• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Пенсія: сьогодні – мало, а завтра – взагалі туманно


Пенсія: сьогодні – мало, а завтра – взагалі туманно

 

Початок цього року приніс у наше життя цілу низку «цінових» змін: трохи зросла вартість оформлення біометричних та закордонних паспортів, неприємно вразили нові тарифи. Разом із тим підвищилися прожитковий мінімум та мінімальна зарплата, від яких залежить величина податків і зборів, соціальних стандартів і гарантій, розміри деяких штрафів. Частково зросли і пенсії. Ми поговоримо про те, кому саме підняли виплати, про підвищення страхового стажу і пенсію майбутнього.



Про підвищення

Почнемо з приємного. Після підвищення мінімальної зарплати перерахували пенсію тим, хто досяг 65-річного віку, не працює і має 30/35 (жінки/чоловіки) років страхового стажу. Від 1 січня мінімальна пенсія для таких пенсіонерів зросла до 2400 гривень. У грудні через зміну мінімальної зарплати вона знову трохи зросте – до 2600 гривень.
Взагалі-то, Міністерство соціальної політики на цей рік розробило цілий календар підвищення пенсій, яке відбуватиметься у п’ять етапів для різних категорій. Окрім згаданої вже «мінімалки», із січня продовжиться виплата щомісячної доплати до 500 гривень для тих, кому за 80 років, та мінімальної пенсійної виплати 2600 гривень (за наявності страхового стажу 20/25 років).
Вже у березні має відбутися індексація пенсій (орієнтовно – на 11%), у квітні – перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів. А в липні підвищать пенсію тим, кому 75-80 років зі стажем 20/25 років. Їхні виплати збільшаться на 400 гривень і становитиме щонайменше 2500 гривень.

Усі ці підвищення справді були б приємною новиною, якби не той факт, що наших пенсійних виплат усе одно ніяк не вистачає навіть на нормальне, не те що повноцінне старече життя.

Про страховий стаж

Приємні новини закінчуються, якщо заводити мову про страховий стаж. Нагадаємо, для нарахування пенсій має значення не те, скільки років людина фактично працювала, а скільки часу вона платила страхові внески. Відтепер вийти у 60 років на пенсію можна лише маючи не менше 28 років страхового стажу.

Якщо ж його від 18 до 28 років, то піти на відпочинок можна лише у 63; якщо 15-18 років – до 65 років про пенсію нічого й думати. А взагалі, до 2028 року страховий стаж зросте вже до 35 років.
Тим же, хто до 60-річчя й 15 років цього стажу не назбирав, пенсій відтепер не буде. Все, на що можна буде розраховувати – це соціальна допомога, яку призначатимуть лише з 65 років. Цю виплату нараховуватиме не Пенсійний фонд, а органи соціального захисту населення, а сама сума визначатиметься у розмірі не менше прожиткового мінімуму. Виходить, тим, хто частину трудового життя або й увесь свій вік пропрацював «у тіні» з тих чи інших причин, діждати швидкої пенсії не вийде.

Та й якщо врахувати, що середня тривалість життя українського чоловіка ледь сягає 67 років, то й до соціальної допомоги доживуть не всі.

Звісно, тим, хто вже оформив таку виплату від держави раніше, її й надалі платитимуть. А в кінці року вона має навіть зрости аж… на 165 гривень – із 1769 до 1934.

Після всього сказаного можна нагадати про те, що держава дозволяє докупити страховий стаж. Щоправда, з січня вартість одного року складає вже 31 680 гривень. І якщо тим, кому бракує року-двох, ще можна про щось думати (або й далі продовжувати працювати, щоб нарешті набрати необхідний стаж), то вічним нелегалам сподіватися «заробити» чи «докупити» не доводиться. Адже з робочими місцями зараз нелегко. Якщо хтось, приміром, потрапив під скорочення років у 40, влаштуватися і доробити до пенсії офіційно навіть при великому бажанні – завдання ще те.

Про дефіцитний фонд

Замислитися над майбутнім і його забезпеченням слід навіть тим, хто сьогодні працює офіційно, сплачуючи всі страхові внески. Адже скоро Пенсійний фонд навряд зможе забезпечувати всіх пенсіонерів навіть такими скромними пенсіями, які маємо сьогодні.
Розрахунки провести неважко. За словами міністра соцполітики Марини Лазебної, на сьогодні в Україні є 13 мільйонів людей, які працюють, та 11,3 мільйона пенсіонерів. І надалі динаміка збільшення людей похилого віку збережеться.

Наша пенсійна система тримається на внесках тих, хто працює зараз. Вони становлять 18,5% від зарплати. У середньому кожен працівник сплачує на утримання пенсіонера 1800 гривень. А фактичні пенсії, як ми бачимо вище, більші. Таким чином, Пенсійний фонд вимагає додаткового бюджетного фінансування. За прогнозами, цьогоріч за рахунок соціальних внесків фонд отримає менше, ніж 60% від потрібних йому коштів (324 мільярди гривень), із держбюджету – понад 195 мільярдів, і при цьому все одно матиме ще 26 мільярдів дефіциту, які зазвичай компенсують додатковими бюджетними виплатами.

