Вибухи в Ічні: від постраждалих приховали гуманітарну допомогу та не виплатили компенсацію

Поки не опинишся серед цих руїн сам, ніколи не зрозумієш, як воно вискакувати серед ночі, спробувати згадати, де у тебе найцінніше, і що взагалі у твоєму житті найціннішого, крім дітей і родини. А в цей час двиготять стіни, підлога завалена битим склом і навколо ніч.



Це кадри жовтня 2018 року. І біда, що траплялася в Україні не раз уже. Під райцентром Ічня на Чернігівщині вибухнули склади із боєприпасами. 12 тисяч людей тоді змушені були тікати зі своїх будинків практично у чому були. Лише у селі Августівка уцілілих хат майже не лишилося. І українці пам’ятають як усім миром збирали для них допомогу. А журналісти обіцяли простежити, чи не лишаться мешканці району сам на сам з бідою.

Лише журналіст «ТСН» Костя Грубич був Ічні після вибухів тричі і розпитував про компенсації. Але зараз, серед зими, його покликали туди знову. Ні, не для того, щоб похвалитися виплатами, а показати палючий сором для колишніх місцевих чиновників.

«40 років перемоги» - назва єдиного в Ічні кінотеатру. З його відкриття минуло ще майже стільки ж. Але половину свого існування приміщення у занепаді.

«Його зганьбили. Зробили з нього смітник».

Нова влада створеної Ічнянської ОТГ вирішила відновити осередок культури.

Лариса Мілова, заступниця Ічнянського міського голови: «Закінчився договір-оренди, принесли ключі від приміщення, яке орендували. І ми зайшли».

Запросили проєктантів. Ті зайшли в середину і натрапили на якесь містозакопачене приміщення. Почали відкривати і остовпіли… За дверима виявився заповнений ледь не під стелю таємний склад гуманітарки, яку під час трагедії слала вся країна. І тут Ічня знову вибухнула.

«Це дуже по-свинському. Стільки багато людей нуждалися у допомозі».

У колишньому кінотеатрі вся ця гуманітарка лежить ту 3 рік, явно втративши презентабельний вигляд.

«Закрили і заховали. Оце тепер воно лежить і гниє, а люди страждали».

То чому все це не роздали постраждалим ічнянцям?

Ми натрапили на чоловіка, нещодавно звільненого діловода міськради Людмили Халуп, саме вона відповідала за ключі від кімнати з гуманітаркою. Людмили, каже, вдома немає. А робила чиновниця лиш те, що казало начальство.

Олександр Халуп, житель Ічні: «А тоді почалася в Фейсбуці писанина всяка. Вік прожили, ніхто кривого слова не сказав, а тут уже ворюг поробили. Ключі їй дали, сказали видавать, вона видає. Люди прийшли – вона видала».

Продавчиня з ближнього ларька написала у соцмережі, що ексчиновниця дійсно інколи приводила в кінотеатр декого з містян.

Ірина Куник, мешканка Ічні: «Приїхала одна жіночка на велосипеді. Нагрузили мішок одежі. І ця жіночка пішки повела велосипед з мішком».

- Так може це нужденна була?
- Не знаю, у кожанках нужденні не ходять, - відповіла Ірина Куник.

Перші тижні після вибухів в Ічні поселилась біда. У вирі переполоху постраждалим роздавали гуманітарку ледь не цілодобово. Приміщень міськради із мішків із пожертвами було замало. Тоді голова благодійної організації Ніна Кошмар запропонувала, як склад, кімнату у кінотеатрі, де до цього формувала посилки для відправки на Донбас.

Ніна Кошмар, голова ГО «Тиловий фронт Ічнянщини»: «Вони згодилися. Згрузили все це у машину і вигрузили туди».

Спочатку речі віддавала потерпільцям сама активістка.

Ніна Кошмар, голова ГО «Тиловий фронт Ічнянщини»: «Я тільки почала його роздавати, як мені подзвонила з міської ради Халупова Людмила, мовляв, привезіть мені ключ».

З того часу волонтерка Ніна у тому приміщенні не була і ошелешена історією з гуманітаркою.

Ніна Кошмар, голова ГО «Тиловий фронт Ічнянщини»: «Це халатність тієї влади, байдужість. Я вражена».

Наталя Громова, директорка Ічнянського територіального центру соціального обслуговування: «Ми не знали про ці склади. Це було б добре, якби ми знали, ми б забрали ці речі і пороздавали б людям, яким потрібно».

«Ми нуждаємось, бо діти в школу ходять. Усе дуже дороге».

Чому всі зібрані речі не віддали нужденним одразу? Адже через вибухи на арсеналі біля Ічні одразу евакуювали 12 тисяч людей. Навряд чи тоді хоча б якась додаткова одежинка стала зайвою.

Відповідь мала б знати попередня очільниця Ічні Оксана Андріанова. Тричі після вибухів журналіст «ТСН» був в Ічні, і щоразу зловити тодішню головиху було складно. І цього разу вона не здивувала.

Оксана Андріанова, колишня Ічнянський міський голова: «Я уже объясняла, как это все было, поэтому больше информацию давать не буду».

Зараз секрет таємного складу розплутує поліція.

Олена Бутурлим, міська голова Ічні: «Як тільки ми матимемо дозвіл поліції на використання цих речей, обов’язково буде організоване сортування і кожна річ знайде свого адресата».

Якщо колишня міська влада Ічні приховала від потерпільців ношений одяг, то держава має більший борг – невиплачені компенсації.

Лариса Реус, депутатка Ічнянської міської ради: «Держава нас кинула».

Досі, через два з лишком роки, не всі постраждалі отримали обіцяну допомогу.

З озвучених після вибухів 100 мільйонів збитків до кінця 2018 року встигли освоїти лише кожну десяту гривню. Потім рік закінчився, невикористані кошти повернулися до бюджету, і резервний фонд для ічнянських постраждалих став недоступним, адже їхнє горе втратило позначку непередбачуваних потреб. Президент і уряди змінювалися, обіцянки звучали, але до людей гроші держави так і не дійшли.

У Олександра Костенка з ближньої до військової бази Августівки вибухи зруйнували два будинку. Одну хату родині надали, іншу – досі ні.

Олександр Костенко: «Нас 10 чоловік: 5 дітей і нас дорослих 5».

Анна Коваленко, голова Чернігівської обласної державної адміністрації: «Ми дуже сподіваємося, що буде світло в кінці тунелю. Люди мають право на компенсацію, справедливу компенсацію».

Нові чиновники в обласній владі вирішили не гради й надалі у футбол з різними міністерствами, а звернулися до нардепів з пропозицією внести невиплачені борги окремим рядком, як зміну до діючого бюджету 2021 року.

Анна Коваленко, голова Чернігівської обласної державної адміністрації:«Насправді, як для державного бюджету, досить невеликі гроші. Я думаю воно матиме успіх і підтримку в залі Верховної Ради».

Поки ж що у тріщини в хатах ічнянських сіл залітає сніг. А той, хто там залишився виживати, буде радий віднайденим у колишньому кінотеатрі і шубі, і светру, які вдалося відібрати у попередніх чиновників. Така собі перемога.

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: