів, солоні озера утворилися на місці непрацюючої шахти, що припинила свою роботу ще минулого століття. З часом площа водойм на місці просідання ґрунтів збільшувалась і нині сягає майже 10 га. Це кілька озер різної величини. Найбільше з них відпочивальники називають Центральне озеро, а місцеві жителі – Кунікунда ( власне таку назву й мала шахта). Вода в озері настільки солона (200 гр. на 1 літр води), що дозволяє лежати на її поверхні ніби в Мертвому морі. Існує думка, що лікувальні властивості солоних озер та грязі в них не поступаються Мертвому морю. Температура води перевищує 25 градусів. На солоні озера приїздять оздоровлюватися і відпочивати з різних регіонів України.





В останні роки тут виникла значна кількість приватних баз відпочинку, власники яких відгородили зі своїх сторін спуски до озера, додатково побудували басейни з солоною і прісною водою, пропонують додаткові послуги – соляні кімнати, масажі, консультації медиків. Звісно, це все за додаткову плату. Вхід на базу коштує в середньому 80-100 грн в день. Найдешевша вартість за відпочинок на озері Кунікунда – 50 грн/день. До ціни включено користування лежаком (щоправда, не всі розташовані в затінку), туалетом і холодним душем. Територія пляжу плюс-мінус прибирається.



Катерина і Володимир із 6-річним сином Олександром приїхали до Солотвино вперше. Вони – з Києва. Говорять, що відпочити тут порадили знайомі. «Син часто хворіє бронхітами, тому щодня ходимо до «соляної кімнати», - розповідає Володимир. Він зауважує, що родині в Солотвино подобається, хоча трохи задорого.



Пані Галина теж приїхала з Києва, хоча вважає себе вінничанкою (народилася в цьому регіоні). Вона про Солотвино дізналася від знайомої, з якою разом відпочивали в Східниці. Вона запрошувала жінку поїхати на море в Одесу, а та відповіла, що краще поїхати в Солотвино. «Вода в озері – цілюща. Дуже тепла, тому підходить і для дітей», - говорить відпочивальниця.

Пані Галина задоволена відпочинком, тим паче, що в Солотвино у неї нарешті вийшло зустрітися із подругою юності Валентиною, з якою колись навчалися разом і не бачилися вже понад 40 років. Валентина приїхала із Чернівецької області разом із чоловіком. «Перед пандемією планували зустрітися, організовували захід для однокурсників, але коронавірус став на заваді. Тут побачилися – враження неймовірні, ніби і не було тих років – подруга в мене дуже хороша жінка, небайдужа, готова допомогти, більше б таких добрих людей», - поділилася жінка.



Марія Півторак, Галина Гвоздянчук разом із онукою Соломією, Ганна Сліпець і Ганна Яковішак – із Івано-Франківщини. Жінки щороку приїздять на солоні озера в Солотвино, хтось 7 років, а хтось уже 14. Вони розповідають, що між собою родички, відпочивати подобається разом. Зупиняються у приватному секторі – в однієї і тієї господині, яка вже чекає на них щоліта. Солоні озера, за їхніми особистими спостереженнями, допомагають при болях у суглобах, варикозному розширенні вен, корисні для органів дихання. А ще ці жінки є активними мешканками своєї громади, співають у церковному хорі, виступають у місцевому ансамблі «Берегиня» (керівник – Ярослав Кузів). Тож і на відпочинку радували інших відпочивальників своїм співом, виконуючи народні пісні.

Доїхати до Солотвино можна від Мукачево або Рахова (з потягами до цих станцій із Києва особливих проблем ніби не виникає). Зупинитися там можна, як у приватному секторі (чимало місцевих жителів здають кімнати – ціни стартують від 100 грн за добу, залежно від зручностей та кількості людей), так і міні-готелях чи базах відпочинку – там житло можна винайняти і за 1000 грн за добу. Також у Солотвино є готельно-оздоровчий комплекс «Solotvino Resort», однак на кінець червня вільні місця там були лише на другу декаду серпня. Щодо харчування, то готувати можна самостійно – більшість господарів створюють для цього умови, або – у місцевих закладах. Кафе і ресторанчики пропонують традиційні страви, на які, окрім української, суттєво впливають угорська та румунська кухні. Можна, приміром, скуштувати бограч (схожий на борщ, страва поєднує овочі й різні види м’яса), банош (традиційна гуцульська страва із кукурудзяного борошна, що заварюється на молоці і сметані, подається з бринзою), токан (теж готується із кукурудзяного борошна, але вариться на воді, подається зі шкварками, бринзою, грибами тощо).















Цікаві враження можна й отримати від прогулянки Солотвино, адже помешкання місцевих мешканців схожі на палаци. Будинки – на кілька сотень метрів квадратних, які господарі будують роками, працюючи за кордоном. Одна із жительок Солотвино на питання про такі заможні оселі відповіла, що «просто люди працюють, як мурахи». Достатньо мало будівель схожі між собою – кожна неповторна, повторюються хіба окремі елементи – колони, арки. А ще територія традиційно ошатно озеленена, прикрашена декоративними фігурами.

Тож, відпочинок у Солотвино на Закарпатті може бути альтернативою морському, якщо вас більше цікавить оздоровлюючий ефект. А гастрономічні відкриття і мальовничі місцеві краєвиди можуть зробити ваш відпочинок цікавим та приємним.

Марина Воронець

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Закарпаття, Солотвино, відпочинок, озера

Добавить в:
 
 


Центр Комплект