А тепер порахуйте інше: українці своїми внесками наповнюють не лише пенсійний фонд, а й, як свідчить державна статистика, забезпечують три чверті надходжень усього бюджету. Аналітичний центр «CASE-Україна» у рамках проекту «Ціна держави» визначив, що кожен офіційно працюючий українець разом зі зборами, внесками і різними податками (не лише ПДФО, а й закладені у ціни ПДВ, акцизні збори на алкоголь, тютюнові вироби, пальне) віддає державі ледь не половину заробленого! І левова доля з цих грошей піде зрештою не на армію чи освіту, а саме на пенсії.
І навіть при таких великих внесках у бюджет країни працюючий українець навряд чи отримає захмарну пенсію. І ось чому…

Про пенсію у «складчину»

Як ми писали, пенсійна система тримається на внесках працюючих громадян. Така система називається солідарною. Але з урахуванням демографічних показників, коли пенсіонерів стає все більше, а заробіток працюючих українців набагато менший, ніж того хотілося б, підтримувати баланс цієї солідарної системи стає все важче. Експерти і навіть деякі посадовці визнають: якщо нічого не змінювати, то в якийсь момент або пенсії зменшуватимуться, або на них збиратимуть все більше податків. Обидва ці варіанти можуть спричинити масові протести та фінансову кризу.

Зменшити дисбаланс повинна пенсійна реформа, хоча деякі її кроки – непопулярні. Як, наприклад, підвищення пенсійного віку. Таким чином уряд штучно зменшує кількість пенсіонерів. Багато країн ідуть на такий крок, бо не мають іншого вибору. «Можна кинути всі зусилля на заохочування народжуваності, але це матиме ефект у віддаленій перспективі, – говорить політолог Кирило Сазонов.

– Ще одним вирішенням проблеми є запуск накопичувальної системи». До речі, у більшості країн світу пенсійна система складається з державної (солідарної) та накопичувальної частин. Причому саме індивідуальні накопичення складають основну частину пенсійної виплати. Щоправда, при її перевазі у незалежності від демографії вона більше піддається фінансовим ризикам.
Але й урядовці, і експерти погоджуються: пенсія із кількох джерел надходження все ж буде більшою та надійнішою. І вже у 2023 році, за прогнозами Мінсоцполітики, в Україні з’являться обов’язкові накопичувальні рахунки. Паралельно кожен за бажанням може мати додатково «професійне» пенсійне забезпечення та рахунки у недержавних пенсійних фондах. Кілька таких приватних установ уже діє в країні. Вони пов’язані з банками та страховими компаніями. Проте потрібно ще попрацювати над збільшенням їхньої надійності та вдосконаленням правил гри для них за європейськими стандартами.

Адже у світі накопичувальна система вкладає гроші у цінні папери (акції успішних компаній, державні облігації). В Україні ж подібного фондового ринку фактично не існує. Тож нині головне питання щодо запуску накопичувальної системи знову звучить до банального просто: де на це взяти додаткові кошти?

Висновки

Яким шляхом піде пенсійна реформа – покаже час. Є кілька варіантів розвитку подій. Якщо солідарна система залишиться основою пенсійного забезпечення, то сама пенсія буде дедалі меншою.
Мало того, за деякими прогнозами, років через 20 вона взагалі може зникнути, оскільки буде непосильною для бюджету. «Пенсійна система в Україні неприваблива для своїх користувачів, – говорить старший економіст «CASE-Україна» Володимир Дубровський. – Людина отримує з неї менше, ніж вклала, що характерно для фінансових пірамід. Тому не існує навіть математичної ймовірності того, що така система може існувати тривалий час і забезпечувати достойні пенсії».
Якщо систему доповнять накопичувальною частиною, то держава має створити систему контролю і захисту коштів людей. Сама держава має економічно розвиватися, створити ринок акцій та інших надійних інструментів та ресурсів пенсійних заощаджень.

Ще один варіант – приєднання до європейської частини пенсійного забезпечення. У Європейському союзі є тисячі різних фондів та пакетів пенсійного страхування, до яких ми поки що не маємо доступу. Хоча НБУ, згідно з новим законодавством, уже дозволив українцям інвестувати за кордон до 100 тисяч євро на рік. Звісно, нам передусім важко буде орієнтуватися у всіх цих іноземних фондах, проте експерти вважають такий перебіг подій позитивним. Адже накопичувальна система повинна дати людям змогу експериментувати, використовувати різні способи накопичення грошей (а це не лише депозитні рахунки, а й купівля нерухомості, накопичувальне страхування, вкладення грошей у західні цінні папери).
І все це – при умові розумного управління та захисту інвестицій.

Тож, говорячи про підвищення пенсій для сучасних пенсіонерів (з чого ми, власне, і почали розмову), пенсіонерам майбутнім наголошуємо: не очікуйте, що ваша сьогоднішня щоденна праця стане запорукою кращих пенсійних виплат у майбутньому. Гарантована пенсія, мабуть, ще залишиться, але вона буде невеликою. Тож на достойну старість (або хоча б мінімально забезпечену) доведеться додатково збирати самим.

Джерело: Марина Гриненко, газета "Вісті Борзнянщини" №7 (9929) від 13.02.2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: пенсія, Лазебна, Гриненко

Добавить в:
 
 


Центр Комплект