Суперечки за право дихати та провалені ліжка: в яких умовах від COVID-19 лікуються українці

207 районних лікарень підписали контракт на лікування хворих на COVID-19 на сьогодні. І чи не в кожній можна побачити дефіцит кисню, апаратів вентиляції легень і кисневих концентраторів. Місця в палатах забезпечені киснем щонайбільше на 40%. Сьогодні в «ТСН» репортаж із звичайної районної лікарні. В таких лікується кожен 3-й українець. Знімальна група «ТСН» провела день з лікарями і з пацієнтами районки. Про суперечки за право дихати, провалені ліжка і про те як допомагає вижити звичайна картопля, дивіться у сюжеті.



Їдемо за 100 км від Києва – це Чернігівщина, місто Бобровиця.

Районна лікарня

З сусідніх сіл та містечок сюди привозять пацієнтів з підозрою на COVID-19. У таких районних лікарнях, як ця, лікується кожен 3-й госпіталізований пацієнт. Одноповерхова будівля. Видно, що тут починали ремонт, але вистачило тільки обшити вагонкою один з ганків та замінити пару вікон.

В середині свіжопофарбовані стіни. І для медперсоналу все починається з гардероба. Його тут називають чистою зоною. Саме тут тутешні працівники залишають свій одяг і перевдягаються захисний. Хваляться, його достатньо, аби міняти по 3-4 рази на день.

Інфекційне відділення

До початку серпня це було звичайне терапевтичне відділення, яке переобладнали під ковідне. Тут лежать ті, у кого ковід підтверджений. Загалом тут 7 приміщень. Віддали під них і 3 колишніх кабінета.

Відділення розраховане на 60 пацієнтів. Зараз тут 37. Можна побачити вільні місця, де провалюється сітка. Лайфхак бобровицької лікарні – знайти дошки і зробити з панцерної сітки нари. Петро Васильович відлежав на них 2 тижні і не жаліється.

Потреба в кисні

Додаткового кисню тут потребують 14 пацієнтів. Кисневих концентраторів тут 12, але ця кількість постійно змінюється – апарати можуть бути в ремонті чи просто поламатися. Віктор Старицький свій ділить із сусідом. Що важче дихати, то важче ділитися.

Штучна вентиляція

Микола Герасименко найважчий пацієнт відділення. Щодня тільки на крапельниці витрачає близько тисячі гривень. Безкоштовно можна отримати лише найпростіші препарати.

Віктор Сірик проводить на майстер-клас: як правильно користуватися апаратом штучної вентиляції. За ним наразі закріплений другий ШВЛ.

Третій апарат штучної вентиляції легень не такий модний, як два попередні. Але, якщо привезуть людину, який він насправді знадобиться, то буде тільки цей – останній.

Подача кисню

Одна з найкраще обладнаних палат. До ліжок підведений кисень. Кисень подається з вулиці. Одній людині балона вистачає на 10 годин дихання.

Сергій Солодкий, завідувач інфекційного відділення: «Тут поміщається тільки 3. Один взяли на заміну, а ці два повних. А цих балонів тут повинно бути 40-50. Нам обіцяли кисневу станцію, яка буде зовні подавати кисень».

Киснева станція з’явиться не раніше наступного року.

Білі люди

У Лідії Степанко на столі квіти. Кілька днів тому у неї був день народження. За 10 днів так і не навчилася розпізнавати медиків у захисних костюмах.

Лідія Степанко, пацієнтка інфекційного відділення: «Зранку запитуємо, як звати. Бо видно тільки очі. Вони в масках цілий день. Руки гарячі. Ми чуємо через рукавички, що руки горять, бо вони так цілу добу».

Аби тут було кому працювати, скоротили персонал з інших відділень.

Бажання жити

За 3 місяці ця районна прийняла понад 300 пацієнтів, 20 людей врятувати не вдалося.

Перша година дня. На обід борщ, вареники зі сметаною.

Лікарі видивляються, хто хоче їсти.

«Апетит – це одна з ознак, що хворий йде на одужання. Тому що вони розкажуть, що їм не хочеться їсти, не можуть вони їсти».

У Валентини Лопати вада зору. Медсестри годують з ложки. Медики переконують, пацієнтам легше вже навіть від ласкавих звернень. І кожному тут треба нагадати: «Жити треба».

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: